Ураження шкіри, що спричиняють виразки
Рани та виразки від укусів й травмування гострими предметами
Рани часто виникають через механічні пошкодження, бійки та укуси свиней. У місце ураження може потрапити інфекція, спричиняючи вторинні захворювання та абсцеси.
Лікують їх, промиваючи водою та обробляючи дезінфікуючим засобом. Профілактика полягає у доброму менеджменті, який обов’язково передбачає сточування кликів у перші дні життя та ізоляцію уражених свиней.
Укуси мух та відкладання яєць
Мух приваблюють рани на тілі. Вони відкладають туди яйця, які перетворюються у личинки, що «харчуються» тканинами епітелію. Якщо вчасно не помітити зараження шкіри яйцями і личинками мух, це призведе до серйозних інфекційних захворювань, а інколи й загибелі.
Лікування включає очищення ран, використання інсектицидного крему або порошку, дезінфекцію. У тяжких випадках зараження свиней лікують антибіотиками.
Профілактика включає оперативну обробку ран, контроль популяції мух у цеху із застосуванням різних інсектицидів, пасток та біологічних засобів і найголовніше — забезпечення доброї гігієни виробничих приміщень.
Короста
Поширена проблема у невеликих стадах. Збудник — кліщі Sarcoptes scabiei var suis, які паразитують у верхніх шарах шкіри, викликаючи свербіж. Свині, чухаючись об стінки загону чи інші предмети, розтирають шкіру до ран.
Волосяний покрив рідшає, а шкіра вкривається струпами і потовщується. Спочатку кліщі «атакують» вуха, а вже потім поширюються по всьому тілу.
Лікують коросту не менше двох тижнів спеціальними спреями або ін’єкціями препаратів проти паразитів на основі амитразину або івермектину. Для профілактики варто обробити всіх свиней, навіть якщо вони не проявляють ознак захворювання. Особливу увагу треба приділяти лікуванню свиноматок, адже вони можуть заразити поросят.
Профілактика корости полягає у підтриманні доброї гігієни приміщень, регулярному їх очищенні та дезінфекції після кожної партії свиней, якщо виробництво організовано за принципом «порожньо—зайнято».
Воші (педикульоз)
Воші свиней досить великі (4–5 мм), їх легко побачити. Як правило, вони скупчуються навколо голови, шиї та в паховій зоні. Місця укусів на шкірі спочатку виглядають як темно-коричневі плями, які згодом запалюються й сверблять. При педикульозі тварина постійно чухається об предмети, що її оточують (інколи розчухує рани до появи кровотечі), втрачає апетит і на тлі стресу гірше росте.
Заходи профілактики вошей передбачають огляд та карантинування підозрілих тварин, уникнення скупченості свиней у загоні, підтримання приміщень у чистоті, за оптимальної вологості і температури. Якщо тварин утримують на солом’яній підстилці, її потрібно регулярно змінювати.
Для боротьби з вошами застосовують обмивання свиней розчинами мила, хлорофосу, обробку шкіри мильно-дегтярною емульсією (10%) та інсектицидними спреями.
Дерматит при паракератозі свиней
Розвивається через брак вітамінів та мінералів, особливо цинку, в організмі. Захворювання спричиняють бактерії (стафілокок). У разі ураження утворюються жовтуваті жирні кірки в області паху, на п’ятачку, навколо рота, за вухами, завтовшки 3–5 мм. Вони можуть поширюватися по всьому тілу. Паракератозом найчастіше хворіють відлученці й поросята на дорощуванні. Тяжка форма захворювання може мати летальні наслідки.
Хворобу зазвичай лікують за допомогою антибіотиків та введенням розчину сульфату цинку.
Дерматомікоз («стригучий лишай»)
Хворобу спричиняє зараження паразитичними найпростішими грибами. Основний шлях передачі — контакт здорової свині з хворою (якщо загін переповнений, лишай дуже швидко поширюється серед тварин), а також через контамінований інвентар. Переносником може бути людина або гризуни. Крім того, люди й самі можуть заразитися від свиней.
