Данське свинарство за правом вважають еталонним у світі, а тому рівняються на напрацювання та практичні поради тамтешніх дослідників та виробників. Не виняток і данський досвід годівлі свиней. Про те, як оптимізувати поживність раціону, споживання корму за групами тварин і здійснити розрахунки сировинної бази, читайте у статті.

Антибактеріальні стимулятори росту (АСР) широко використовують у тваринництві з середини ХХ-го століття. Проте в останні роки виробники продукції, контролюючі органи і споживачі все більше виступають проти масового застосування цих препаратів, наголошуючи на екологічності виробництва. Тому потреба в сучасних безпечних альтернативних препаратах для поліпшення виробничих показників і здоров’я тварин і при цьому забезпечення прибутковості підприємства та зниження впливу на довкілля ставлять перед виробниками свинини додаткові вимоги.

Конверсія корму — складний індикатор успішної роботи ферми, необхідний для оцінювання собівартості виробництва. Головне — правильно застосовувати цей показник як інструмент менеджменту.

У нинішніх реаліях біобезпека — єдиний  спосіб захистити свиногосподарство від збудників захворювань, зокрема й африканської чуми свиней. Усвідомлюючи це, вітчизняні виробники вже не перший рік працюють над впровадженням та удосконаленням таких заходів. Хоча помилки і досі зустрічаються, як і практики, які варто переймати іншим.

Відсоток запліднюваності свиноматок у данських свиногосподарствах коливається у межах 93–95,1%. Це результат правильного менеджменту, а не помаху «чарівної палички». Як розкрити генетичний потенціал поголів’я і досягнути аналогічних показників на українських свинокомплексах розповідала Олена Василевич, експерт із питань генетики під час Х Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство».

В Україні не працюють механізми компенсації збитків через африканську чуму свиней (АЧС) промисловим виробникам. Вихід із такої ситуації — страхування поголів’я. Про те, як можна реалізувати цю ініціативу за умов, коли захворювання активно шириться територією країни, — у статті.

ММА — метрит-мастит-агалактія — синдром різної етіології (переважно бактеріальної), який характеризується запаленням матки, відсутністю молозива та молока, що у результаті спричиняє істотні втрати для підприємств. Щоб цього уникнути, варто знати причини та наслідки захворювання, а також комплекс заходів із його профілактики.

Сучасна генетика забезпечила виробників свиноматками, гнізда яких можуть налічувати понад 20 поросят. Завдання свинарів — потурбуватися про здоров’я «мам» і «малюків», підтримати їх впродовж підсисного періоду. Як це зробити? Порадами ділився Єнс Йоргенсен, міжнародний експерт з годівлі, під час Технологічної секції в ході Х Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство».

Як відомо, інбридинг — це схрещування близькоспоріднених форм у межах однієї популяції організмів.

В умовах поширення небезпечних захворювань свиней територією України, зокрема африканської чуми свиней (АЧС), збереження ферми—справа виробника. Основні ж засоби досягнення мети— належна система біобезпеки та правильна дезінфекція. 

Щоб максимально підвищити рентабельність виробництва свинини, потрібно оптимізувати здоров’я та продуктивність кожного відлученого поросяти.

ELISA чи ПЛР? У яких випадках який з методів використовувати?

Варто звернути увагу на те, що впродовж останніх десятиріч вага свиней забійних кондицій планомірно зростає у всьому світі. Наприклад у США забійна вага щорічно додавала по 450 грам на протязі останніх 30-ти років.

Чому галузь тяжіє до збільшення забійної ваги? Відповідь дуже проста — збільшення прибутку.

Прийнятий Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» накладає певні обов’язки на операторів, які займаються первинним виробництвом та переробкою. Вони описані в Настановах з дотримання вимог законодавства щодо безпечності харчових продуктів на потужностях з вирощування, утримання, забою свиней та розбирання м’яса, розроблених Асоціацією «Свинарі України» в тандемі з фахівцями Проекту USAID «Агросільгоспрозвиток». Оператори ринку можуть виконувати вимоги Настанов повністю чи частково, не порушуючи при цьому вимог законодавства про безпечність та основні показники якості харчових продуктів.

Нині продуктивність свиноматок досить висока — 30 відлученців на свиноматку на рік. До того ж маса гнізд на момент народження зросла до понад 25 кг. Відповідно збільшуються й витрати ресурсів організму, а обмінні процеси в ньому прискорюються. Тому важливо сформувати стратегію годівлі, яка б максимально задовольняла потреби тварини у поживних речовинах у різні періоди репродуктивного циклу.

Оксид цинку, доданий до раціонів поросят, — дієвий засіб профілактики діареї після відлучення. Проте разом із гноєм він потрапляє у ґрунт і воду, де перетворюється на небезпечний забруднювач навколишнього середовища. З огляду на це, у ЄС вирішили від оксиду цинку відмовитися. 

З моменту, коли набув чинності ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною» (вересень 2016-го), гній тварин кваліфікується не як відхід, а продукт тваринного походження ІІ категорії. Тому особливої актуальності набувають практики поводження з гноєм у такий спосіб, щоб забезпечити мінімізацію негативного впливу на довкілля та отримання якісного органічного добрива. 

У пошуках «ідеального» методу осіменіння свинарі й досі дискутують про переваги та недоліки традиційного, постцервікального й глибокого внутрішньоматкового штучного осіменіння. Про те, в чому різниця і як покращити ефективність використання спермодози, — у статті.