 |
Хосе Анхель Педрідо Рей, експерт у царині свинарства (Іспанія) |
Менеджмент перед опоросом
Приміщення Приміщення має бути належним чином вимите, продезінфіковане, висушене та «відстояне» впродовж якомога більшої кількості днів між кожною партією свиноматок. Важливо використовувати дезінфікуючі засоби, дотримуватися часу висихання приміщення та ротації цих речовин. Оптимально змінювати дезінфектанти принаймні раз на 4–6 місяців упродовж року. Дуже важливо перевіряти чи всі системи контролю середовища у належному стані перед тим, як запускати свиноматок до приміщення.
Температура
Підтримування належної температури — важливий фактор під час опоросу. Рекомендована температура— близько 23-24°С. Одразу після опоросу та впродовж першого тижня лактації — 22–23°С. Після першого тижня після опоросу та до відлучення — 20–21°С. На рисунку 1 зображено співвідношення ректальної температури поросят і температури у приміщенні, яка варіює від 15 до 25°С. Різниця у приміщеннях, де температура сягає 15°С і 25°С, складає близько двох градусів. Відповідно, це впливає на виживаність поросят до відлучення. Після опоросу також важливо дотримуватися температурного режиму в приміщенні для того, щоб збільшити споживання корму свиноматкою. Для прикладу, якщо змінити температуру з 18°С до 25°С, то споживання корму зменшиться в середньому на 180 г/доба. Якщо збільшити температуру з 25°С до 27°С, то ця зміна може сягнути до 800 г/ доба (рисунок 2).
Вода
У середньому споживання води впродовж лактації складає 27,5—28 л/доба. При чому в другій половині періоду лактації цей показник може збільшуватися до 30 л/доба. Для того, щоб досягти кілограм приросту поросяти, потрібно 4 л молока. Щоб секретувати 1 л молока свиноматка має спожити до 3 л води. Відповідно, свиноматка, яка споживає більше води, має кращу молочність, а отже, середньодобові прирости поросят вищі (рисунок 3).
Світло
продовж лактації світловий день повинен тривати 16 годин. На рисунку 4 зображено залежність частоти ссання молока поросятами та тривалістю світлового дня. Так, у приміщенні першої групи свиноматок світловий день тривав 8 год, у другої групи — 16 годин. За результатами експерименту, частіше споживали молоко та мали кращі середньодобові прирости поросята у групі з 16-годинним світловим днем. Відповідно, їхня маса на момент відлучення також була більшою (рисунок 4).
Годівля
ажливо контролювати частоту годівлі свиноматок перед опоросом. Якщо між останньою годівлею і початком опоросу пройшло менше 3 годин, тривалість опоросу збільшується від 2-ох до 4-ох годин. Імовірність надання рододопомоги, якщо після останнього споживання корму пройшло понад 6 годин, вища, ніж коли цей термін —до 3-ох годин. Кількість мертвонароджених поросят також збільшується, якщо після споживання корму до опоросу пройшло понад 6 годин. Отже, рекомендовано годувати свиноматку принаймні за три години до опоросу. Який корм краще згодовувати свиноматкам перед опоросом? Деякі господарства використовують корми для періоду лактації, інші — для поросних свиноматок, також так звані «перехідні корми». Перехідний корм зазвичай згодовують за 3-4 доби до опоросу. Він містить більше нейтрально-детергентної клітковини (НДК) — 24%. Таким чином можна збільшити споживання корму свиноматкою, покращити мікрофлору ШКТ, а також зменшити закрепи та стрес. Додавання жирних кислот, зокрема Omega-3, допомагає розвитку плоду без дефектів. Лізин, треонін, валін, ензим, триптофан у кормі потрібні для розвитку плоду, продукування молозива і життєздатності поросят.
