Шпаргалка з ентомології
Життєвий цикл мух — повне перетворення (яйце → личинка → лялечка → імаго або доросла муха). Самки поділяються на яйцекладних та живородних (відкладають живих личинок). Із яєць, відкладених у гній/гноївку, м’ясо, трупи тварин,у середньому через 3–7 днів вилуплюються личинки, які, живлячись поживними речовинами, через 5–10 днів перетворюються на лялечок. Через 2–4 тижні з лялечок виходять дорослі мухи, які через 5–7 днів (залежно від температури повітря) дозрівають і стають здатними відкладати запліднені яйця. За сприятливих умов тривалість життя мух у приміщеннях свиноферм у середньому становить 2 тижні. За цей час самки можуть відкласти тисячі яєць. Нескладно порахувати, що до кінця літа одна муха може принести до мільйона «нащадків». Проте боротьба лише з дорослими мухами не дасть очікуваного ефекту — близько 80% комах у вигляді яєць, личинок та лялечок знаходяться в гноївці, що є ідеальним поживним середовищем для їхнього розвитку. Саме тому своєчасна дезінфекція гноївки, спрямована на знищення яєць та личинок мух, є дуже важливою.
«Боротьба лише з дорослими мухами не дасть очікуваного ефекту — близько 80% комах у вигляді яєць, личинок та лялечок знаходяться в гноївці, що є ідеальним поживним середовищем для їхнього розвитку.»
| Кімнатна (хатня) муха (Muscadomestica) |
|
Фото 1–2. Кімнатна муха |
|
Візуальні ознаки:сіро-чорного кольору, довжина — 4–8 мм, очі червоного кольору, на спинці 4 повздовжні смужки, крильця прозорі.
Самка відкладає яйця у вологих відкритих місцях, наприклад, на гній тварин, підстилку, відходи. За своє життя робить 4–6 яйцекладок по 75–150 яєць, а у країнах зі спекотним кліматом — до 600. Кімнатна муха харчується в основному екскрементами, тухлим м’ясом і гнилими рослинними залишками. Разом з їжею до кишечника цієї комахи потрапляють різні мікроорганізми, які не гинуть, а виділяються назовні. Кімнатна муха славиться здатністю переносити на своєму тілі паразитів та різних збудників хвороб — одна комаха може бути носієм більше 100 патогенів (одночасно!), при цьому в її кишечнику їх у чотири рази більше. Не всі інсектициди ефективні проти кімнатних мух:можуть померти тільки слабкіші комахи, а в сильніших виробиться імунітет, який вони передадуть своєму потомству. Деякі мухи гинуть взимку, інші зимують, сховавшись у затишних місцях. У теплому приміщенні кімнатні мухи живуть і розмножуються впродовж року. |
| Мала кімнатна муха (Fanniacanicularis) |
|
Фото 3.Мала кімнатна муха |
|
Візуально та за способом життя й розмноження схожа на кімнатну муху. Головна відмінність — розмір(довжиною до 6 мм). Ця муха також «частий гість» у приміщеннях з тваринами та на гноєсховищах. |
| Чорна падальна муха (Phormiaregina) |
|
Фото 4–5.Чорна падальна муха |
|
Візуальні ознаки: темно-зеленого чи синьо-чорного кольору, довжина — 8–9 мм. Чорна падальна муха може бути збудником міазу («зачервлення» ран) свиней — захворювання, спричиненого проникненням і перебуванням її личинок у шкірі тварини. Одна із клінічних ознак — криваві виділення на шкірі. Самки відкладають личинки в рани на шкірі тварин, трупи, звичайне сміття. Спека уповільнює розмноження, тому ці комахи атакують ферми навесні та восени. За раз самка може відкласти до 250 яєць. Споживають чорні падальні мухи відмерлі тканини та гниль. Життєвий цикл — 45–68 днів. |
