Технології

Стабільно понад 95% запліднюваності? Реально! — Breeders

Пʼятниця, 18 червня 2021

Відсоток запліднюваності свиноматок на данських свиногосподарствах коливається у межах 93–95,1%. Це результат правильного менеджменту, а не помаху «чарівної палички». Як розкрити генетичний потенціал поголів’я і досягти аналогічних показників на українських свинокомплексах розповідала Олена Василевич, експерт із питань генетики, компанія Breeders.

Олена Василевич, експерт із питань генетики

Генетичний потенціал данського поголів’я не безмежний, а досягнення максимальних результатів залежить від багатьох чинників: менеджмент, температурний режим, пора року (наприклад, улітку не варто очікувати 98% запліднюваності) тощо. Та є «набір» технологічних нюансів, знаючи які, можна поліпшити показники на будь-якому господарстві.

Робота з ремонтними свинками

Починається одразу після відлучення. На етапі дорощування (маса 7–30 кг) ремсвинок годують досхочу звичайним стартерним комбікормом, забезпечують достатньо простору у загонах, дбають про комфортний мікроклімат. Упродовж цього періоду у приміщеннях краще відмовитися від пластикових щілинних підлог — вони травмують ратиці. Ремсвинки — майбутні свиноматки, у яких мають бути міцні здорові кінцівки, які витримають навантаження під час поросності.

Етап ІІ: маса від 30 кг, вік — до 195–205 днів:

— Годують досхочу до маси 60 кг, тоді обмежують. Свинки, зокрема данської генетики, мають добрий апетит, тож якщо споживатимуть корми ad libitum, — зажиріють, що в подальшому негативно вплине на показники продуктивності.

— 60–90 кг — максимум 2,8 к.од*/доба.

— 90 днів і старші — 2,5 к.од/доба.

— 60+ кг — обов’язкове додавання мінералів у корми.

— Не допускати контакту з кнуром.

— Не стимулювати.

— Не переповнювати загони.

Етап ІІІ: вік від 195–205 днів:

— Годують досхочу упродовж перших 5-и днів, тоді обмежують до 2,5 к.од/доба.

— Щоденна активна стимуляція кнуром (як мінімум 2-а рази/доба).

— Щоденна стимуляція за 5-ма пунктами (фото 1–5).

— Реєстрація охоти. Першу охоту свинок реєструють і пропускають. Осіменяють на 2–3-ю охоту.

— Для доброго моціону свинок рекомендовано переміщувати з одного індивідуального станка в інший раз на тиждень після того, як у тварин почався еструс. Проте цього не можна робити впродовж 12–16-ого днів з моменту реєстрації охоти перед осіменінням. У цей час свинкам не можна стресувати, щоб тоді забезпечити максимальні показники продуктивності.

— Після 16-го дня з моменту реєстрації охоти перед осіменінням свинок годують досхочу, запліднюють на 21-ий день.

Робота з ремнотними свинками: секція запліднення

Особливості менеджменту на цьому етапі:

— Годівля — 2,5 к.од/доба.

— За 5 днів до запліднювання годувати досхочу, так організм свиноматки спродукує більше яйцеклітин.

— Перевіряти охоту двічі на добу.

— Обов’язкова стимуляція кнуром (перед свинкою або безпосередньо у станках).

— Освітлення — 16 годин/доба (мін. 200 люкс), що імітує «прихід весни». Освітлення достатнє тоді, коли людина може прочитати газету, не напружуючи зору, тримаючи її на відстані 80– 90 см від підлоги.

— Осіменіння раз на добу у віці 220–250 днів, на 2–3-ю охоту.

— Мінімальна маса на момент запліднювання — 135 кг.

— Не бажано переводити свинку в групу до першого УЗД-сканування. Це можна робити лише через 4-и тижні після запліднення.

— Годівля після запліднення обмежена — 2,3–2,5 к.од /доба (інакше втрачають 1,8 яйцеклітини/ опорос).

— Після УЗД-сканування годівля на вимогу, але не більше 1,8–2,5 к.од /доба.

— За 3-и тижні до опоросу — 2,8–3,2 к.од/доба.

Рекомендації

— Під час осіменіння в секції запліднення не можна проводити будь-які інші маніпуляції (переміщення, гучні звуки тощо). Стресова ситуація спричиняє сплеск адреналіну в крові, який блокує вироблення окситоцину, — гормону, який відповідає за ефективність і швидкість процесу запліднення.

— Важлива присутність кнура під час осіменіння. Він знаходиться перед 3–5-ма свиноматками, стимулює їх запахом, звуками, безпосереднім контактом ніс до носа. Кнур має бути «зосереджений» на спілкуванні зі свиноматками, не мати можливості відійти чи відволіктися. Для цього можна використовувати металеві дверцята у проходах, які можна зачинити/відчинити (фото 6).

— Від початку контакту з кнуром, упродовж хвилини свиноматку треба залишити у спокої, дати «відчути», що відбувається. Оператору краще стояти осторонь, щоб не спричинити стрес. Подальшу стимуляцію і запліднення варто починати з тварин, у яких «рефлекс нерухомості» проявився швидше і більшою мірою.

— Основні ознаки охоти — нагострені вуха і застигла поза.

— Свиноматок, у яких спостерігають перераховані вище ознаки в присутності кнура, треба починати стимулювати.

— Запліднювати свиноматку треба сидячи на ній верхи обличчям до задньої частини. В руці можна тримати спермодозу, а ногами стимулювати боки і вим’я (фото 5).

— Запліднення необхідно завершити впродовж 20-и хвилин з моменту контакту з кнуром.

У цей період у крові максимальний рівень окситоцину. Кнур стимулює 3–5 свиноматок одночасно, тож краще задіяти більше операторів для ефективного запліднювання. — У період охоти репродуктивні органи тварини фізіологічно готові до можливого проникнення бактерій, інфекції і мають активний захист проти їх дії. Тому не рекомендовано осіменяти тварину без яскраво виражених ознак охоти. Інакше окрім ризику прохолостів чи невеликого гнізда є небезпека інфекційних захворювань.

— Важливо залишати якомога більше поросят у гніздах свиноматок-першопоросок. Поперше, вони мають спожити молозиво від матері, а по-друге, це стимулює секретування молока й роботу сосків (наприклад на 13 сосків залиште 14–15 поросят). Крім того, кількість поросят корелює із продукуванням яйцеклітин у наступну охоту — чим більше, тим краще.