Підготовка до приїзду
Насамперед потрібно визначити, де житиме кнур під час карантину й адаптації — тобто приготувати для нього окреме приміщення. Доступ туди повинні мати лише доглядач та ветеринар.
Вимоги до організації карантину можна знайти в «Ветеринарно-санітарних правилах для спеціалізованих свинарських підприємств» (затверджених ще Головним управлінням ветеринарії Державної ветеринарної інспекції Держагропрому СРСР 4 листопада 1986 року:
«...2.5. Будинок карантину, передбачений для обслуговування одного свинарського комплексу (ферми), розміщують на одному майданчику з цим підприємством, обгороджують суцільним або сітчатим парканом висотою 1 м із цоколем, заглибленим у землю не менш як на 0,2 м, й обладнують самостійний в’їзд (виїзд) на дорогу загального користування. Для приміщення карантину загальногосподарського призначення передбачають зооветеринарний розрив, який становить до тваринницьких і звірівницьких підприємств 200 м, до птахівничих — 500 м», та Відомчі Норми Технологічного Проектування 02.05 затверджені Мінагро України 15 вересня 2005 року, що набули чинності 1 січня 2006 року.
Збудники хвороб можуть переноситись на одязі, шкірі та слизових оболонках персоналу. Тому жодних сторонніх людей, тварин (зокрема й гризунів) чи птахів! Бажано також, щоб особи, які обслуговують тварин на карантині, не контактували з іншими свинями, або ж витримували 48-годинний інтервал. Пам’ятайте, що на карантині ви не лише захищатимете основне стадо від можливих хвороб, що наявні у придбаних свиней, а й завезених свиней від хвороб, що є на вашій фермі. Необхідно, щоб працівники, перш ніж зайти до карантинного приміщення й вийти з нього, приймали гарячий душ і повністю перевдягалися. Для цього обов’язковим є штатний санпропускник та дезкилимки.
Потрібно заздалегідь потурбуватися і про забезпечення карантинних тварин якісними кормами та водою. Продумайте, як і куди видаляти гній. Усе робоче обладнання, інструменти, спецодяг для персоналу, який працюватиме в карантинному приміщенні, також слід обов’язково підготувати ще до прибуття тварини. Спецодяг персоналу карантинного відділення (так само, як і основної ферми) завжди має бути максимально чистим, тому подумайте про його зручне прання й сушку. Перш ніж завезти тварин, проведіть механічне очищення всіх приміщень та обладнання карантинного відділення, помийте все під високим тиском та дезінфікуйте. Контролюйте якість прибирання й миття, а також лабораторно перевірте ефективність дезінфекції. В разі потреби перед дезінфекцією відремонтуйте підлогу, стіни, обладнання тощо. Якщо в станках нова бетонна підлога, то, щоб упередити проблеми зі шкірою та ратицями тварини внаслідок лужної реакції поверхні, рекомендується нейтралізувати її, а саме помити розчином кислот із рН 1–2. Тварин треба ставити в чисті, продезінфіковані, просушені та провітрені приміщення. Тому, крім іншого, завчасно перевірте вентиляцію та, за потреби, обігрів/охолодження. Якщо використовується підстилка, її потрібно заготувати достатньо і відповідної якості. Під час підготовки дуже важливо знати, які хвороби є на фермі постачальника і яких нема. Це так само життєво необхідно, як інформація про хвороби на вашій фермі. Без цього неможливо провести адаптацію нових тварин і захистити вже наявних.
Перш ніж привезти «поповнення», треба розробити програму адаптації та вакцинації. Завчасно придбайте всі ветеринарні препарати та засоби для ветеринарно-санітарних заходів.
Транспортування
У вас усе готово до зустрічі кнура? Тоді подумайте, як його везти. Це дуже важливо, якщо ви купуєте кнура в межах України. Такі перевезення регламентуються Правилами транспортування тварин, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1402 від 16 листопада 2011 року. Якщо ви самостійно організовуєте доставку тварин, зважте на правила і подбайте, щоб транспортний засіб був відповідно обладнаний. Особливо врахуйте відстань та пору року. Тварини повинні почуватися комфортно й безпечно. Транспортний засіб обов’язково має бути чистий і продезінфікований, а також максимально захищати тварин від травм і зараження під час подорожі.
