«Надійний сухопутний транзитний коридор без перешкод є вирішальним не тільки для України, але й для міжнародної продовольчої безпеки. Нарешті, це політичне питання продовжуватиме відігравати важливу роль у процесі вступу України в ЄС», — зазначається в аналітичній записці.
Експерти нагадали, що у квітні 2023 року український агропродовольчий експорт отримав серйозний удар: Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія заборонили ввезення з України зернових, олійних культур та багатьох інших продуктів харчування до кінця червня. Крім того, Польща заборонила транзит.
«Односторонні та раптові рішення щодо заборони імпорту та транзиту не узгоджуються з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та нормами спільного ринку ЄС і СОТ», — наголосили вони.
Важливо, що ЄС ввів заборони не лише на пшеницю та кукурудзу, на які діють тарифні квоти (TRQ) згідно з Угодою про асоціацію. Але цей захід також стосується насіння ріпаку та соняшнику, які вже багато років користуються безмитними режимами з ЄС.
Після двох тижнів консультацій Європейська комісія оголосила про заміну цих односторонніх заборон винятковими тимчасовими превентивними заходами ЄС, які забороняють імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до п’яти держав-членів ЄС, включаючи Румунію, але не транзит.
Заборона ЄС охоплює 0,4 млрд дол. місячного експорту України (близько третини загального експорту цієї продукції Україною), у квітні український агропродовольчий експорт до чотирьох країн, які ввели заборони, впав на 68% — до 0,1 млрд доларів.
Деталі: bizagro.com.ua