Представники ВАР підняли проблемні питання агросектору на деокупованих територіях

53778
©

Представники Всеукраїнської аграрної ради та аграрного бізнесу, народні депутати, представники Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, Національного банку України та Програми USAID АГРО взяли участь у слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на тему: «Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми».

На сьогодні аграрії з деокупованих територій та ті, що виїхали з окупованих територій, втратили спроможність до ведення бізнесу: в них немає потужностей, техніка втрачена та землі заміновані або знаходяться в окупації, натомість вони мають заборгованість перед банками та податковою. Також вони майже повністю втратили можливість отримувати фінансування.

Зі слів заступника голови ВАР Дмитра Кохана, на сьогодні в Україні дієвою є лише одна державна програма — це кредитування за пільговими відсотками «5−7-9». Але отримати це фінансування може не кожен аграрій. Все залежить від зони, на які поділена Україна, залежно від віддаленості від фронту.

«Сіра зона — це окупована зона і тут аграрії не просто втратили все, а залишились в боргах перед банками. Ці аграрії опинились у становищі, коли потрібно обирати: залишитись в окупації, або виїхати з країни. Бо як тільки ти потрапляєш на вільну територію, ти опиняєшся ні з чим та ще й з заборгованістю по кредитам, які ти отримав до 24 лютого 2022 року. Ця проблематика не може бути вирішена агровиробниками з банками самостійно. Держава має втрутитись та вжити заходів — необхідні програми реструктуризації і відстрочення зобов’язань за такими кредитами.

Зі слів члена правління ВАР та керівника фермерського господарства «Аделаїда» Сергія Рибалка, яке розташовано на лівому березі Херсонської області, на сьогодні в державі ефективним інструментом фінансування є пільгова програма кредитування «5−7-9». Але зі всіх положень, які прописані в цій програмі для отримання кредиту, відсутні фермери, які виїхали з окупованих територій та намагаються відновити роботу на підконтрольній території.

«Для участі в програмі «5−7-9» ми не знайдемо в його положеннях критерій: «діючий або переміщений бізнес з окупованих територій». На сьогодні з підприємств аграрного сектору, на вільну територію переїхало 5% господарств. Вони мають проблемні або безнадійні кредити. За ними вже ходять банки та подають на них до суду. Також у них немає застави, щоб взяти іншу позику. Але ці керівники втратили все не через своє недбальство, а через війну. Вони можуть працювати, надати робочі місця та платити мільйоні податки у бюджети», — зазначив Сергій Рибалко.

Загалом, за його словами, держава має запровадити: надати релокованим підприємствам можливість отримувати пільгові кредити за програмою «5−7-9»; пролонгувати діючі кредити для релокованих підприємств на 3 роки з можливістю отримати інвестиційні кредити на 10 років, з державною гарантією на рівні 80% від позики; збільшити ліміт за програмою «5−7-9» для всіх аграріїв з 90 млн грн до 150 млн грн; дозволити релокованим підприємствам не перереєстровувати бізнес за новою адресою, бо це несе багато бюрократичних перепон.


Деталі: agravery.com