Волинь, яка є показовою у розвитку м'ясного скотарства і де 15 років тому була створена нова високопродуктивна м'ясна порода великої рогатої худоби (ВРХ), протягом двох днів була своєрідним майданчиком для навчань та обміну думками щодо проблем цього напрямку тваринництва і перспектив його розвитку.
Учасники тематичної Всеукраїнської науково-практичної конференції дійшли висновку, що дефіцит вітчизняної яловичини на українському ринку можна подолати шляхом інтенсифікації тваринництва, зокрема через розведення і використання високопродуктивних порід.
РАЙОН ДАЄ БІЛЬШЕ, НІЖ ЧОТИРИ ОБЛАСТІ
Попри вкрай несприятливі умови за перше півріччя 2009-го агропідприємства Волині наростили випуск валової сільгосппродукції на 9,1 відсотка (порівняно з відповідним періодом
2008-го). На 22,3 відсотка тут зросло поголів'я птиці, на 16,4 - свиней; збільшилося й стадо ВРХ. І що особливо важливо - великотоварні підприємства почали ширше впроваджувати новітні технології, селекційні та генетичні досягнення у своїй роботі, що дало добрий результат. Приміром, у Ковельському районі, де проходив захід, племінної худоби м'ясного напрямку нині більше, ніж у чотирьох окремих областях разом узятих. А загалом на Волині 17 тисяч голів м'ясного стада, яким опікуються понад десять племзаводів і вдвічі більше - племрепродукторів, і це при тому, що в Україні загалом лише 100 тис. голів м'ясної ВРХ (або менше двох відсотків від загальної кількості худоби), поінформував заступник міністра аграрної політики Анатолій Мирошніков.
Насправді велика заслуга в цьому ще й групи фахівців Волинського інституту агропромислового виробництва на чолі з Тимофієм Янком, яка 15 років тому створила високопродуктивну м'ясну породу ВРХ, що потребує мінімальних затрат праці, невибаглива до кормів і утримання. Робота над її створенням тривала близько 20 років і могла б закінчитись нічим. Адже ще в радянські часи один із перших секретарів обкому компартії категорично наказав нині знаному і шанованому в області селекціонеру-практику, одному з авторів волинської м'ясної породи, а тоді голові колгоспу -Володимиру Потапчуку - "негайно спровадити оце незрозуміле стадо на м'ясокомбінат і завести нормальних корів!". А той зігнорував указівку. І щоб відвести від себе потенційний удар - поряд з експериментальним завів ще одне стадо - поширеної чорно-рябої ВРХ, а вже в 1994-му Мінсільгосппрод видало наказ "Про виведення волинської м'ясної породи великої рогатої худоби". За живою масою ця порода перевищує місцеву молочну на 28 - 34 відсотки (досягаючи 472-500 кг у 15-18-місячному віці), за приростами - на 18 - 34, забійним виходом - на 5 - 10 відсотків. Вищим є і вихід м'якуша - 5,1 - 6,1 кг на кілограм кісток.
- Волинська м'ясна має й інші переваги, надзвичайно важливі, коли сільгоспвиробник рахує кожну копійку!.. - зазначив перший заступник голови Волинської облдержадміністрації, заслужений працівник сільського господарства України Віталій Заремба. - Маю на увазі економію на капітальних приміщеннях, адже худобу можна цілий рік утримувати на випасах і майданчиках, а зекономлені кошти вкладати у культурні пасовища, розташовані на осушених болотах. Відтак, урожай трав може зрости вдесятеро, а навантаження тварин на гектар пасовищ - утроє-вчетверо, не кажучи вже, що ця порода ВРХ потребує вдвічі менше концентрованих кормів. Крім того, енергоємність роботи із цією породою уп'ятеро менша, ніж у молочній галузі, а затрати праці - у 10 - 15 разів!
ПОТЕНЦІАЛ Є. ЩЕ Б ЛОБІЮВАННЯ...
Як то прикро, але більша частина областей практично не займається розвитком галузі, зазначив перший заступник міністра агрополітики Юрій Лузан. Про це свідчить тенденція до зменшення поголів'я корів та збільшення невикористаних коштів з держбюджету, виділених на утримання продуктивного поголів'я м'ясного напряму. Останнє, як пояснив голова Української галузевої виробничо-наукової асоціації "М'ясне скотарство" Олег Білозерський, пов'язано з невиконанням окремими господарствами вимог постанови КМУ N282 від 18.03.2009 року, зокрема щодо ідентифікації та реєстрації тварин, утримання їх не за технологією м'ясного скотарства, невчасного подання необхідних документів, заборгованості перед бюджетом тощо. Відтак, за сім років аграрії втратили можливість отримати близько 10 млн грн підтримки за цим напрямом.
Торік в Україні вироблено 46 кг м'яса на душу населення при майже вдвічі більшій нормі здорового харчування, встановленій МОЗ. При цьому у структурі споживання м'яса яловичина становила лише 17 відсотків, майже половина - м'ясо птиці, що не може задовольняти. Як свідчать показники виробництва та забезпечення вітчизняним м'ясом населення за перше півріччя 2009-го, цьогоріч ситуація не змінилась. І було б не так прикро, аби ця галузь не мала потенціалу для розвитку.
Волиняни з гордістю показували представникам з інших областей місцеві племпідприємства - "Васюти", "Заповіт", "Пісочне", "Колос", "Ранок", "Прометей", "Дружба", "Зоря" та інші, де худоба не потребує значних капіталовкладень, але має приріст і приносить прибутки. Секрет цих господарств - у стабілізації та нарощенні поголів'я ВРХ м'ясного напряму, запровадженні сучасних ресурсо- та енергозберігаючих технологій утримання та годівлі, науковому забезпеченні, створенні дочірніх господарств тощо. Та, насамперед, аграріям з інших областей треба вчитися господарювати і конкурувати у нових умовах, як це роблять волиняни, адже західні ринки вже відкриті для українських товарів, наголосив Ю. Лузан.
За словами першого заступника міністра агрополітики, уряд робить усе можливе для вирішення проблемних питань у м'ясному скотарстві, та їх дуже багато, і наскоком не розв'язати. Зокрема, це формування цін на тваринницьку продукцію, низька купівельна спроможність населення, тиск імпорту (на український ринок після вступу в СОТ потрапляє дешева західна продукція, не завжди належної якості), низка ветеринарних і селекційних питань. Зрозуміло, подолати всі ці труднощі неможливо без держпідтримки. Добре розуміючи це, уряд розробив систему дотацій у сфері племінного тваринництва. Приміром, за кожну корову м'ясної породи держава виплачує племзаводу до 1400 грн, племрепродукторам - до 700 грн, товарним господарствам - до 450 грн. Крім того, є дотації на добавлену худобу та реалізоване м'ясо на переробні підприємства, пільги з нарахування ПДВ... Так, за останні сім років сільгоспвиробники отримали 133,3 млн грн з держбюджету за програмою підтримки виробництва продукції тваринництва за наявне поголів'я корів м'ясного напряму. Та нині мало говорити про перспективи - треба діяти і лобіювати інтереси власного сільгоспвиробника всіма без винятку держустановами! Лише так можна витіснити з наших столів відбивну з "м'яса невідомого походження" і замінити її екологічно чистою вітчизняною продукцією.
agroua.net