Стратегії годівлі та менеджменту поросят на етапі дорощування

©

Щонайменше 10% поросят не споживають корми у перші 30 годин після  відлучення. Вони страждають через стрес, розлади кишечника та стають  вразливішими до патогенів, які можуть спричинити не тільки розвиток  захворювання, а й падіж. Проте полегшити «перехідий» етап і попередити смертність відлученців допоможе належна годівля та менеджмент.

Хосе Альберто Мурільо Мурільо — експерт у царині свинарства

СКЛАДНОЩІ ВІДЛУЧЕННЯ

На момент відлучення поросята переживають значний стрес — крім неочікуваної розлуки з мамою, сисунам доводиться звикати до:

  • споживання твердих кормів і води, які важче засвоюються;
  • нового приміщення (мікроклімату, умов утримання тощо);
  • формування ієрархії у новоствореній групі;
  • більшого патогенного навантаження через рециркуляцію збудників.

Як результат, «збій» на локальному та системному рівнях, що спричиняє синдром виснаження після відлучення (СВПВ). Він характеризується дисбалансом мікрофлори кишечника та його ушкодженнями (атрофія ворсинок, гірша проникність і травні функції), що загрожує розвитком діареї, відмовою від корму, анорексією.

Після відлучення травна система поросят ще не сформована — не готова до споживання твердих кормів, продукування соляної кислоти обмежене (у тварин віком до 3−7-и тижнів), рівень рН шлунку високий, що небезпечне повільним перетворенням пепсиногену (неактивна форма пепсину — основного ферменту шлункового соку) в пепсин, дисбалансом мікрофлори, зокрема пригніченням лактобактерій, а також низькою буферною здатністю проти патогенного мікробіального навантаження. Через це в ободовій кишці затримуються неперетравлені корми та розвиваються грам-негативні мікроорганізми, спричиняючи діарею. Тому в такий період організм поросяти ослаблений та особливо незахищений від патогенів, насамперед E. Coli (ентероксигенної та ентеропатогенної), що щорічно спричиняє суттєві збитки.

Разом із тим, погіршення стану здоров’я поросят корелює із їхнім віком та масою на момент відлучення (починаючи з 21-го дня) та протікає в трьох фазах:

  • гостра триває перші 5 днів після відлучення;
  • адаптація 2−3-и тижні після відлучення;
  • відновлення може тривати 1,5 -2 місяці.

Тож, щоб знизити рівень стресу на момент відлучення і зменшити наслідки СВПВ відповідно, потрібно переглянути підходи до годівлі та менеджменту поросят.

ГОДІВЛЯ ВІДЛУЧЕНЦІВ

Раціон відлученців повинен бути простим, збалансованим за поживними речовинами залежно від потреби тварин різної маси та віку. Тому краще «відсортувати» поросят за цими параметрами, формуючи групи на дорощуванні (рисунок 1). Пам’ятайте, що впродовж перших 2−3-ох тижнів після відлучення «малюки» погано споживають корми (травна система перелаштовується, звикає до твердого корму), тому важливо:

  • стимулювати розвиток кишкової мікрофлори;
  • підтримувати цілісність ворсинок і травну функцію кишечника;
  • зменшити випадки розладів травлення;
  • стимулювати споживання води, адже так поросята краще їстимуть сухі корми.

Рисунок 1 Зміни в рості, відповідно до маси поросят при народженні

«Транзитний» період потрібно починати з підгодівлі підсисних поросят. Так вони швидше звикнуть до твердого корму, який споживатимуть після відлучення.

Щоб відлученці краще споживали корми, варто звертати увагу на формування раціону, зокрема правильний вибір та дозування інгредієнтів. Так, він повинен містити прості (зернові та олійні культури, соєві продукти, жири) та складні (молочні продукти, рослинний білок, джерела тваринного протеїну, наприклад, плазма, рибне борошно, кров’яне та яєчне борошно) кормові компоненти, а також добавки, що виконують низку важливих функцій для нормалізації травлення. Зокрема варто застосовувати:

  • Підкислювачі стимулюють ріст, компенсують недостатню секрецію соляної кислоти.
  • Органічні кислоти у недисоційованому (не розділений на прості компоненти) вигляді мають антибактеріальні властивості.
  • Пробіотики наприклад, сапрофіти (молочні бактерії, спорові культури, дріжджі).
  • Пребіотики олігосахариди, які можуть перетравлювати лакто- та біфідобактерії. Вони діють проти E. Coli та Salmonella та можуть блокувати негативну дію мікотоксинів.
  • Ензими покращують кишковий транзит та всмоктування поживних речовин, регулюють мікрофлору кишечника.
  • Екстракти та рослинні жири це поліфеноли чи флаваноїди. Мають антимікробні та антиоксидантні властивості та допомагають підтримувати слизову кишечника.
  • Ароматизатори та смакові добавки покращують смакові якості корму та підвищують рівень його споживання.
  • Антиоксиданти природні або штучно синтезовані речовини, що сповільнюють чи припиняють окиснення. Найвідоміші з них: β-каротин, вітаміни С та Е.