| Синя падальна муха (Calliphoravicina) |
|
Фото 6–7.Синя падальна муха |
|
Візуальні ознаки: довжина — 7–14 мм, темно-синього кольору, голова — сіра, очі — червоні, крила — прозорі, тіло покрите міцними чорними щетинками. Мухи відкладають яйця на свіжі трупи (зазвичай через 2 дні після смерті) або на відкриті рани (їх приваблює запах м’яса), рідше — на фекалії. За рік самка при температурі 27 °C дає до п’яти поколінь, кожне — в середньому з 300 яєць. Щоб яйце розвинулося в личинку, вологість повинна бути не меншою 90%. Личинка, навпаки, шукає сухі місця — грунт, щілини в будівлі тощо. Контактуючи з різними гнилими речовинами і харчовими продуктами, сині падальні мухи переносять збудників кишкових інфекцій та інвазій. Їхні личинки часто слугують причиною кишкового міазу людини й тварин. При 27°C життєвий цикл Calliphora vicina займає приблизно 18 днів. |
| Зелена падальна муха (Luciliasericata) |
|
Фото 8–9.Зелена падальна муха |
|
Візуальні ознаки: довжина — 7–9 мм, металево-зеленого забарвлення, з червоними очима. За раз самка відкладає до 180 яєць на трупи тварин, гниючий субстрат чи екскременти. На відміну від чорноголової синьої мухи, її не приваблює запах свіжого м’яса — тільки трупний і гнилі. Є причиною міазів |
| Червоїдка звичайна (Polleniarudis) |
|
Фото 10–11.Червоїдка звичайна |
|
Візуальні ознаки: довжина — 9–12,5 мм, спинка вкрита щетинками золотисто-жовтого кольору. Лічинки червоїдки звичайної паразитують у дощових черв’яках.У приміщеннях ці комахи масово з’являються вкінці літа та напочатку осені, коли шукають прихистку на зиму. Вони непокоять тварин, повзаючи по тілу і злизуючи виділення з природних отворів. |
| Сіра м’ясна муха (Sarcophagacarnaria) |
|
Фото 12–13.Сіра м’ясна муха |
|
Візуальні ознаки: довжина — 10–16 мм, сірого кольору, з 5 темними смугами на спинці й шаховим малюнком на черевці. Цей вид дуже поширений в Україні; розвивається на м’ясі, трупах тварин, рідше — у фекаліях. Самки живородні. Личинки можуть спричинити міаз. Дорослі мухи не кусаються. |
| Осіння жигалка (Stomoxyscalcitrans) |
|
Фото 14–15.Осіння жигалка |
|
Візуальні ознаки: довжина — 5–8 мм, зовнішьо схожа на кімнатну муху, відрізняючись від неї наявністю тонкого й довгого колючого хоботка. Місця виплоду жигалки — фекалії та гнилі рослинні залишки (солома, сіно, опале листя). За життєвий цикл самка відкладає яйця до 12 раз, щоразу — 40–80 яєць. Самки й самиці осінньої жигалки — кровосисні. Вони дуже обережні, ссуть кров у місцях, важко доступних для самооборони (на внутрішніх поверхнях передніх ніг, череві); людину кусають переважно в ноги. Масовий літ спостерігається в серпні й вересні. Осінні жигалки переносять сибірку та паразитів. |
| Мошки (Simuliidae) |
|
Фото 16–17.Мошки |
|
Візуальні ознаки: чорного чи сірого кольору, з сильно випуклою спинкою.
