Як повідомляє Reuters, Європейський Союз та блок Mercosur домовилися про взаємне зниження мит: країни Mercosur скасують мита на 91% експорту з ЄС (зокрема на автомобілі, де чинна ставка сягає 35%) протягом 15 років, тоді як ЄС поступово зніме мита з 92% імпорту з Mercosur упродовж до 10 років.
Тарифні пільги та аграрні квоти
У межах угоди Mercosur також скасує високі мита на агропродукцію з ЄС — зокрема 27% на вина та 35% на спиртні напої. Для чутливих аграрних товарів передбачено розширені квоти: ЄС дозволить додатковий імпорт 99 тис. тонн яловичини, а країни Mercosur відкриють для ЄС безмитну квоту 30 тис. тонн сирів.
Також встановлено квоти ЄС на імпорт птиці, свинини, цукру, етанолу, рису, меду, кукурудзи та солодкої кукурудзи, а для Mercosur — на сухе молоко та дитячі суміші. За оцінками Єврокомісії, додатковий імпорт становитиме 1,6% споживання яловичини в ЄС та 1,4% — м’яса птиці.
Окремим пунктом угоди є визнання близько 350 географічних зазначень ЄС — це має захистити традиційні продукти від імітації (наприклад, назву Parmigiano Reggiano).
Аргументи прихильників
Європейська комісія та країни-прихильники, зокрема Німеччина і Іспанія, вважають угоду стратегічною. Вона має:
- зменшити залежність ЄС від Китай, особливо щодо критично важливих ресурсів (зокрема літію для батарей);
- компенсувати втрати експорту через американські мита;
- зняти понад 4 млрд євро мит щороку для експортерів ЄС;
- відкрити доступ європейських компаній до державних закупівель у країнах Mercosur на рівних умовах із місцевими постачальниками.
Позиція критиків і протести фермерів
Європейські фермери побоюються напливу дешевої південноамериканської агропродукції, насамперед яловичини, яка, на їхню думку, не відповідає екологічним і санітарним стандартам ЄС. Хоча Єврокомісія запевняє, що стандарти не будуть послаблені, екологічні організації критикують угоду за відсутність дієвих механізмів контролю виконання екологічних зобов’язань, зокрема щодо запобігання вирубці лісів після 2030 року.
Організація Friends of the Earth назвала угоду «кліматично руйнівною», вказуючи на ризики зростання вирубки Амазонії. Спротив угоді зберігається з боку Франція, Польща та Угорщина, тоді як позиція Італія врешті змінилася, що дозволило просунути процес схвалення.
Як ЄС намагається заспокоїти скептиків
Щоб зменшити ризики для агросектору, Єврокомісія запропонувала:
- механізм призупинення пільг для чутливих товарів (як-от яловичина), якщо імпорт зросте або ціни впадуть більш ніж на 5% в одній чи кількох країнах ЄС;
- перегляд виробничих стандартів для імпортованої продукції (пестициди, добробут тварин);
- посилення контролю імпорту через додаткові аудити в третіх країнах;
- створення кризового фонду 6,3 млрд євро для фермерів у новому бюджеті ЄС та дострокове виділення 45 млрд євро підтримки;
- зниження мит на окремі мінеральні добрива, ціни на які зросли до 60%.
Протести в Ірландії та подальші кроки
Після попереднього схвалення угоди тисячі фермерів в Ірландія вийшли на протести, заявляючи про загрозу для сімейних ферм і стандартів якості харчів. Подібні акції відбулися також у Франції, Польщі та Бельгії.
Остаточне рішення тепер залежить від Європарламенту, який має ратифікувати угоду. Ірландія та Франція вже заявили, що боротимуться проти її ухвалення, що робить майбутнє найбільшого торговельного договору ЄС політично напруженим і далеко не гарантованим.