Технології

Менше сирого протеїну — дешевше раціон — Biochem

Середа, 26 травня 2021

Чи можна здешевити годівлю свиней, не зашкодивши ні їх здоров’ю, ні економіці господарства? Так! Один зі способів — «відкорегувати» вміст сирого протеїну в кормах. Як це зробити і який економічний ефект можна отримати, розповідала Айнур Флор, фахівець зі здоров’я та годівлі свиней.

Айнур Флор, експерт у царині свинарства

Амінокислоти

Шлунково-кишковий тракт свині не здатний перетравити весь сирий протеїн, який надходить із кормом. Для нарощення м’язових тканин використовується лише 30–40%, а решта 60– 70% — виводяться з організму у вигляді аміаку. Для повноцінного росту важливий оптимальний баланс амінокислот, а не загальна кількість сирого протеїну*. Тож вміст останнього можна знизити без шкоди для здоров’я, й навпаки, отримати позитивний економічний ефект. Збалансованість корму за амінокислотами визначають за співвідношенням засвоюваного лізину до енергії (рисунок 1). Важливо відслідковувати цю кореляцію, щоб зрозуміти, наскільки можна знижувати загальну кількість сирого протеїну, чи є «запаси» і як при цьому не порушити баланс. Співвідношення засвоюваного лізину й енергії у кормах — індивідуальне для кожного господарства. Тому, якщо ви вирішили знижувати вміст протеїну, опирайтеся лише на власні показники.

Контроль умісту сирого протеїну

Є кілька шляхів зниження вмісту сирого протеїну в кормах:

— Додавання синтетичних амінокислот. Проте є мінуси — висока ціна цих компонентів, зокрема лізину та метіоніну.
— Високоякісні джерела, багаті на білок: рибне борошно, картопляний білок, знежирене молоко тощо. Питання ціни залишається відкритим — ці компоненти також недешеві.

— Використання сировини з високою перетравністю амінокислот у тонкому кишечнику. Виключення становить ріпаковий шріт (перетравність лізину — 70%).

— Покращення мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Це сприятиме кращому перетравленню і засвоєнню амінокислот. У нагоді стануть пробіотики, ферменти та кислоти.

Підбираючи білкові компоненти корму, важливо звертати увагу не на загальний уміст сирого протеїну, а на рівень засвоюваного лізину (таблиця 1).

Переваги зниження сирого протеїну у кормах

По-перше, зменшення викидів азоту, що робить свинарство екологічнішим. Це нині актуально для вітчизняних свинарів. По-друге, зниження концентрації аміаку у виробничому приміщенні. Коли вона надмірна — погіршуються продуктивність поголів’я (середньодобові прирости можуть знижуватися на 65 г), конверсія корму (в середньому на 0,25), свині відчувають стрес, стають агресивними, зростає ризик канібалізму (таблиця 2). По-третє, менше навантаження на організм й обмін речовин. Утилізація аміаку, який виділяється при розщепленні протеїну, з утворенням сечовини відбувається в печінці. Цей процес її перенавантажує і забирає багато енергії.

Практика: 4 досліди з пробіотиками

Щоб перевірити ефект від скорочення вмісту сирого протеїну в кормах, провели низку досліджень. Зокрема, фокусувалися на додаванні у раціон пробіотиків, які мають захисну дію, — пригнічують активність патогенної мікрофлори та її негативну дію на організм.

№1. Обмін речовин 18 поросят віком 3–3,5 тижні поділили на дві групи: контрольну й дослідну. Останній у корм додавали пробіотик (1,2x109 КУО/кг корму). Експеримент тривав 4-и тижні. Після завершення перевіряли засвоюваність корму в тонкому кишечнику та вміст сечовини й аміаку. У тварин дослідної групи виявили нижчий рівень сечовини в крові й аміаку в хімусі (рисунок 2, 3). Це демонструє, що пробіотик, який згодовували тваринам, підвищив засвоюваність поживних речовин. Навантаження на печінку знизилося, а обмін речовин покращився.

№2. Виділення аміаку Під час іншого дослідження вимірювали емісію газів з гною. Для нього відібрали 16 кнурців (маса 25,60 ± 0,10 кг) й довільно розділили їх на дві групи — контрольну й дослідну (згодовували пробіотик). Експеримент тривав 120 годин, рівень газів перевіряли щоденно. У результаті (рисунок 4) емісія аміаку (NH3) зі зразків гною, отриманого від «дослідних» поросят, була нижчою, ніж у контрольній групі. Додавання пробіотиків у корми робить «свою справу». Так, потрапивши у кишечник, вони підкислюють середовище, витісняючи хвороботворні бактерії (E. Coli, Salmonella тощо). Крім того, ці добавки синтезують ферменти, які покращують засвоюваність поживних речовин. Ензими, що виробляються пробіотиками, вміють «підлаштовуватися» до субстрату шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Наприклад, руйнувати крохмаль кукурудзи, коли раціон на неї багатий. Пробіотики є джерелом молочнокислих бактерій, які теж позитивно впливають на мікрофлору. Вони борються з патогенами, діючи м’якше й «розумніше», ніж антибіотики. Останні «забирають» з кишечника і хвороботворні, і корисні бактерії. Так, шлунково-кишковий тракт залишається відкритим до інфекцій, зокрема вторинних. А молочно-кислі бактерії, навпаки, підтримують розвиток тих мікроорганізмів, які мають позитивну дію на кишечник.

На мікрофлору ШКТ і засвоюваність у тонкому кишечнику можуть впливати стрес-фактори. Тому в роботі з тваринами треба враховувати:

— щільність поголів’я;

— годівлю, зокрема перехід між раціонами, забруднення мікотоксинами тощо;

— інфекції;

— умови утримання (неправильно налаштований мікроклімат, погана якість повітря тощо).

№3. Падіж Під час ще одного досліду увагу звертали на рівень падежу свиней. Експеримент проводили на свинокомплексі потужністю 5000 відгодівельних місць, розташованому у Нідерландах. Він тривав рік і три місяці. Тварин годували кормом з додаванням пробіотиків. За рахунок цього падіж свиней скоротився на 42%: за перші 7 місяців він дорівнював 62 голови, а впродовж наступних 8-ми — 36 свиней (рисунок 5).

№4. Виробничі показники Дослідження провели американські вчені. Їх метою стало перевірити, як зниження кількості сирого протеїну в раціоні впливає на виробничі показники. Для експерименту, який тривав від відлучення (22±2 дні) і до забою (168ий день), відібрали 1200 свиней (генетика РІС). Їх розділили порівну на чотири групи (2 дослідні і 2 контрольні). Усіх тварин годували кукурудзяно-соєвим раціоном, дослідним додавали пробіотик. Корм і вода — ad libitum впродовж усього досліду. Дві групи (дослідна й контрольна) споживали раціон з рекомендованою поживністю, решта — зі зниженою (1,2% менше чистої енергії і на 2% — амінокислот). На завершення експерименту основні показники — маса (102 кг на 168-ий день), споживання корму, конверсія тварин у всіх групах майже не відрізняли (таблиця 5). Це означає, що, незважаючи на нижчий рівень сирого протеїну в дослідних групах, виробничі показники цих тварин не погіршилися. Таким чином, за рахунок скорочення сирого протеїну в кормах можна суттєво покращити травлення свиней, засвоюваність поживних речовин, а відтак і конверсію корму та знизити відсоток падежу. Крім того, це дозволяє скоротити відгодівельний період на кілька днів. А всі ці покращення позитивно «відобразяться» на економіці виробництва.