Пік розмноження — навесні та раннього літа. Самки відкладають личинки у водойми, проте імаго долають кілометри у пошуках їжі. Цікаво, що самки п’ють кров теплокровних тварин, у той час як самці споживають виключно нектар квіткових рослин. Мошки нападають тільки вдень. Їхні укуси дуже болючі, оскільки комахи при нападі викусують плоть. У місці ураження зазвичай виникає сильний набряк. Крім того, якщо в рану від укусу потрапить слина мошки, може виникнути тяжка алергічна реакція — симулідотоксикоз (характеризується зудом, виникненням папул, набряком, гіперемією та тахікардією). Тварина, яку покусає велика кількість мошок, може померти. Середня тривалість життя цих комах складає близько місяця. |
Ризик для здоров’я
Мухи контактують з фекаліями, шкірою та виділеннями з усіх поверхонь свиней. Таким чином, вони можуть переносити збудників хвороб від тварини до тварини не тільки в межах одного приміщення, а також між будівлями, і навіть від ферми до ферми. На одному з господарств провели лабораторне дослідження: із мух, яких зловили в цеху опоросу, зробили посіви на виявлення патогенів. Ізолювали бацили, плісняві гриби, стафілококи, дріжджі, стрептококи і бактерії групи кишкової палички.
Доведено, що мухи переносять:
- протозійні хвороби: Criptosporidiumparvum, Toxoplasmagondii, Sarcocystisspp.;
- вірусні патогени: холеру свиней, вірус трансмісивного гастроентериту, вірус РРСС;
- бактеріальні патогени: Yersinia enterocolitica, Salmonella spp., Campilobaster spp., E. coli, Shigella spp., Streptococcus suis.
На фермі мухи підтримують спалах ексудативного епідерміту чи кокцидіозу, не даючи вивести хворобу зі стада. Коли у свиноматок мастит, хворе вим’я «приваблює» велику кількість цих комах, що врешті може призвести до масового інфікування. Мухи також можуть бути причиною діареї поросят у цеху опоросу.
Як запобігти
1) Не допускати, щоб кількість мух збільшувалася. Це найголовніший фактор контролю комах — не можна допускати збільшення популяції, оскільки тоді боротися з цією «бідою» стане в рази важче.
2) Створити несприятливі умови. Щоб активно розмножуватись, мухам потрібні тепло, волога та світло. Яйця більшості мух найкраще дозрівають при 30–35 ºС. Їхній розвиток гальмується, якщо температура нижче 16 ºС. Ідеальна вологість — 25–65%. Доведено, що здатність до відтворення знижується, якщо мухам недостатньо світла. Вони не люблять циркулююче повітря, що можна забезпечити завдяки вентиляторам.
3) Визначити місця розплоду. Якщо їх очистити, цикл відтворення буде розірвано і популяція мух істотно зменшиться. Так, залишки корму та гній, які збираються в і навколо станків із тваринами, — ідеальне місце для відкладання яєць, особливо якщо вони вологі. Ще одна улюблена локація — кірка на гноївці. Нерідко яйця можна знайти в щілинах у стінах приміщень. Майте на увазі, що найбільше мух завжди в цехах опоросу.
4) Практикувати принцип «порожньо–зайнято», при цьому ретельно вимивати станки та приміщення між партіями свиней.
5) Визначити місця відпочинку мух, щоб знати, де розмістити контактні інсектициди. Мухи найчастіше сідають на вікна, стелю, лампи. У цьому випадку контролювати їх допоможуть клейкі стрічки, пастки та спеціальні розчини для обприскування поверхонь.
6) Стежити за гігієною. Визначивши основні місця розплоду мух, завжди підтримуйте там чистоту та регулярно проводьте дезінфекцію інсектицидами. Усі контейнери для сміття потрібно накривати кришками. Важливо регулярно чистити гноєзбірні канали, міняти підстилку. Тверда фракція гною, яку зберігають на території ферми, — особлива заманка для мух. Вивозити її потрібно мінімум раз на тиждень.Є ще один варіант: купу гною можна накривати чорним поліетиленом — він вбиратиме сонячне проміння, органіка нагріватиметься і личинки помиратимуть. Ще одне важливе зауваження — не збирайте на території ферми трупи тварин, вони за добу–дві перетворюються на «конвеєр» мух.
7) Підтримувати ідеальну гігієну при використанні престартерів. Престартери мають високий вміст молочних продуктів та цукру, які особливо приваблюють мух — не тільки як їжа, але і як місце для відкладання яєць!