Кондиція
Треба перевірити кондицію свиноматки перед опоросом. Традиційно, товщину шпику вимірюють каліпером, який розміщують в точці Р2, що знаходиться на рівні останнього ребра, 6,5 см від середньої лінії. Цільове значення товщини шпику в положенні Р2 для свинок — 18-20 мм, а для свиноматок — 1618мм. Товщина шпику понад 22 мм може бути причиною ускладнень під час опоросу. При цьому, щоб отримати поросят достатньої маси при відлученні, кондиція свиноматки не має бути надто худою. Так, найкращу масу мають поро
Ціль під час першого опоросу — максимізувати кількість відлучених поросят. Адже соски, для яких немає поросят, продукуватимуть менше молока під час наступних лактацій.
Допомога під час опоросу
Ідеальний опорос відбується швидко, поступово та у потрібний строк. У такому випадку буде менше мертвородів, більше життєздатних поросят та оптимальне продукування молозива. Якщо ж доводиться стимулювати опорос, варто використовувати лише простагландини. При цьому треба проаналізувати, яка природня тривалість поросності у конкретному господарстві, тому що не завжди цей показник сягає 114 днів. Для прикладу, аналіз даних опоросів упродовж року в Іспанії продемонстрував, що термін переважної більшості опоросів сягає 115 та 116 днів. Зважайте, що оптимальний термін періоду поросності можна визначити, коли 15% опоросів відбулися природним шляхом.
Рододопомога
Зазвичай опорос триває 2-4 години, але цей час може відрізнятися залежно від господарства та від інтервалу після останньої годівлі. Час між народженням поросят також може варіюватися: між першим і другим поросям в основному проходить 20-25 хв, решта ж народжується з проміжками меншими 20 хв. Важливо фіксувати цей час для того, щоб спостерігати за нестандартними ситуаціями в господарстві. Моніторинг опоросу є важливим для того, щоб визначити, коли потрібна рододопомога. Її не можна надавати систематично. При цьому треба оцінювати кожну свиноматку індивідуально.
Стимулювання споживання молозива Достатнє споживання молозива впродовж перших годин життя — один із найважливіших чинників виживаності поросят та кращих виробничих показників на наступних етапах вирощування. Іноді поросятам потрібна допомога: дістатися до вимені свиноматки. Мінімальне споживання молозива — 250 г молозива на порося. Якщо ж поросята в гнізді споживають менше 200 г молозива, падіж до відлучення може збільшитися на 35%. Варто оптимізувати доступ до молозива для менших поросят (тих, що народилися останніми). Треба розділити поросят у гнізді на 2 групи за розміром та організувати три ротації по 30-40 хв, починаючи з менших. Метою є забезпечити кожне порося мінімальною кількістю молозива — 250 г.
Перехресне вигодовування
Якщо поросят народилося більше, ніж у свиноматки функціональних сосків, варто організувати перехресне вигодовування. Пріоритет потрібно надавати свиноматкам 1-3-го опоросу. Якщо свиноматка ≥4-го опоросу, варто враховувати показники попередніх опоросів: кількість народжених та відлучених поросят, кількість функціональних сосків. Перед переміщенням поросят варто переконатися, що вони спожили достатню кількість молозива свиноматкимами. Упродовж перших 12 годин після опоросу у молозиві присутні імуноглобуліни, тож якщо поросят перемістити до іншої свиноматки у цей час, можна негативно вплинути на формування імунітету. Надовго відкладати пересаджування поросят в інші гнізда також не варто через конкуренцію між поросятами та, відповідно, погані виробничі результати.
Висновки Найвища продуктивність залежить від багатьох факторів менеджменту. Основні цілі — менше 6% мертвонароджених поросят, менше 10% падежу до відлучення, максимізація продукування молока та оптимальна кондиція свиноматок. Що обрати за «відправну точку»? Свиноматка повинна мати відмінні материнські якості та достатню кількість функціонуючих сосків, добру молочність, народжувати без рододопомоги однорідні гнізда життєздатних поросят з великою масою.
ТОВ «АгроПлюсІнвест»:
 |
м. Київ, вул. Сумська 1, офіс 208 |
 |
+38 067 396 0770, +38 068 867 2518 |
 |
info@agroplusinvest.com.ua |
 |