Водночас, обов’язково беріть до уваги якість, концентрацію енергії, щільність та перетравність амінокислот та інших поживних речовин (крохмаль, клітковина, мінерали тощо), адже це фактори, що стимулюють ріст та/або споживання кормів.

ПРАВИЛЬНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Крім звикання до нового раціону, поросята адаптуються до умов утримання — нових приміщень, температурного режиму, мікробного середовища, ієрархії в стаді. Щоб знизити стрес, подбайте про:

  • мікроклімат забезпечте добру ізоляцію підлоги, даху та стін, щоб не було протягів;
  • вільний доступ до кормів та води;
  • достатній фронт годівлі;
  • наявність та доступність поїлок з першого тижня життя;
  • достатню площу загону потреби тварини у просторі на голову варіюють залежно від її маси. Оптимальний розрахунок — 0,1 м2/10 кг маси. При цьому важливий дизайн загону (рисунок 2).

Рисунок 2 Приклад зонування загону для поросят на дорощуванні

Пам’ятайте, якщо приміщення буде замале, не уникнути агресії та бійок. Результат — погіршення виробничих показників та стану здоров’я тварин.

Також важливо забезпечити комфортний мікроклімат у цеху (рисунок 3), адже низькі температури — одна з причин ослаблення організму і, як наслідку, розвитку діареї. Тому прогрійте цех дорощування принаймні за добу до переведення відлученців. Потурбуйтеся про слабших поросят — краще, щоб загін для них був обладнаний додатковими джерелами обігріву.

Рисунок 3 Оптимальна температура у приміщенні цеху дорощування

Суворе дотримання принципу «порожньо-зайнято» допоможе знизити патогенне навантаження після відлучення. Щоб мати здоровіших поросят, дотримуйтеся системи Mc REBEL (Management Changes to Reduce Exposure to Bacteria to Eliminate Losses — Зміни у менеджменті з метою зменшення впливу бактерій та уникнення втрат), яка охоплює такі заходи:

  • перехресне вигодовування лише в перші 24-и години після опоросу;
  • заборона переміщення свиноматок або поросят між цехами;
  • зменшення використання свиноматок-«мачух»;
  • гуманне умертвлення поросят, які хворіють і навряд чи одужають;
  • мінімізація кількості маніпуляцій з поросятами, особливо щодо застосування антибіотиків або додаткових ін'єкцій заліза;
  • заборона переміщення поросят з малою масою до цеху, де перебувають свиноматки з молодшими гніздами;
  • негайне уникнення будь-якого потенційного контакту між інфікованими і здоровими тваринами;
  • дотримання принципу «порожньо-зайнято» у цеху опоросу, що дозволяє упродовж 2−3-ох днів «перерви» між групами провести очищення та дезінфекцію приміщення.

Крім того, система Mc REBEL передбачає 20 шляхів зменшення наслідків СВПВ:

Цех опоросу:

  1. Порожня гноєзбірна ванна, очищення та дезінфекція приміщення між партіями свиней (дотримання принципу «порожньо–зайнято»).
  2. Миття та обробка свиноматок від паразитів перед опоросом.
  3. Перехресне вигодовування має бути зменшено та застосовуватися у разі необхідності лише упродовж перших 24-ох годин після народження.

Цех дорощування:

  1. Невеликі загони (менше 13-и поросят на загін) із міцними суцільними перегородками між ними.
  2. Порожня гноєзбірна ванна, очищення та дезінфекція приміщення, дотримання принципу «порожньо–зайнято».
  3. Щільність тварин у загоні — 3 свині/м2.
  4. Фронт годівлі — більше 7 см на голову.
  5. Висока якість повітря — NH3 < 10ppm, CO2<0,15%.
  6. Уникнення стресу через зміну температурного режиму.
  7. Заборонено змішувати тварин з різних партій.

Цех відгодівлі:

  1. Невеликі загони із міцними суцільними перегородками між ними.
  2. Порожня гноєзбірна ванна, очищення та дезінфекція приміщення, дотримання принципу «порожньо– зайнято».
  3. Заборонено змішувати тварин з різних загонів/приміщень/будівель.
  4. Доступна площа на голову — понад 0,75 м2.
  5. Висока якість повітря (NH3<10ppm, CO2<0,15%), попередження стресу через зміну температурного режиму.

Інше

  1. Належна програма вакцинування.
  2. Належне налаштування системи вентиляції у виробничих приміщеннях.
  3. Сувора гігієна (наприклад, при каструванні чи ін’єкціях).
  4. Рання ізоляція хворих тварин у карантинних приміщеннях.

Не забувайте, що успіх стратегії годівлі та менеджменту, обраної відповідно до умов господарства, залежить від кваліфікації та вмотивованості персоналу.

PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове свинарство» №2 (50), квітень 2019р.