Під час обговорення за участі представників профільних установ, аграрних об’єднань та обласних адміністрацій визначили ключові етапи реалізації механізму — від збору даних до подання заявок агровиробниками. За словами заступника міністра економіки Тараса Висоцького, система має бути максимально прозорою, зрозумілою та ефективною для фермерів, враховуючи як природно-кліматичні фактори, так і наслідки війни для агросектору.
Механізм передбачає поетапне визначення зон із несприятливими умовами. Зокрема, агровиробники зможуть ініціювати аналіз ґрунтів через акредитовані лабораторії: для озимих культур — з 15 березня до 30 квітня, для ярих — з 15 травня до 15 червня. Після отримання результатів фермери, зареєстровані в Державному аграрному реєстрі (ДАР), мають до 1 липня подати заявки разом із необхідними документами.
Далі обласні адміністрації створюватимуть спеціальні комісії для перевірки поданих матеріалів, а сформовані переліки ділянок передаватимуть до Мінекономіки до 30 липня. Остаточне затвердження зон ризикованого землеробства та внесення інформації до ДАР планується до 31 серпня.
Окрему процедуру передбачено для територій, що зазнали впливу бойових дій. ДСНС до 5 червня надаватиме інформацію про потенційно небезпечні території, після чого Держгеокадастр визначатиме відповідні земельні ділянки. Ці дані також інтегруватимуть у Державний аграрний реєстр.
Вже зараз ДАР приймає заявки від фермерів із прифронтових територій за природно-кліматичним критерієм, тоді як визначення зон за військовим фактором планують розпочати з червня 2026 року.
Згідно з урядовою постановою, до зон ризикованого землеробства відносять території з дефіцитом продуктивної вологи (менше 80 мм у шарі ґрунту 0–100 см), а також землі, розташовані поблизу зони бойових дій або забруднені вибухонебезпечними предметами. Очікується, що новий механізм дозволить більш адресно підтримувати аграріїв у складних умовах виробництва.