 |
Ірина Василевич, експерт із генетики, Breeders of Denmark A/S |
- Яка структура DanAVL? Як у ній реалізується племінна програма?
- DanAVL — система селекції свиней, що включає в себе різні структури, пов’язані між собою договірними відносинами. Її реалізують: Данський науково-дослідний центр свинарства, племінні господарства, репродуктори, станції штучного осіменіння, постачальники і свинарі.
Данський науково-дослідний центр свинарства (підзвітний Міністерству харчової промисловості, сільського господарства та рибальства) — «мозковий» центр. Там ведеться основна селекційна робота, дослідження, укладаються угоди між різними учасниками про- грами і контролюється виконання зобов’язань, прописаних у договорах. Племінні центри (ядра) вирощують чистопородних тварин. Репродуктори займаються гібридизацією. Станції штучного осіменіння виробляють сперму і розподіляють її між рештою учасників. Товарні ферми, використовуючи ці досягнення генетики, виробляють товарне поголів’я. Постачальники (їх близько 13–15) є обов’язковою сполучною ланкою між виробниками племінних свиней та виробниками товарної свинини і перевозять племінних свиней із ферми-репродуктора до свинарів і в середині країни, і за кордон. Тобто всі члени DanAVL пов’язані між собою, обмінюються даними, генетичним матеріалом і тваринами. 99,9% данських виробників працює в цій системі.
Особливості DanAVL — прозорість і відкритість. В Данії діє єдина база даних, де накопичується інформація про кожну свиню. Вона доступна для всіх — представлена на веб-сайті. Ввівши на ньому ідентифікаційний номер тварини (він присвоюється при народженні), можна перевірити її генетичну цінність, потенціал та родинні зв’язки (на сервері зберігаються дані 100-річної давнини). На офіційних сайтах є дані не лише про походження тварин, а й матеріали ветеринарного, технологічного характеру, рекомендації експертів. Звичайно, найбільше інформації данською мовою, трохи менше — англійською, хоча віднедавна з’явився російськомовний інтерфейс. - Як наповнюють інформаційну базу DanAVL? Наскільки важливу роль при цьому відіграють селекційні індекси?
- База даних містить селекційні індекси племінних тварин. Селекційний індекс — це оцінка генетичної цінності племінної тварини, якщо розглядати всі її характеристики як єдине ціле. Середній індекс популяції становить 100. Чим він вищий, тим більша генетична цінність, яка має економічне обґрунтування.
Індекс складається з субіндексів — різних характеристик, важливих для формування цілей племінної програми. Значення субіндексів зважуються на основі їх економічної цінності. При розрахунку селекційного індексу використовують не лише значення генетичної цінності тварин, а й інформацію про показники її родичів. Це забезпечує більшу точність розрахунку.
Індекси завжди розраховуються в середу ввечері на основі останніх даних з бази. Калькуляцію робить система BLUP (об’єктивне прогнозування найкращих ліній), яка може порівнювати генетичну цінність племінних тварин, навіть якщо вони знаходяться на різних фермах (як на території Данії, так і закордоном) та споживають різні раціони.
- Які показники важливі для розрахунку селекційного індексу?
- Показники (субіндекси) різняться залежно від статево-вікової групи. Щодо маточного поголів’я, то важливо знати, наскільки тварини багатоплідні, молочні і скільки опоросів триває їх репродуктивне життя (обґрунтовано 5–6, але максимально може бути 8–9, інколи навіть 12). Також фіксують, скільки поросят у гнізді вижило на 5-ий день від народження (LP5). Це «вимушений» показник. Оскільки свиноматки данської генетики відомі своєю багатоплідністю, їм часто закидають, що, мовляв, «на виході» виробники отримують стільки ж поросят, як і від інших генетик. Це зумовило необхідність визначати LP5. Якщо поросята досягли цього віку, то далі ризик падежу мінімальний.
Потенціал термінальних кнурів характеризують прирости, конверсія корму та якість м’яса. Поросят на дорощуванні — середньодобові прирости. Свиней на відгодівлі — прирости, конверсія корму, пісність м’яса та втрати при забої. Індексна оцінка генетичної цінності кожної тварини визначається як по материнській, так і по батьківській лінії. У данській програмі схрещування використовують лише три породи: Йоркшир і Ландрас (материнські породи), Дюрок (термінальний кнур).
Однак, обираючи тварин, потрібно орієнтуватися не лише на значення селекційних індексів (теоретичний відбір), а також звертати увагу на їх вигляд. Свиня повинна бути гарною, здоровою, мати міцні ноги і рости відповідно до віку.
- Roenshauge A/S — одне із господарств системи DanAVL. Як давно займаєтеся селекційною справою?
- Roenshauge A/S — це сімейний бізнес. Його історія почалася у 1983-му, коли пан Пір Крінг із дружиною придбали ферму на ринку нерухомості, де на той час налічувалося 60 SPF свиноматок. У власності також було 74 акра землі. Через два роки сформували нове племінне ядро й отримали статус племінного господарства. Нині наше маточне поголів’я налічує 2,5 тис. свиноматок, 25% з яких використовуємо для племінної роботи, а 75% — для гібридизації. Земельний банк вдалося збільшити до 1600 га. Одне з найбільших досягнень — уже 20 років підтримуємо високий статус здоров’я ферм (червоний рівень SPF). А друге — експортуємо 80% наших племінних свиней (20 тис. голів) у майже 40 країн світу. Крім того, останні 14 років тримаємо статус найкращого племінного господарства (із 25, що є в Данії)!
- Як вдалося досягти такого результату? Завдяки чому забезпечуєте максимальну продуктивність тварин і найвищий статус здоров’я?
- Наш успіх у тому, що постійно орієнтуємося на потреби ринку, підлаштовуємося під споживача. Наша гордість — працівники. Докладаємо максимум зусиль, щоб їх навчити, підвищити кваліфікацію, постійно мотивуємо. Вважаємо, що колектив має ключове значення у роботі нашого підприємства. Саме він — гарант високої якості племінного матеріалу та обслуговування.
Забезпечувати високий статус здоров’я вдається за рахунок обов’язкового дотримання правил біобезпеки — маємо внутрішній план захисту від інфекцій. Основною вимогою є 48-годинний карантин. Це стосується всіх: працівників (після контакту з іншими тваринами), гостей, транспорту. Крім того, всі вантажівки особисто перевіряє інспектор, який має необхідну кваліфікацію, а водій надає копію звіту про виконані мийки та дезінфекцію.
Ферма працює як закрита система — жодна тварина не потрапляє ззовні, стадо ремонтуємо самостійно. Купуємо тільки спермопродукцію.
- У вас досить широка географія експорту. В Україну теж були поставки? Як оцінюєте перспективи діяльності у нашій країні?
- Так, уже мінімум 10 років поставляємо тварин в Україну. Господарства, які з нашою генетикою починали виробництво «з нуля», задоволені, бо досягають високої продуктивності. Українські свинарі неодноразово ремонтували стадо за рахунок наших тварин. А були випадки, що вони починали з однієї генетики, але, не отримавши бажаних результатів, зверталися до наших представників з проханням придбати наших племінних свинок.
Загалом, потенціал данської генетики в Україні дуже високий. Ваші виробники зрозуміли, що варто оптимізуватися, адже виживають лише ті, хто працює ефективно. Саме такого принципу уже понад століття дотримується DanAVL!
 |
 |
 |
*інформацією поділився журнал «Прибуткове свинарство»