В інфікованої тварини на шкірі спини та боків з’являються уражені лишаєм ділянки, які виглядають як плями, що лущаться. Причому щетина на уражених ділянках виглядає як пострижена (від цього симптому і походить назва).
Хоча з часом стан шкіри може покращитися, все ж краще ізолювати хвору свиню і почати лікування. Рани обробляють йодом або іншими протигрибковими засобами.
З метою профілактики дерматомікозу всі місця й приміщення, в яких перебували хворі свині, треба ретельно очистити та продезінфікувати.
Ураження, що спричиняють появу пухлин на шкірі
Абсцес (гнійник)
Абсцеси часто розвиваються внаслідок інфікування травмованих ділянок шкіри. Через розвиток бактеріальної інфекції в уражених тканинах утворюється та накопичується гній.
Лікування полягає у розтині попередньо знезараженого абсцесу гострим лезом. Розрізати гнійник потрібно обережно, щоб «вивільнений» гній не забруднив шкіру чи фоміти. Після цього рану та використаний медичний інвентар дезінфікують, щоб не допустити поширення інфекції.
У тяжких випадках запалення для лікування тварин застосовують антибіотик на основі пеніциліну. Щоб попередити утворення гнійних утворень, варто дотримуватися гігієни у виробничому приміщенні, а також невідкладно та якісно обробляти рани, щойно вони з’являються.
Ураження шкіри, що викликають зміну її кольору
«Діамантова шкіра» (бешиха/рожа)
Це епізоотична інфекційна хвороба свиней, яку спричиняє бактерія Erysipelothrix rhusiopathiae. Найчастіше від неї страждають свині у віці 3–12 місяців, поросята хворіють на бешиху дуже рідко. Випадки захворювання мають сезонний характер — частішають влітку.
Хвороба отримала назву «діамантова шкіра» через те, що у постраждалих свиней на шкірі з’являються великі діамантоподібні (ромбовидні) спочатку червоні, а потім червоно-фіолетові плями. При гострій формі захворювання підвищується температура (до 42 0С), з’являється спрага, свині апатичні й відмовляються від корму. Якщо їх не лікувати, на 3–4-ий день вони гинуть.
Лікують бешиху антимікробними препаратами. Для профілактики здійснюють карантинування, забій інфікованих тварин, а також вакцинування здорового поголів’я.
Отруєння ріжками/мікотоксинами
Ознаки — некроз шкіри на ногах, кінчиках вух та хвоста. Запобігти такому ураженню можна, згодовуючи свиням якісні корми.
Ураження, що викликають потовщення (загрубіння) шкіри
Дефіцит цинку
Нестача цього мінералу в раціоні може призвести до потовщення шкіри. Як правило, це спостерігають у молодняка свиней. Першою уражається шкіра черевної порожнин, згодом потовщення поширюються на ноги, голову, шию, грудну клітину та хвіст.
На початковому етапі на шкірі з’являються червоні круглі плями, які покриваються зроговілим епітелієм. Тоді шкіра стає сухою, з’являються кірки та тріщини, втрачається волосяний покрив.
При нестачі цинку в свиней, крім змін на шкірі, спостерігають діарею.
Лікування та профілактика включає додавання цинку в раціон залежно від потреби свиней різних статево-вікових і технологічних груп. У разі необхідності вводять ін’єкції цинку та вітаміну А.
Шкірні захворювання у свиней
Зважаючи на причини та природу уражень шкіри, можуть виникати різні захворювання шкірного покриву свиней. А опис головних причин і симптомів найпоширеніших шкірних хвороб свиней (таблиця 1) дозволить поставити попередній діагноз. Хоча, перш ніж розпочинати лікування, проконсультуйтеся із ветеринарним лікарем.