8) Проводити моніторинг популяції мух. Зробити це дуже легко: візьміть лист білого паперу 15×20 мм, замочіть його у сиропі (вода + цукор) і висушіть, прикріпіть під стелю і залиште на 48 годин. Тоді оцініть кількість точок — слідів від фекалій мух. Так ви дізнаєтеся, чи ефективна програма контролю мух та препарати, які ви використовуєте у боротьбі з ними.
Методи боротьби з імаго
Клейкий папір/пастки
Безперечно, це один із найдешевших методів боротьби з мухами (фото 18). І хоча такі пастки виглядають неестетично, проте не можна не визнати, що вони ефективні, особливо від кімнатної мухи, яка полюбляє відпочивати на вертикальних поверхнях.
|
Фото 18. Клейкий папір |
Крім того, нині є багато модифікованих варіантів: більша площа + кращий зовнішній вигляд (фото 19).
 |
Хороших результатів у боротьбі з мухами можна досягнути, розвішуючи у приміщенні з тваринами бавовняні мотузки, просотані 10-відсотковим розчином хлорофосу чи 12-відсотковою емульсією діазинону (неоцидолу) з 20-25% цукру. Достатньо 1–2 м мотузки на 10 м2 площі. Їх підвішують під стелю і через кожні 10–20 днів просотують інсектицидною сумішшю наново.
Механічні пастки
Цей метод особливо ефективний від падальних мух. Ємності зазвичай мають вигляд звичайної пляшки з маленьким отвором (фото 20). Всередині вода, в яку додаєтьсяемульсія із запахом, який приваблює мух. Це може бути, наприклад, такий приємний для падальних мух трупний запах. Комахи через отвір пролазять у пляшку, не можуть вибратися на зовні і врешті тонуть у воді. Проте будьте обережні. Радіус дії такої пастки може сягати 35–50 м. А отже, вона може мати побічний ефект — не тільки зловити присутніх у приміщенні мух, але й привабити інших знадвору. Тому механічні пастки краще ставити подалі від приміщень із тваринами біля місць розплоду мух.
|
Фото 20. Механічна пастка для мух |
Такі пастки можна не купляти, а зробити самому (фото 21).
 |
Є й інші модифікації таких пасток. Усередину ємності кладеться шматок м’яса, гній чи інша приманка. Через деякий час пастку занурюють у воду і тримають там, допоки мухи не помруть.
Електричні пастки (фото 22).
Принцип дії електричних пасток такий: світло лампи (ультрафіолетові хвилі) приваблюєкомах. Вони намагаються дістатися до лампи крізь дротяну сітку, яка знаходиться під напругою. Коли мухапролітає крізь сітку, через її тіло проходить електричний струм високовольтного розряду і комаха гине. Одна з переваг — не потрібно використовувати хімічні препарати, а отже, такі пастки безпечні для людей і тварин. Ще один плюс — пастка приваблює і вбиває не тільки мух, але й комарів, ос та інших комах. Недолік — звук, коли вони «смажаться» на решітці, може лякати свиней. Цікаво, що на фермах, які займаються органічним вирощуванням свиней, такі пастки заборонені. Згідно з результатами досліджень(Urban, Broce, 2000), мухи в момент ураження струмом виділяють у довкілля хвороботворні патогени (як віруси, так і бактерії, зокрема E. coli).
 |
Москітні сітки та металеві решітки під напругою
Ці засоби не дозволяють проникати мухам та іншим комахам у приміщення через вікна, і тут їм немає рівних. При цьому металеві решітки під напругою не тільки утримують комах ззовні, але вбивають їх: коли вони доторкаються до металевих дротиків, натягнутих на відстані 3–4 мм один від одного, одразу ж гинуть. Проблема в тому, що мухи потрапляють у приміщення не тільки через вікна.