|
Окремі положення Постанови КМУ №1402 про Правила транспортування тварин 51. Перевезення сільськогосподарських тварин автомобільним транспортом здійснюється з дотриманням таких вимог: поросятам, що не відлучені від матері й отримують молочний корм, надається після дев’ятигодинного перевезення час для відпочинку (не менше однієї години), зокрема для їх напування і годування. Після такого відпочинку перевезення може продовжуватися ще дев’ять годин; максимальний строк перевезення свиней становить 24 години за умови забезпечення постійного доступу до води та можливості лежати або стояти в їх природному положенні. Щільність завантаження свиней вагою близько 100 кілограмів не повинна перевищувати 235 кілограмів на кв. метр. З урахуванням породи, розміру і фізичного стану свиней щільність їх завантаження відносно площі поверхні спеціального транспортного засобу, яким вони перевозяться, може бути зменшено. Максимальне зменшення щільності завантаження свиней становить 20 відсотків і залежить від метеорологічних умов та орієнтовної тривалості перевезення. За винятком перевезення разом з матір’ю, тривалі перевезення здійснюються лише для поросят вагою більше 10 кілограмів. Після зазначеного часу перевезення тварини повинні бути вивантажені, нагодовані, напоєні і залишені для відпочинку протягом 24 годин.
54. Транспортні засоби, що використовуються у разі тривалого перевезення тварин (більше, ніж 24 години) повинні відповідати таким вимогам: бути обладнаними дахом яскравого кольору з належною ізоляцією; підлога покривається підстилкою або подібним до неї матеріалом (залежно від виду і кількості тварин, що перевозяться, часу перевезення та погодних умов), який забезпечує належне поглинання екскрементів; містити достатню кількість корму для годування тварин протягом перевезення, що зберігається у спосіб, який забезпечує його захист від впливу несприятливих погодних умов, потрапляння пилу, палива, вихлопних газів, а також екскрементів тварин; бути обладнаними пристроями для напування тварин відповідної конструкції, що з’єднуються з ємностями для води, перебувають у робочому стані і розміщуються у спосіб, що забезпечує доступ до них усіх тварин; загальний об’єм ємностей для води повинен дорівнювати 1,5 відсотка максимального корисного навантаження транспортного засобу. Конструкція зазначених ємностей повинна забезпечувати вільне витікання води і їх миття після кожного перевезення, надавати змогу перевіряти рівень води в них; конструкція спеціального транспортного засобу повинна передбачати можливість закріплення пристроїв для годування тварин для запобігання їх перекиданню. Під час руху транспортного засобу та у випадках, коли таке обладнання не використовується, воно зберігається окремо від тварин; спеціальний транспортний засіб обладнується перегородками для утворення окремих секцій. При цьому забезпечується вільний доступ тварин до пристроїв для напування. Конструкція перегородок повинна відповідати вимогам щодо зміни розміру секції відповідно до розмірів і кількості тварин, їх видових та індивідуальних особливостей. |
Карантинне приміщення
Отже, все готово і кнур прибув до карантинного відділення! Температура там перші 3–5 днів повинна бути 22 °С, добове коливання температур — в межах 3°. Протягів нема, вентиляція справна, тварина отримує достатньо свіжого повітря. Через тиждень температуру можна поступово знижувати до 18°.
Годувати новоприбулого кнура починаємо кормом для лактуючих свиноматок і ним же годуємо його впродовж усього життя! Ніяких цукерок! У перший день кнуру достатньо дати 1–1,5 кг корму і поступово, за два—три дні, довести до 2–2,5 кг на добу, залежно від угодованості. Ще раз наголошуємо: годуємо кнура збалансованим за енергією і всіма поживними речовинами, а також за макро- й мікроелементами та вітамінами, повнораціонним комбікормом для лактуючих свиноматок. Зі збільшенням живої ваги мінімальна добова потреба корму повинна бути не менше 1% цієї ваги. Кабан повинен мати зручний доступ до годівниці й поїлки — вона завжди має бути справною, а хвилинний об’єм води у ній має бути 1,5–2 літри.
Скільки ж має тривати карантин? Не менше 30 діб, бо такою є обґрунтована вимога державної служби ветеринарної медицини. Та це не значить, що через 30 днів тварину потрібно переводити в основне стадо. Взагалі термін «карантин» походить від французького слова, що означає «сорок». У переважній більшості випадків розумно продовжити період перебування тварини у карантині на два—чотири тижні, а то й довше (якщо є така можливість). Про це детальніше дещо нижче.
