Однією з причин неефективності боротьби з АЧС є сезонність спалахів. Згідно зі спостереженнями, найбільше випадків захворювання у домашніх свиней припадає на літо, тоді як у диких кабанів вірус поширюється переважно восени, взимку та навесні. Під час літньої активності фермери активно займаються польовими роботами, зокрема використовують загальну техніку, що підвищує ризик поширення вірусу. Крім того, зростає ймовірність контакту диких кабанів із свинями через візити людей у ліси під час збору ягід і грибів.
Виникнення спалахів АЧС у диких кабанів у Польщі 2014-2024 рр.
Виникнення спалахів АЧС серед домашніх свиней у Польщі 2014-2024 рр.
Поширення АЧС серед диких кабанів у Польщі також пов’язане з недостатніми зусиллями щодо зменшення їхньої популяції. Хоча дикий кабан є основним резервуаром вірусу у природі, запобіжні заходи щодо обмеження його чисельності та ліквідації мертвих тварин залишаються слабкими. Поширення вірусу відбувається також через трупи загиблих кабанів, які можуть залишатися заразними протягом тривалого періоду.
Додатковою проблемою став низький рівень знань і недооцінка важливості біобезпеки на фермах у перші роки епідемії. Спочатку вважалося, що АЧС вражатиме лише дрібні господарства. Однак спалахи у великих промислових свинарських підприємствах у 2019-2020 роках змінили цю думку. Сьогодні значно більше польських ферм впровадили основні заходи біобезпеки, що частково стало можливим завдяки закриттю малих господарств, які часто не дотримувалися цих правил.
За десять років розмір свинарських господарств у Польщі зменшився із 200 000 голів у середньому до 50 000. Водночас зменшення масштабів розповсюдження АЧС у популяціях диких і свійських тварин залишається недосягнутим завданням. Польський досвід доводить, що ефективна боротьба з вірусом неможлива без залучення різних державних служб і комплексного підходу, який включає не лише заходи з біобезпеки на фермах, а й масштабне зниження популяції дикого кабана.
PigUA.info за матеріалами pig333.com