Необхідність дво- й триразового осіменіння
Більшість виробників вважає, що для високого відсотка запліднювання маточного стада одного осіменіння недостатньо. Тому для «перестрахування» процедуру повторюють двічі, а то й тричі (принаймні, коли осіменяють традиційним катетером, а не внурішньоматково). Адже в разі прохолосту свиноматка повернеться в охоту через 21 день (період може варіюватися від 18-ти до 24-ох днів). Це близько трьох тижнів непродуктивних днів і, відповідно, до-даткові витрати на утримання свиноматок.
Овуляція яйцеклітин триває близько 4 годин (відбувається на 38–42-у годину після прояву еструсу), тож важливо запліднити тварину у цей інтервал. Зважаючи, що спермії «живуть» довше, ніж яйцеклітина, осіменити свиноматку можна у перші години після того, як вона виявляє ознаки охоти, а через декілька годин — повторно.
Традиційна схема запліднювання:
Якщо охоту виявили зранку, наприклад, о 8.00, перший раз свиноматку осіменяють через 2–3 години, а другий — через 24–26 год. з моменту виявлення еструсу.
Якщо охоту виявили ввечері — о 16.00 — свиноматок осіменяють зранку (о 8.00), а тоді через 24 години. Інтервал між другим і третім осіменінням — 12 годин.
Осіменяти варто перед годівлею. Важливо, щоб температура повітря у приміщенні не перевищувала норми. Від цього залежить ефективність осіменіння та розмір гнізд свиноматок.
Дво- і триразове осіменіння: вплив на продуктивність
Щоб визначити, чи впливає кількість осіменінь на продуктивність свиноматок, провели дослідження. Його об’єктом стали 117 стад загальною чисельністю 54 146 свиноматок (гібрид Велика Біла х Ландрас). У ході експерименту аналізували показники як високопродуктивних (понад 22,8 відлученців на рік), так і «звичайних» тварин. Показники продуктивності свинок (брали до уваги кількість осіменінь, вік на момент першого запліднювання) і свиноматок (кількість осіменінь, поросність, тривалість лактації, інтервал від відлучення до першого осіменіння) оцінювали окремо(таблиця 1).
Таблиця 1. Параметри продуктивності високопродуктивного та звичайного стад |
||||
Показники |
Високопродуктивне стадо (n=31) |
Звичайне стадо (n=86) |
||
Кількість |
Середнє значення |
Кількість |
Середнє значення |
|
Показники стада |
||||
Відлученці/свиноматка/рік |
32,8 |
20,2 |
||
Відсоток повторно запліднених тварин |
7,5 |
13,1 |
||
Продуктивність свинок |
||||
Кількість осіменінь |
6869 |
2,7 |
17 018 |
2,3 |
Відсоток опоросу, % |
- |
85,3 |
- |
77,1 |
Живонароджені поросята |
5857 |
10,0 |
13 121 |
9,2 |
Продуктивність свиноматок |
||||
Кількість запліднювань |
25 892 |
2,8 |
63 486 |
2,4 |
Тривалість лактації, всього днів |
24 151 |
20,0 |
55 371 |
21,5 |
Інтервал від відлучення до першого запліднювання |
24 151 |
6,2 |
55 346 |
7,4 |
Відсоток опоросу, % |
25 892 |
87,2 |
63 486 |
79,8 |
Живонароджені поросята |
22 586 |
11,0 |
50 684 |
9,9 |
Джерело: Takai Yasutaka, Koketsu Yuzo, 2009 |
При цьому відсоток одно-, дво- і три-разового запліднювання становив: у високопродуктивних стадах — 3,4%, 27,4% та 69,2%; у звичайних — 4,6%, 59,3% та 36,1%. Частка прохолостів сягнула 7,3% і 13,0%, відповідно.
У ході аналізу визначили вплив кількості осіменінь на відсоток опоросу свиноматок у стадах різної продуктивності (таблиця 2). Так, встановили, що свинки, яких запліднювали тричі за одну охоту, мали вищий відсоток опоросу, ніж ті, яких запліднювали один раз, — у високопродуктивному стаді — на 12,7%, а у звичайному — на 12,3%. Хоча, якщо порівнювати ефективність дво- і триразового запліднювання свинок, позитивна різниця у відсотку опоросу була незначною — 0,8% і 0,4% у продуктивних і звичайних тварин відповідно. Такі ж тенденції спостерігали й у багатопоросок.
Таблиця 2. Відсоток опоросу, % залежно від кількості осіменінь та числа запліднених свиноматок у 31-му високопродуктивному стаді та 86-ти звичайних |
||||
Осіменіння |
Високопродуктивне стадо |
Звичайне стадо |
||
Кількість |
Відсоток опоросу, % |
Кількість |
Відсоток опоросу, % |
|
Свинки |
||||
Одноразове |
659 |
76,5 ± 1,65 |
2034 |
70,6 ± 1,01 |
Дворазове |
6595 |
88,4 ± 0,39 |
33 180 |
82,5 ± 0,21 |
Триразове і більше |
16 909 |
89,2 ± 0,24 |
20 353 |
82,9 ± 0,26 |
Свиноматки |
||||
Одноразове |
61 |
26,2 ± 5,67 |
458 |
49,3 ± 2,34 |
Дворазове |
370 |
68,4 ± 2,42 |
4064 |
65,1 ± 0,75 |
Триразове і більше |
1298 |
68,2 ± 1,29 |
3397 |
62,0 ± 0,83 |
Джерело: Takai Yasutaka, Koketsu Yuzo, 2009 |
Триразове осіменіння неістотно збільшує відсоток опоросу порівняно з дворазовим. Тому більшість дослідників вважають, що важлива не кількість осіменінь, а підбір оптимального часу для маніпуляції. Щоб підвищити ефективність запліднювання свиноматок/свинок, рекомендують їх осіменяти через кожні 12-годин після виявлення перших ознак охоти.
Доведено, що число повторних осіменінь впливає на кількість живонароджених поросят. Експерименти підтвердили, що свиноматки, яких осіменили тричі, мали на 0,2 і 0,5 живонароджених поросяти більше, ніж тварини, яких запліднювали один і два рази (таблиця 3). Для свинок триразове осіменіння порівняно з одноразовим давало позитивний результат — +0,4 живонароджених поросяти, а проти дворазового — лише +0,1 порося. Водночас, значних відмінностей у показниках народжуваності між високопродуктивним і звичайним стадом не виявили.
Таблиця 3. Поросята народжені живими відповідно до кількості запліднень у свинок та свиноматок |
||
Запліднювання |
Кількість тварин |
Поросята народжені живими |
Свинки |
||
Одноразове |
1160 |
9,5 ± 0,11 |
Дворазове |
10 024 |
9,8 ± 0,06 |
Триразове і більше |
7794 |
9,9 ± 0,06 |
Свиноматки |
||
Одноразове |
2183 |
10,3 ± 0,08 |
Дворазове |
36 120 |
10,6 ± 0,06 |
Триразове і більше |
34 967 |
10,8 ± 0,06 |
Джерело: Takai Yasutaka, Koketsu Yuzo, 2009 |