Під час карантину щоденно необхідно проводити термометрію, постійно стежити за поведінкою тварини, контролювати споживання їжі й води. Часто для мінімізації наслідків транспортного стресу рекомендують згодовувати чи випоювати тваринам антибіотики широкого спектру дії впродовж перших п’яти—семи діб, а також давати комплексний препарат вітамінів із селеном. Одразу після приїзду, або в перші два—три дні, у тварини треба взяти кров для серологічних досліджень на бруцельоз та лептоспіроз, а також для аналізу на інші хвороби, про які вам необхідно знати: на репродуктивно-респіраторний синдром свиней, актинобацилярнуплевропневмонію, хворобу Ауєскі, ензоотичну пневмонію тощо. Потрібно також своєчасно зробити всі необхідні щеплення. Зокрема це мають бути щеплення проти хвороб, які вже є на фермі й із якими ще «не знайома» придбана тварина. А також усі рутинні щеплення, які проводять на фермі, зокрема й проти парво- та цирковірусної інфекцій, бешихи тощо.
Адаптація до нового середовища
Після щеплень, та не раніше, ніж через три тижні після початку карантину, можна починати активнішу адаптацію тварин до нових умов, які чекають їх в основному стаді. На цьому етапі можна приносити карантинній особині фекалії дорослих і клінічно здорових тварин та розкидати їх по підлозі в станку. Так відбуватиметься перезараження завезеної тварини мікрофлорою, що циркулює в основному стаді, й вирівнюватиметься імунне тло. Через тиждень-два після цього до кнура на карантині в сусідню клітку можна пригнати вибракуваного (кастрованого) кнура на відгодівлі. Стінка між цими клітками має бути не суцільною — це також стане доброю нагодою для обміну мікрофлорою й кращої адаптації кнура. Лише через три тижні після цього придбану особину можна перевести до основної групи тварин і починати експлуатацію. Отже, загальна тривалість карантину з адаптацією може тривати до 7–8 тижнів, а при бажанні й можливості — навіть довше. Пильний нагляд за твариною і станом її здоров’я й надалі також сприятиме тривалому та успішному використанню кнура.
«Новобранця» необхідно своєчасно лікувати навіть при перших незначних симптомах. Особливо це стосується кульгавості. Коли кнур, наприклад, неохоче встає, надто акуратно спирається на одну з ніг чи ледь помітно накульгує — вже потрібно робити ін’єкцію антибіотика (наприклад, амоксициліну) і нестероїдного протизапального засобу (наприклад, кетопрофену). Зволікання хоча б на добу значно зменшить шанси на одужання і збільшить витрати на подальше лікування, яке в половині випадків буде неефективним і призведе до втрати тварини. Наведу приказку одного данського фермера: «Трішки хвора свиня сьогодні — смертельно хвора завтра!» У будь-якому разі, незалежно від причини, лікування має бути комплексним, тобто крім антибіотиків треба використовувати ще й протизапальний знеболювальний, а також загальнозміцнювальний засіб та вітаміни. Найбільше кнурів свинарі вибраковують саме через проблеми з ногами. Тому головніше за своєчасне лікування — профілактика. Потрібно стежити за станом підлоги в станку, де утримують тварину, а також у манежі, де відбирають сперму. Слід стежити і за тим, щоб перегородки та фантом були цілими, щоб не допустити травмування. Важливо також додавати до корму біотин, цинк, мідь, марганець, що зміцнюють ратиці.
Кнура потрібно тримати в сухому, чистому станку мінімальною площею 6 м2. Гігієна потрібна не лише для здоров’я кнура, а й для отримання якісної сперми для штучного запліднювання. Щоб вона справді була якісною, фахівці рекомендують щомісяця й упродовж п’яти—семи днів давати йому разом із водою чи кормом комплексний препарат вітамінів із селеном. А щоб кнур служив довго, його потрібно починати експлуатувати не раніше 7-місячного віку. У молодих кнурів віком до року потрібно брати сперму не частіше, ніж раз на тиждень. Далі, поступово, можна робити це частіше, але не більше двох разів на тиждень для дорослого кнура. Важливо тримати кнура в тонусі. Тобто, якщо на цьому тижні сперма конкретного кнура й не потрібна, її все одно треба взяти. Найкраще, коли на фермі є графік спермозабору: на місяць наперед заплановані дні. Тоді забути важче. У цьому ж графіку треба робити позначки про взяття сперми.
