Дослідження проводить підрозділ Embrapa Pig and Poultry. На першому етапі науковці працюють із клітинами свиней, намагаючись визначити гени, які беруть участь у взаємодії організму тварини з вірусом АЧС, та з’ясувати, чи можуть точкові зміни в них знизити сприйнятливість клітин до інфекції.
Для цього використовується система CRISPR/Cas, яка дозволяє вносити цілеспрямовані зміни у визначені ділянки ДНК.
Бразилія залишається вільною від АЧС із початку 1980-х років, тому запобігання повторному занесенню вірусу є одним із ключових ветеринарних пріоритетів країни.
Дослідники вивчають кілька генів
Серед перших мішеней для редагування — гени SLA-DMA та SLA-DMB. Попередні дослідження інших наукових груп свідчили, що вони можуть відігравати важливу роль у взаємодії між організмом свині та вірусом АЧС.
Команда Embrapa планує перевірити це за допомогою власної методики редагування генів.
Водночас дослідники не розраховують знайти один універсальний «ген стійкості». За словами керівниці проєкту докторки Маріани Гроке Маркес, АЧС є надто складною хворобою, щоб зміна лише одного гена гарантовано забезпечила необхідний захист.
Тому науковці планують вивчати різні точки взаємодії вірусу з організмом господаря та у перспективі оцінити, чи можна поєднати кілька сприятливих генетичних змін, щоб отримати свиней із нижчою сприйнятливістю до інфекції.
Наразі йдеться лише про лабораторні клітини
Проєкт перебуває на етапі створення та вдосконалення експериментальної платформи.
Науковці вже культивували свинячі фібробласти та провели комп’ютерний аналіз для визначення ділянок ДНК, які можуть бути відредаговані.
Для доставки компонентів редагування до клітин команда працює з поліетиленіміном (PEI) — технологією, яку Embrapa раніше застосовувала для введення генетичного матеріалу та отримання трансгенних клітин і ембріонів. Тепер метод необхідно адаптувати саме для генного редагування.
Водночас дослідники наголошують: доказів того, що вже внесені зміни роблять клітини стійкими до АЧС, поки немає.
Спочатку команда має підтвердити успішність запланованого редагування. Після цього модифіковані клітини перевірятимуть на реакцію при контакті з вірусом.
Лише якщо результати виявляться позитивними, дослідження може перейти до роботи з ембріонами, а згодом — до отримання генетично відредагованих тварин.
До появи таких свиней на фермах ще далеко
Потенційне використання генетично відредагованих свиней у комерційному виробництві в Embrapa розглядають як середньо- або довгострокову перспективу.
Окрім підтвердження ефективності технології, необхідно буде пройти регуляторні процедури та врахувати питання сприйняття таких тварин споживачами й країнами-імпортерами.
Науковці також мають переконатися, що генетичні зміни не спричиняють небажаних наслідків для розвитку, відтворення, здоров’я чи продуктивності свиней.
«Мета — отримати здорову тварину, яка матиме реальну перевагу щодо АЧС, але при цьому зміна не повинна негативно впливати на інші характеристики. Продуктивність такої тварини має бути щонайменше не гіршою, ніж у невідредагованих свиней», — зазначила Маріана Гроке Маркес.
У перспективі генне редагування може стати додатковим рівнем біологічного захисту, коли частина стійкості до хвороби буде пов’язана безпосередньо з особливостями самої тварини.
Для Бразилії розвиток такої технології ще до появи АЧС у країні розглядають як можливість заздалегідь підготувати свинарський сектор до потенційних епізоотичних загроз.
PigUA.info за матеріалами foodagribusiness.world