Останні спалахи ящуру (FMD) у країнах Європейського Союзу вкотре продемонстрували вирішальну роль людського фактора у поширенні хвороби. Саме порушення правил зовнішньої біобезпеки, за оцінками експертів, стали однією з головних причин зараження свиноферм під час епізоотій на Кіпрі та грецькому острові Лесбос.
Від початку 2026 року на Кіпрі зареєстрували 120 спалахів ящуру, а на острові Лесбос у Греції — 84. Загалом хвороба вразила вже 204 господарства. Найчастіше вірус фіксували серед овець і кіз, а також на змішаних фермах із великою рогатою худобою. Експерти припускають, що джерелом занесення інфекції стала територія Туреччини, де ящур залишається ендемічним захворюванням.
Попри значну кількість спалахів серед жуйних тварин, свинарські господарства постраждали значно менше. На Кіпрі підтверджено лише три випадки зараження свиноферм. Усі вони розташовані неподалік один від одного приблизно за 10 км на схід від столиці країни — Нікосії. Загалом на цих підприємствах утримувалося понад 24 тис. свиней.
За словами ветеринарного лікаря Панайотіса Вугіуклакіса, який працює у свинарській галузі Кіпру, свині зазвичай краще захищені від зараження завдяки закритому типу утримання. Однак для проникнення вірусу на підприємство мають відбутися серйозні порушення зовнішньої біобезпеки.
«Для того щоб свиноферма заразилася, мають бути допущені суттєві помилки у системі біобезпеки. У цьому випадку людський фактор відіграв ключову роль, як і в багатьох інших випадках під час нинішнього спалаху на острові», — зазначив експерт.
Фахівці наголошують, що інфіковані свині виділяють у сотні й навіть тисячі разів більше вірусу через респіраторні виділення, ніж жуйні тварини. Через близьке розташування підприємств зараження однієї ферми могло швидко спричинити інфікування сусідніх господарств.
Попри складну епізоотичну ситуацію, більшість свинарів Кіпру оцінюють свої перспективи обережно оптимістично. За словами Панайотіса Вугіуклакіса, багато підприємств інвестували значні кошти у зовнішню біобезпеку та змогли захистити поголів’я навіть у районах, розташованих поблизу осередків захворювання.
Водночас економічні наслідки спалаху залишаються відчутними. Кіпр щороку виробляє близько 550 тис. свиней, і після офіційного підтвердження ящуру виробники втратили можливість експортувати приблизно тисячу свиней на тиждень до Греції. Це суттєво вплинуло на рентабельність галузі.
У Греції ситуацію на острові Лесбос експерти оцінюють як відносно контрольовану. Вони відзначають оперативні дії ветеринарних служб, завдяки яким вдалося локалізувати поширення хвороби. Однак тимчасові обмеження також негативно вплинули на експорт продукції до балканських країн.
Додатковим викликом для свинарів регіону залишається складна економічна ситуація. За оцінками представників галузі, виробники вже кілька місяців втрачають близько 30 євро на кожній свині. Сподівання на пожвавлення споживання свинини в туристичний літній сезон поки що залишаються під питанням через нестабільну ситуацію на Близькому Сході, яка може негативно вплинути на туристичні потоки.
Таким чином, спалахи ящуру на Кіпрі та в Греції вкотре підтверджують критичне значення суворого дотримання заходів біобезпеки. Експерти наголошують: навіть за наявності сучасних систем захисту людський фактор залишається одним із найслабших елементів у системі профілактики небезпечних хвороб тварин.
PigUA.info за матеріалами Pig Progress