Природні компоненти та ефірні масла
Якщо їх додавати у підстилки, популяції мух помітно зменшаться. Так, ефірні олії відганяють комах, проте для цього їх потрібно використовувати щодня. Такий ефект мають м’ята, базилік, сосна, лаванда.
Інсектициди
Це хімічні препарати від комах, зокрема мух. За способом застосування поділяють на внутрішні та зовнішні. Останніми обробляють вікна і двері ззовні приміщення, також контейнери для сміття та інші привабливі для мух місця. Серед основних інсектицидів для нанесення на зовнішні поверхні — дилокс (80%, 160 г на 100 л, 5 л суміші на 50 м2), перметрин (0,5% аерозоль), цигон (2,5 л на 100 л води, 5 л розчину на 50–100 м2)тощо.
У тваринницьких приміщеннях інсектициди потрібно використовувати обережно. Є препарати, які можна застосовувати у присутності тварин (вибіркове обприскування місць скупчення мух — вікна, стінки водонагрівальних титанів, стеля, обігрівальні рефлектори тощо), і такі, якими обробляють тільки порожні приміщення (суцільне обприскування — інсектициди наносять на всі внутрішні поверхні).При цьому потрібно дотримуватися заходів безпеки, зокрема запобігати потраплянню хімічних препаратів у годівниці йпоїлки. Свиней можна заводити у приміщення через 2 год після обробки та 30-хвилинного провітрювання. Повторюють дезинсекцію суцільним методом зазвичай через 2—З тижні залежно від чисельності мух.
Для дезинсекції (як порожніх, так і заселених тваринами приміщень) часто використовують аерозолі. Нині на ринку є безліч таких препаратів. Головний їхній недолік —короткотривала дія, тому врешті цей метод один із найдорожчих. Крім того, мухи мають здатність виробляти імунітет, а отже, такі препарати потрібно періодично змінювати.
Для зручності можна використовувати спеціальні автоматичні розприскувачі (зазвичай працюють на батарейках), які виприскують хімічний препарат із встановленою частотою.
Контактні інсектициди
Це один із найефективніших методів контролю мух. Отруйні речовини наносять на стелі, стіни та інші поверхні, де мухи відпочивають. Комахиконтактують з інсектицидами і помирають. Стежте, щоб отруйні речовини були недоступними для свиней. Також не забувайте, щоб уникнути вироблення резистентності, препарати потрібно періодично змінювати.
Один із різновидів контактних інсектицидів — отруйні заманки, які розставляють у місцях скупчення мух. Такі препарати зазвичай діють миттєво — через 5–10 хвилин, спричиняючи параліч та смерть комах. Стежте, щоб вони не потрапили у їжу тварин.
Методи боротьби з личинками та лялечками мух
Ларвіциди
Це різновид інсектицидів, який використовують для знищення личинок і лялечок мух(переважно у гноївці). Найпоширеніші ларвациди — неопрен, тролен, карбофос, байгон, ціодрин, метатіон, креолін, ксилонафт, нафталізол, непорекс тощо.
Частину таких препаратів можна застосовувати тільки в порожніх приміщеннях, іншу — як у порожніх, так і заселених тваринами. Механізм дії ларвіцидів спрямований на затримку формування хітинових оболонок личинок мух, гальмування їх росту та розвитку.
Оптимальний спосіб використання ларвіцидів — рідке внесення, що забезпечить гомогенне проникнення в гноївку. Для цього можна використовувати лійку чи спеціальну дезінфікуючу станцію, яка розпилює діючу речовину під тиском. Концентрація та кількість препарату залежить від рівня вологості субстрату. Ларвіциди наносять на всю поверхню щілинних підлог, тоді змивають у гноївку. Як показали результати досліджень (Марк Бельхауфе, Хенріке Дікерхофф, Тобіас Шольц), їхня дія в середньому триває близько 16 тижнів.
Читайте більше у журналі «Прибуткове свинарство» №3(15)