 |
Єнс Йоргенсен, міжнародний експерт з годівлі |
Чому гинуть підсисні поросята?
Щоб визначити основні причини падежу, у Данії — європейському флагмані свинарства — провели дослідження, об’єктом якого стали 30 свиногосподарств. Це загалом 1364-и поросяти, які загинули. 70% із них — у перші 4-и дні життя. 53% усіх поросят мали недостаню масу (<0,7 кг), у 68% тварин шлунок був порожнім. 73% господарств визначили основною причиною загибелі — задушила свиноматка, решта — 27% — голод та падіж найслабших поросят у гнізді. При цьому результати патанатомічного розтину довели (рисунок 1), що недоотримання молозива/молока та слабкість поросят спричинили їхню смертність упродовж перших 4-ох днів життя у 57% господарств. Загибель через те, що задушила свиноматка, підтвердили у 46% ферм. Хоча цю проблему в основному пов’язують з дизайном станка для опоросу, все ж не варто виключати те, що голод також є одним із факторів: таке порося постійно буде біля свиноматки, щоб отримати більше молока.
Згідно з результатами патрозтину, старші поросята (з 5-го дня життя) гинули в основному через зараження крові (сепсис) унаслідок обрізання хвостів, скушування зубів та кастрування. Тому питання чистоти в станках та дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час проведення маніпуляцій також важливі. Крім того, щоб організм поросяти максимально засвоював поживні речовини у той час, коли його кишково-шлунковий тракт розвивається (розширюється функціонал, формується мікробіота), необхідні умови — мінімальне патогенне навантаження та добавки, які сприятимуть цілісності ШКТ для кращого перетравлення.
Таким чином, зменшити падіж поросят у перші дні життя можна завдяки:
— правильному дизайну станків для опоросу;
— зміні підходів до годівлі свиноматки з метою поліпшення секретування молока;
— покращенню менеджменту поросят (насамперед під час маніпуляцій);
— якісним добавкам для поросят, щоб сприяти розвитку ШКТ та засвоєнню поживних речовин;
— гігієні у станках опоросу.
Що впливає на продуктивність свиноматки?
Молочність свиноматки зростає відповідно до розміру гнізда й досягає піку після 14–17-го дня лактації. Кореляцію підтвердили експериментально. Так, для вигодовування 10-и, 12-и та 14-и поросят (середня маса 7,5 кг, відлучення на 28-ий день) потрібно близько 233-и, 282-а та 341 кг молока відповідно (рисунок 2). Крім того, виявили залежність між розміром і середньодобовими приростами гнізда. Так, коли кількість поросят у гнізді збільшили з 6-ти до 14-ти, прирости зросли з 1,7 кг/доба до 2,8 кг/ доба. І навпаки, — коли гніздо зменшили з 14-ти до 6-ти «малюків», середньодобові прирости знизилися на 81 г/доба.
У середньому, щоб отримати приріст гнізда 1 кг/доба, потрібно 4 л молока. Для його нормального секретування свиноматка має споживати збалансований поживний раціон. Ще один експеримент провели для того, щоб оцінити коливання середньодобових приростів гнізда та втрату маси свиноматками впродовж лактації. Об’єктом досліду стали 871-а високопродуктивна свиноматка з підсисними поросятами (данська генетика).
Основні результати:
— тривалість підсисного періоду — 27,7 днів;
— відлученців — 11,52;
— середньодобовий приріст гнізда впродовж лактації — 2,62 кг/доба;
— втрата маси свиноматкою під час лактації — 19,3 кг.
На продуктивність впливала й кількість опоросів. Максимальні середньодобові прирости гнізд спостерігали у свиноматок, які опоросилися 4-и рази. Після 5-го і більше кількість відлучених поросят знижувалася. Інші виробничі показники також залежать від кількості опоросів (рисунок 3). У таблиці 1 наведені ключові показники продуктивності свиноматок, зокрема й втрата маси впродовж лактації. Допустимий рівень — 6–7%.