І наостанок. Завжди будьте спокійними і доброзичливими до кнурів — і вони відповідатимуть добрим і поступливим характером.
|
Як привчити кнура до фантома Після того, як кнур пережив карантинні заходи і не проти зайнятися відтворенням поголів’я, а також коли йому близько 7,5 міс., можна починати привчати його до фантома. Навчання у такому віці дасть змогу використовувати кнура тривалий час (у нього буде якісніша сперма, вже виражене лібідо, міцніший кістяк, а особливо задні ноги). Привчання кнура до фантома проводьте у спокійному середовищі. Більше того, його буде значно легше навчити, якщо фантом занести у його клітку, а не відводити кнура в манеж. У своїй клітці кнурові вже все знайоме, тож уся увага спрямується на фантом. У манежі, особливо коли кнур потрапив туди вперше, навпаки, все незнайоме. Він часто обнюхує огорожу, а не сам фантом. У манежі молоді кнури починають звертати увагу на фантом із другої—третьої спроби, однак усе одно не так активно, ніж на своїй території. У перший день навчання вистрибнути на фантом пробують тільки 10–30% кнурів. До кнура фантом треба заносити щодня на 15 хвилин (але не більше, щоб кнур не втрачав цікавості), допоки не зробить садку. Фантом повинен бути розташований між кнуром і людиною, яка його навчає. Щоб підсилити ефект, пристрій можна полити чи помастити виділеннями або сечею свинки, яка перебуває в охоті. Якщо кнур підкидає фантом, намагайтеся втримати її на підлозі, бо кнурці охочіше застрибують на нерухомі об’єкти. Вони вчаться досить швидко, коли бачать, як садку роблять дорослі кнури. Але це можливо лише після закінчення карантину й уведення молодого кнурця у стадо. Бажано, щоб навчанням кнура займалася одна й та ж сама людина. Важливо! Кнури можуть агресивно реагувати на запах цигарок і спирту, а тому перед навчанням не можна вживати алкоголь і палити. Після того, як кнур уперше застрибнув на фантом, дайте йому можливість зробити декілька фрикцій статевим членом і не намагайтесь одразу взяти його за пеніс. Він так краще збудиться. Надягніть на руку вінілову рукавичку, згори на неї поліетиленову. Після кількох фрикцій випустіть рідину з препуціального мішка рукою в обох рукавичках. Після цього зніміть поліетиленову рукавичку. Рукою у вініловій рукавичці сформуйте трубочку. Ваше основне завдання — зімітувати шийку матки свині. Нехай кнур зробить кілька фрикцій у вашій руці. Трішки сильніше стисніть руку — кнур повинен зафіксувати пеніс у кулаку. Якщо кнур витягує статевий член далі, рухайте рукою за ним до остаточної фіксації. Після цього підніміть член вище рівня препуціального мішка і відведіть убік так, щоб рідина з нього не потрапила до еякуляту. Збираєте весь еякулят без перших декількох крапель до термокухля (або термоса) пакетом із фільтром для сперми. Еякуляція у кнура може тривати до 15 хвилин. Коли кнур закінчить віддачу сперми, у нього зникне ерекція, і він сам забере свій статевий член. Не давайте молодому кнурові можливість зробити другу садку. Якщо віддача сперми пройшла нормально, наступний раз сперму необхідно брати через 7 днів («закріпляти» рефлекс необов’язково). Якщо під час першого збору були якісь відхилення (використовували стимулюючі апарати, не змогли втримати пеніс, кнур дав менше 100 мл сперми чи не віддав увесь еякулят), необхідно повторити спробу наступного дня. Кнури різних порід мають різний темперамент. Тому для навчання деяких може знадобитися два—три тижні. Особливо це стосується породи П’єтрен. Для збільшення активності кнура можна на тиждень обмежити його в годівлі (1 кг корму на день). Після цього він стає трішки агресивнішим. Але через тиждень потрібно повернутися до попередньої схеми годівлі. Важливо! Під час привчання до фантома та під час взяття сперми у кнура не повинно виникати жодних неприємних відчуттів, інакше він асоціюватиме фантом із болем і може взагалі перестати на нього стрибати. Дуже важливим фактором під час навчання кнура є висота та кут нахилу фантома. Якщо кнур стрибає на фантом, але не фіксується на ньому, перевірте, чи той не зависокий (для молодого кнура — близько 65 см, але залежно від відстані між підлогою і животом кнура), чи не великий кут нахилу поверхні (фантом повинен тиснути на живіт кнурця), чи не болять у кнура задні ноги. Одним із способів прискорити навчання кнура є використання стимулюючих препаратів. Їх вводять внутрім’язово, і вже через 10–15 хвилин кнур намагається почухатися, бо наступає ерекція. Тоді фантомом перекриваємо кнуру вихід. Він намагається пройти і стрибає на нього. Далі діємо, як описано вище. Після застосування стимулюючих препаратів повторюємо відбір сперми наступного дня, але вже не даючи стимулятор. Сперму в молодих кнурців віком до 12 міс. радять відбирати раз на тиждень, у старших — щоп’ять днів. |