Соя в раціонах свиней

Соя та продукти її переробки — «суперечливий» інгредієнт кормів для свиней. З одного боку, вони забезпечують високоякісний білок (багатий на лімітуючі амінокислоти — лізин, треонін та триптофан) та є важливим джерелом енергії (за засвоюваною та обмінною енергією не поступається кукурудзі). З іншого — необроблені соєві продукти місять низькозасвоюваний фосфор (зв’язаний фітиновою кислотою), олігосахариди, алергенні білки та антипоживні речовини, які пригнічують ріст свиней. Проте сучасні методи термічної та хімічної обробки соєвих продуктів усувають усі «шкідливі» чинники та підвищують поживність корму, роблячи його корисним навіть для відлученців та свиноматок.

Соєві продукти у годівлі свиней

У всьому світі для годівлі свиней застосовують такі соєві продукти:

Соєвий шріт — продукт з високим умістом протеїну — приблизно 47,5% сирого білка, тоді як необроблена (з оболонками) соя містить лише 44%.

Екструдована соя — продукт із вищим умістом жиру — 4–8%.

Повножирова соя зазвичай містить 36–38% сирого протеїну і 19–20% жиру. При цьому у соєвому шроті чи макусі більший рівень засвоюваного білку (46–48%) і менше жиру (до 2%).

Ферментований соєвий шріт отримують за рахунок додавання бактерій, зокрема Aspergillus oryzae. Таке «підживлення» знищує вміст олігосахаридів і концентрацію антигенів у кормі. Тому ферментований соєвий шріт можна використовувати замість тваринних білків у раціонах відлученців без погіршення їхних виробничих показників.

Концентрат соєвого білка виготовляють шляхом екстракції водорозчинних вуглеводів зі знежиреної соєвої макухи. Цей продукт містить щонайменше 65% сирого протеїну.

Ізолят соєвого білка містить щонайменше 80% сирого протеїну. Цей продукт безпечний для згодовування свиням, оскільки в процесі виготовлення деактивуються антипоживні фактори гліцинін та ß-конгліцинін.

Проте через високі витрати, пов’язані з виробництвом соєвого білкового ізоляту, цей продукт дуже рідко згодовують свиням.

Поживна цінність соєвих продуктів

Енергія

Уміст енергії в сої та продуктах із неї залежить від концентрації жирів, вуглеводів та білка. Так, рівень засвоюваної (ЗЕ) та обмінної енергії (ОЕ) найвищий в ізоляті соєвого білка та повножировій сої (таблиця 1). Не набагато відстає концентрат соєвого білка за рахунок вищого відсотка сирого протеїну, ніж у звичайному соєвому шроті (макусі).

Вуглеводи

Соєві продукти в основному розглядають як джерело білка, але вони також містять близько 30–35% вуглеводів.

Соєві боби містять два типи вуглеводів: структурні (целюлоза та геміцелюлоза) і неструктурні (цукри й олігосахариди) (таблиця 2).

Олігосахариди — антипоживні речовини, що негативно впливають на прирости і підвищують ризик діареї у відлученців. Через це більшість соєвих продуктів не застосовують у годівлі поросят. Винятком є ферментований соєвий шріт (у процесі ферментації більшість олігосахаридів виділяється з продукту), концентрат й ізолят соєвого протеїну.

Клітковина має меншу енергетичну цінність і може негативно впливати на перетравність і засвоюваність інших поживних речовин, сприяючи надто швидкому їх «проходженню» шлунково-кишковим трактом свиней. Тож кормові інгредієнти з високим умістом клітковини погіршують засвоюваність сухої речовини порівняно з кормами, де її рівень незначний. Знежирена соєва макуха містить найменше клітковини, при цьому за рівнем енергії прирівнюється до кукурудзи.

Протеїн та амінокислоти

Соєві боби є «золотим стандартом» високоякісного білка для свиней, тому що їхній амінокислотний профіль доповнює амінокислотні профілі кількох зернових. Зокрема, соєвий білок багатий на лізин, треонін і триптофан (таблиця 3). Це найбільш лімітуючі амінокислоти в кукурудзі, пшениці, ячмені та сорго. До того ж протеїн соєвих продуктів добре засвоюється.Протеїн та амінокислоти

Уміст сирого протеїну та амінокислот в соєвому шроті більший, ніж у повножировій сої (за рахунок видалення олігосахаридів під час обробки) та в інших джерелах протеїну (рисунок 2). Виходячи з порівняння вмісту амінокислот у різних білкових інгредієнтах (таблиця 4), соєвий білок має більшу концентрацію лізину та триптофану, що є першими обмежуючими амінокислотами, приміром, у кукурудзяному раціоні. Водночас, кукурудзяний білок має більшу концентрацію метіоніну, тому кукурудза і соєва макуха у раціонах свиней добре доповнюють одне одного.

Мінеральні речовини

Значна частина фосфору в сої зв’язана фітиновою кислотою. Це ускладнює його перетравлення та засвоювання через недостатнє ферментування фітази у шлунку. Тому, щоб переконатися, що в раціоні достатньо засвоюваного фосфору, часто є потреба додавати додатковий фосфор у вигляді монокальційфосфату або дикальційфосфату, що збільшує витрати на годівлю. Крім того, фітинова кислота також знижує доступність кальцію з корму (зв’язує його).

З огляду на це, додавання у раціон фітази покращує засвоюваність фосфору. При цьому деякі дослідження також продемонстрували краще засвоєння кальцію. Так, відзначали покращення показників росту, конверсію корму та міцності кісток, а також зниження екскреції фосфору у свиней, яким згодовували раціон на основі кукурудзи та сої з додаванням фітази. Більше того, застосування фітази може знизити або взагалі усунути потребу в неорганічному фосфорі в раціоні і тим самим здешевити годівлю.

Соєвий шріт та інші соєві продукти, крім заліза, мангану та цинку, містять відносно високу кількість калію, магнію і сірки (таблиця 5). Тому свині, що споживають раціони на основі сої, не потребують додаткових добавок цих мінералів.

Хоча, слід зважати, що вміст мінералів може відрізнятися залежно від особливостей вирощування (склад ґрунту, удобрення тощо) соєвих культур, що варто враховувати при приготуванні комбікормів.

Таким чином, соєві продукти — найпоширеніше джерело амінокислот у кормах для свиней. Раціони на основі зернових та соєвого шроту із додаванням фітази, задовольнять потреби тварини у всіх амінокислотах, енергії та засвоюваному фосфорі на етапі дорощування та відгодівлі. У раціонах відлученців частка звичайного соєвого шроту не повинна перевищувати 20%, що дозволяє обмежити рівні антипоживних речовин та олігосахаридів у кормі. Виняток становить ферментований соєвий шріт та концентрат соєвого білка, які можна включати в раціон відлученців у більших концентраціях. Зважаючи на високий уміст поживних речовин (енергія, протеїн, мінерали), соєвий шріт також є корисним кормовим інгредієнтом як для поросних, так і для лактуючих свиноматок.