Годівля свиноматок наприкінці поросності–початку лактації

40493

Нині продуктивність свиноматок досить висока — 30 відлученців на свиноматку на рік. До того ж маса гнізд на момент народження зросла до понад 25 кг. Відповідно збільшуються й витрати ресурсів організму, а обмінні процеси в ньому прискорюються. Тому важливо сформувати стратегію годівлі, яка б максимально задовольняла потреби тварини у поживних речовинах у різні періоди репродуктивного циклу.

Альфонс Хесекер, кандидат наук, керівник відділу розробок та досліджень компанії МІАВІТ (Німеччина)

Важливість повноцінної годівлі

Свиноматки наприкінці поросності та початку лактації дуже «чутливі» до складу раціону, який вони споживають. Через зміну потреби у поживних речовинах цей період часто називають «перехідним». Упродовж нього нерідко мають місце різні порушення:

  • замала маса поросят на момент народження;
  • зависока кількість мертвородів;
  • недостатня секреція молока;
  • погане споживання корму або надмірно швидке збільшення даванки корму у перший тиждень;
  • лактації;
  • закрепи;
  • ознаки мастит-метрит-агалактії (ММА);
  • лихоманка;
  • падіж свиноматок.

Відтак, дуже важливо, щоб кондиція свиноматки наприкінці поросності була доброю, адже захуда або ожиріла зазвичай матиме проблеми впродовж періоду лактації.

З іншого боку, відомо, що наприкінці періоду поросності ембріони розвиваються і ростуть дуже швидко. Зокрема, за тиждень до опоросу кожен ембріон додає приблизно 100 г маси на добу. Так, у цей період високопродуктивні свиноматки «забезпечують» більше третини всієї маси плодів.

Тому, формуючи раціон, важливо брати до уваги, що в кінці поросності тварина «передає» чимало поживних речовин плодам, тим самим потребуючи більшої їх кількісті. При цьому печінка — так званий «двигун» — має прискорити їх метаболізм. Для цього вона потребує більше метаболічно активних вітамінів та емульгаторів. Якщо їх бракуватиме, маса поросят на момент народження буде нижчою.

Таблиця 1. Потреба в енергії свиноматок різних кондицій залежно від періоду поросності, мДж МЕ/доба

Період Худа свиноматка Нормальна свиноматка Ожиріла свиноматка Свинки
71-90 45 36 31 36
91-115 48 42 42 40
116-опорос 30 для всіх

Таблиця 1 демонструє стратегії годівлі свиноматок наприкінці поросності залежно від їх кондиції, орієнтовані на забезпечення швидкого розвитку плодів перед опоросом та задоволення вищої потреби в кормах у цей період. Оскільки саме більша кількість корму на 70–90-ий день гарантує їх здатність до кращого росту.

Тож необхідно, щоб свиноматки отримували достатньо поживних речовин до останнього дня поросності. Це позитивно впливає на масу поросят на момент народження та їх життєздатність. Тобто перед опоросом кількість кормів не знижують, а якщо й так, то лише в окремих випадках.

Потреба в енергії

Нині дуже часто виробники відзначають, що свиноматки перед опоросом втрачають масу. Це свідчить про порушення енергетичного обміну в організмі — споживання кормів не задовольняє потреби ембріонів у поживних речовинах. У результаті, тварини мобілізують жир та білок з організму, що потрапляють до ембріонів через метаболічні процеси у печінці. Такий негативний метаболізм порушує функцію печінки. Щоб цього не допустити, варто підтримувати роботу печінки за допомогою спеціального комплексу кормових інгредієнтів (лецитин, карнітин, комплекс В-вітамінів, флавоноїди та інші), що сприяє всім видам метаболічних реакцій та допомагає підтримати здоров’я свиноматки у «вирішальний» період виробничого циклу.

Нормалізація травлення

Відомо, що свиноматки реагують на різні стрес-фактори, наприклад, зміну мікроклімату у приміщенні, переведення до станку опоросу, зміну корму, що проявляються зокрема запором. У такому разі важливо підтримувати нормальне травлення. Цього можна досягти, якщо не змінювати раціон перед опоросом або через 1–2 дні після нього, або ж сформувавши спеціальну дієту для опоросу, що покращує травлення та ферментацію у кишечнику.

У день опоросу свиноматка повинна спожити 25–30 МДж енергії або 2,0–2,5 кг корму, а не голодувати. По-перше, тому що її потреба в поживних речовинах під час опоросу зростає в 5–10 разів. По-друге, через зменшення даванок в кінці поросності у тварин тоді частіше спостерігають закрепи. Відповідно менша кількість неперетравлених кормових інгредієнтів досягає товстої кишки. Це погіршує їх ферментування і, як наслідок, збільшує ризик розвитку закрепів і ММА.

Забезпечення водою

Крім того, одразу після опоросу свиноматки повинні пити не менше 7–10 л води в день опоросу. А, зважаючи, що вони не хочуть довго стояти біля поїлки, корисно забезпечити їм вільний доступ до води, наповнивши нею годівниці. Причому до води корисно додати електроліти та глюкозу. Так тварини швидше відновлюватимуться після метаболічного стресу (втрат енергії та електролітів) через опорос, також полегшиться секретування молока.

Таким чином, покращити здоров’я й продуктивність свиноматок під час опоросу допоможе дотримання стратегії годівлі, здатної максимально задовольнити потреби організму в основних поживних речовинах, у тому числі за рахунок додаткових підтримуючих кормових інгредієнтів (стимуляторів печінки та електролітів).


За матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №5 (41), жовтень 2017 р.