Перший випадок АЧС у Естонії зафіксували восени 2014 року, коли вірус виявили у мертвого кабаняти в окрузі Валґа, за 6 км від латвійського кордону. До 2017 року хвороба поширилася по всій країні, окрім західного острова Хіумаа, який досі залишався вільним від АЧС.
Поширення серед домашніх свиней розпочалося у 2015 році — тоді зафіксували 27 спалахів на фермах до 2017-го. Від 2018 до 2020 років випадків серед свиней не було, після чого вірус став з’являтися спорадично: один раз у 2021-му і двічі у 2023-му.
Цього року підтверджено щонайменше сім спалахів АЧС у домашніх свиней. Розповсюдження зумовлене як постійним резервуаром вірусу серед диких кабанів, так і випадковими «стрибками» через діяльність людини — переміщення зараженого обладнання, транспортних засобів чи матеріалів.
Наслідки для свинарського сектора
Спалахи АЧС мають серйозні наслідки для естонських фермерів і сільських громад. Одразу після підтвердження хвороби відбувається масове знищення заражених або підозрілих тварин, що може налічувати тисячі голів, а також виникають прямі фінансові втрати.
Карантинні обмеження та контрольні зони, встановлені відповідно до правил ЄС, обмежують транспортування та торгівлю свинями, ускладнюють діяльність ферм і експорту. Хоча існують компенсаційні механізми, вони можуть затримуватися або супроводжуватися суперечками. Навіть ферми з дотриманням вимог біобезпеки зазнають впливу, що створює як фінансове, так і психологічне навантаження.
Цього літа ферма у Віллянді зверталася до незалежного лабораторного контролю до планового знищення свиней, при цьому десятки зразків після підтвердження виявилися негативними. Естонські чиновники попереджають, що затримка забою може порушувати правила ЄС, що загрожує санкціями та потенційним припиненням всього експорту свинини.
Дії держави
Агентство з питань сільського господарства та харчування (PTA) під керівництвом Міністерства регіональних справ та сільського господарства координує виявлення, контроль і нагляд за хворобою, співпрацюючи з національними лабораторіями, міністерствами та контрактними групами. Вони здійснюють тестування, карантин, обмеження пересування та безпечну утилізацію туш через компанію AS Vireen.
Основні заходи цього року включають: цільове тестування підозрілих тварин, карантин та заборону на переміщення тварин, обов’язковий забій за правилами ЄС та національними нормами, а також відправку зразків до закордонної лабораторії для підтвердження у спірних випадках. Громадянам радять уникати районів спалахів.
Протести через планований забій у Віллянді
Влада наголошує, що швидкий забій заражених стад необхідний для захисту інших ферм та стримування вірусу. Проте комунікаційні прогалини та сумніви щодо національних тестів спричинили протести.
На фермі Нурме у Віллянді запланували знищення 4,5 тис. свиней після підтвердження АЧС як національною, так і іспанською лабораторіями. Демонстрації 8–9 серпня та повторно цього тижня зібрали місцевих жителів, захисників тварин та політичні сили. Протестувальники вимагали більшої прозорості тестування та відтермінування забою до підтвердження результатів закордонної лабораторії.
Поточна ситуація
На 13 серпня сім випадків АЧС серед домашніх свиней охопили майже 26 тис. тварин:
- Тарту — 3 ферми, близько 8 тис. свиней
- Пõлва — 1 ферма, 6,7 тис.
- Віллянді — 1 ферма, 4,5 тис.
- Рапла — 1 ферма, 4 тис.
Серед диких кабанів випадки АЧС залишаються широко поширеними, особливо в південній частині країни.
PigUA.info за матеріалами news.err.ee