Більше виснаження матиме негативний вплив на подальше репродуктивне життя, оскільки організм свиноматки мобілізує власні запаси для секретування молока. На продуктивність свиноматок також впливають: кількість прохолостів, відсоток повернення в охоту. У табли- ці 2 представлені дані з 459-ти данських репродукторів (340 тис. свиноматок) за 2015-ий рік.
Як годувати високопродуктивних свиноматок під час лактації
Щоб лактуючі свиноматки добре споживали корми, налагодити даванку варто ще за кілька днів до опоросу — рекомендовано 2,4–2,8 кг/доба. Після опоросу даванку треба поступово збільшувати, оскільки свиноматка починає активно секретувати молоко:
— 1–2 доба — з 2,8 кг до 3,3 кг;
— через 7 днів — на 8–10%, до 4,5-5,5 кг;
— через два тижні — до 6–7,5 кг (+4-6%);
— після 3-ох тижнів — до 7,5-8,5 кг.
Така схема годівлі — «напівдосхочу»—дозволяє корегувати об’єми даванки індивідуально для кожної свиноматки. У результаті споживання кормів за 28-ім днів сягає 170–200 кг (рису- нок 4). Важливий показник — поживність кормів. Рекомендації данських та американських фахівців щодо вмісту амінокислот — у таблиці 3. Раціон лактуючої свиноматки повинен містити більше кальцію, фосфору та вітаміну Е, порівняно з іншими періодами.
Рекомендована енергетична цінність раціону — 9,2–10,3 МДж ЧЕ/кг. Уміст жирів не має перевищувати 2,5–3,%. Через півгодини після того, як свиноматки отримали корм, перевірте годівниці. Якщо є залишки, скорегуйте даванку (годуйте 3–5 разів на добу). Досягти кращого споживання кормів неможливо без вільного доступу до свіжої якісної води. Лактуюча свиноматка потребує 4–8 л на кг корму. Споживання води менше 25 л/доба негативно впливатиме на секретування молока. Споживання корму залежить і від температури навколишнього середовища. Якщо у приміщенні більше 20 0С, показник гарантовано погіршиться.
Виживаність поросят + продуктивність свиноматки
Щоб підвищити продуктивність свиноматки треба працювати над покращенням кількох показників: відсоток падежу поросят, кількість непродуктивних днів свиноматки, швидкість повернення в охоту. Додавання пробіотиків у раціони і свиноматок, і поросят забезпечить цілісність шлунково-кишкового тракту, що означає кращу засвоюваність кормів (зокрема, кращу молочність), а також збереженість корисної мікробіоти. Щоб перевірити ефект від пробіотиків, провели експеримент. Їх додавали у корми 340-а підсисних поросят (32-а гнізда). Половині досліджуваних тварин згодовували пробіотики на основі штаму Bacillus. Падіж у гніздах, які споживали корми з добавкою, знизився на 53% (таблиця 4).
Додавання пробіотиків до раціону свиноматки покращує роботу ШКТ, зокрема зростає кількість кисломолочних бактерій та пригнічується розвиток патогенів. Позитивний ефект поширюється і на поросят, що сприяє їх виживаності (рисунок 5).
Крім того, ці добавки забезпечують краще споживання кормів. Відтак, свиноматки менше виснажуються під час лактації (рисунок 6). Додавання пробіотиків позитивно впливає на інтервал від відлучення до запліднення, а отже, зменшується кількість непродуктивних днів. Це насамперед пов’язано із доброю кондицією на момент завершення лактації.
Висновки
Сучасні високопродуктивні свиноматки потребують особливої уваги, зокрема у питаннях годівлі впродовж лактації. Від цього залежить розмір гнізда і виживаність поросят. Важливо пам’ятати, що секретування достатньої кількості молока залежить від споживання корму. Оптимальна схема годівлі — «напівдосхочу», що забезпечує індивідуальний підхід до кожної тварини. А додавання пробіотиків у корми має позитивний ефект і на виживаність поросят, і на продуктивність свиноматок.
ТОВ «Біохем Україна»:
 |
+38 (044)20 624 07 |
 |
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове Свинарство» №45