Організатором міжнародного форуму виступив Національний університет біоресурсів та природокористування України за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України та, Асоціації «Свинарі України» в рамках проєкту ERASMUS+ SULAWE.
Захід об’єднав понад сто учасників для обговорення трендів сучасного свинарства, актуальних питань сталого розвитку свинарства та благополуччя тварин, а також обміну досвідом між науковцями, представниками бізнесу та держави.
Асоціація «Свинарі України» представила учасникам форуму огляд поточної ситуації на ринку свинини, її передумови та перспективи.
«Окрім ринкових чинників, які наразі формують сучасний профіль галузі — попиту та пропозиції, ціни, яка залежить від їх співвідношення, а також інвестиційно-економічної привабливості галузі, важливу роль у найближчому майбутньому відіграватимуть і суспільно-політичні та регуляторні зміни. Однією з таких стане вимога імплементації вимог щодо благополуччя тварин, які набувають чинності з 2026-го року», — зазначила керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.
Детальніший коментар щодо євроінтеграційних процесів в українському свинарстві надала президентка Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:
«Для виробників свинини питання благополуччя тварин — неоднозначна тема, тому минулого року АСУ провела опитування серед ключових операторів галузі, щоб з’ясувати їх ставлення до євроінтеграційних процесів у свинарстві, їх готовність до цього, а також головні бар’єри та перестороги. Дослідження, що охопило 66 підприємств різного розміру та розміщення (понад 75% промислового маточного поголів’я та промислової пропозиції свинини), виявило, що близько третини ще не визначилися з позицією, стільки ж бачать у євроінтеграційних процесах відчутні переваги, а решта має деякі перестороги. Так, з одного боку, виробники свинини очікують на відкриття нових ринків для української свинини, сприятливіші умови для узгодження ринкових правил і притік інвестицій у галузь, то інші побоюються посилення невиправданих регуляторних вимог і конкуренції, а також зниження рівня прибутковості до середньоєвропейських показників. Крім того, відзначають неготовність сектору до пов’язаних з євроінтеграцією змін і низький рівень обізнаності щодо нових вимог, а також відсутність фінансової підтримки для відповідних трансформацій. Абсолютна більшість операторів заявляє, що ознайомлені з вимогами ЄС щодо благополуччя свиней та екологічними нормами, понад третина і з вимогами щодо складу та гігієни кормів, обмеженнями щодо застосування ПМП та іншими вимогами щодо здоров’я тварин. Тож поступово галузь імплементує євроінтеграційні вимоги, зокрема і щодо благополуччя свиней, а низка українських підприємств, які працюють з європейськими інвестиціями (данськими, голландськими, австрійськими тощо) перейняли відповідний досвід і практики з самого початку роботи. На жаль, брак фінансової підтримки для здійснення необхідного переобладнання, „закритість” операторів у межах національного ринку, а також відсутність суспільного запиту на відповідні зміни гальмують цей процес».
Обговорення актуальних викликів адаптації українського сектору свинарства до європейських вимог з точки зору сталості та благополуччя тварин продовжили розглядом занепокоєння щодо якості м’яса та підходів навчання персоналу, задіяного в утриманні, транспортуванні та забої сільськогосподарських тварин, для забезпечення їх належного захисту та благополуччя. Опісля ознайомилися з практичними підходами забезпечення благополуччя тварин, зокрема науковці представили результати досліджень щодо впливу матеріалів для реалізації поведінки та благополуччя свиней, обговорили переваги та можливості автоматизації процесів годівлі для покращення умов утримання свиноматок і поросят. Також експерти поділилися досвідом організації процесів забою та інспекції м'яса з метою забезпечення якості та безпеки продукції.
Захід підсумували панельною дискусією між представниками бізнесу, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Полтавського державного аграрного університету та Шведського університету аграрних наук щодо шляхів вирішення поточних проблем свинарства.
Учасники дискусії обмінялися думками щодо стратегій розвитку, інноваційних підходів і потрібних реформ для забезпечення сталого майбутнього галузі. Захід сприяв обміну знаннями, досвідом і найкращими практиками, а також визначив ключові напрямки подальшої роботи для забезпечення сталого та конкурентоспроможного майбутнього галузі.
Проєкт міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу Еразмус+ «Стале тваринництво та добробут тварин» (SULAWE) об’єднав науковців українських (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Полтавський державний аграрний університет та Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти) та європейських «вищів» (Університету прикладних наук Нюертінген-Гайслінген, Шведський та Люблянський університети) з галузевими бізнес-асоціаціями (Асоціація «Свинарі України», Асоціація виробників молока, Тваринпром). У ході реалізації проєкту упродовж 2023-2025 рр. представники наукової спільноти і тваринницького бізнесу матимуть змогу перейняти досвід кращих європейських університетів з підготовки молодих спеціалістів і підвищення кваліфікації фахівців тваринницьких підприємств.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Погляди та думки, викладені в публікації, належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань освіти і культури (ЕАСЕА). Ані Європейський Союз, ані EACEA не несуть за них відповідальності.
