Шляхи вирішення проблем відлучення: оптимізація здоров'я та продуктивності поросят

56170

Відлучення від свиноматки — критичний етап у житті поросят, який може мати тривалий вплив на їх здоров’я та продуктивність. Як змінюється стан кишечника в цей період і чому він відіграє ключову роль у подальшому розвитку? У цьому матеріалі — про те, як цілеспрямовані стратегії годівлі, зокрема застосування пре- і пробіотиків, допомагають зменшити стрес, підтримати мікробіом і забезпечити плавний перехід до нового етапу вирощування.
 

У промисловому свинарстві відлучення поросят від свиноматки зазвичай відбувається у віці 3–4-ох тижнів, — набагато раніше, ніж природний вік відлучення (12–17 тижнів). Така рання сепарація разом зі зміною раціону та соціальним перегрупуванням спричиняє стрес, який може призвести до зменшення споживання корму, втрати маси, діареї та зростання падежу. Розуміння цих стресових факторів та їхнього впливу на травну систему поросят є важливим для розробки ефективних стратегій менеджменту та годівлі для підтримання поросят у період відлучення.

ЩО ТАКЕ «ЗДОРОВИЙ КИШЕЧНИК»?

Внутрішня поверхня тонкого кишечника вкрита пальцеподібними виступами — ворсинками, які покриті кишковими епітеліальними клітинами з дрібнішими виростами — мікроворсинками. Нові клітини кишечника формуються в криптах, де стовбурові клітини діляться та диференціюються у зрілі епітеліальні клітини та келихоподібні клітини, що продукують слиз. Ці клітини мігрують до верхівки ворсинки, де зрештою злущуються у просвіт кишечника (рисунок 1).

Ворсинки та мікроворсинки збільшують площу поверхні для всмоктування поживних речовин, причому ворсинки збільшують її в 40 разів, а мікроворсинки — у 600 разів. Ворсинки з’єднані з кровоносними судинами, що дозволяє використовувати поживні речовини для усього організму. Таким чином, кишечник є ключовим місцем для перетравлення і всмоктування поживних речовин, а ріст і продуктивність тварини пов’язані з висотою ворсинок.

БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ КИШЕЧНИКА

Моношар кишечника також відповідає за підтримання міцного бар’єру від токсинів, антигенів і патогенних мікроорганізмів, запобігаючи їх проникненню в організм. Він відіграє важливу роль у підтримці гомеостазу внутрішнього середовища кишечника. Цей бар’єр можна умовно поділити на три частини: мікробний, слизовий та імунологічний (рисунок 2).

Завдяки споживанню молока та впливу зовнішнього середовища у шлунково-кишковому тракті поросят розвивається різноманітний та складний мікробіом. Цей динамічний баланс між різною корисною мікрофлорою кишечника утворює мікробний бар’єр. Він виконує три основні функції, які забезпечують першу лінію захисту від патогенних мікроорганізмів:

  1. займає місця зв’язування та прикріплення;
  2. конкурує з патогенними бактеріями за поживні речовини;
  3. покращує роботу кишечника.

Мікробіота регулярно зазнає впливу різноманітних антигенів і мікробних компонентів, джерелом яких здебільшого є корми, що особливо залежить від раціону годівлі. Крім того, зміни в складі мікробіоти можуть істотно впливати на ріст і розвиток тварин.

Слизовий бар’єр має як механічну, так і хімічну природу. Механічний бар’єр складається зі здорових клітин епітелію кишечника та щільних міжклітинних контактів, які замикають простори між клітинами, регулюючи рух іонів і малих молекул із кишечника до кровотоку, здійснюючи фільтрацію поживних речовин, електролітів і води. Хімічний — утворюється слизом, який продукують келихоподібні клітини, а також бактеріостатичні речовини, що походять від непатогенних бактерій. Разом вони формують захисний шар, який перешкоджає прикріпленню патогенних бактерій до клітин кишечника.

До 70% імунних клітин знаходяться в кишечнику, де вроджений та набутий імунітет тісно взаємодіють, формуючи імунологічний бар’єр. Основним методом захисту є вироблення секреторних антитіл, у першу чергу IgA та IgM. Ці неспецифічні антитіла захищають, зв’язуючи антигени поблизу поверхні кишечника або нейтралізуючи віруси та ендотоксини всередині клітин кишечника.

Є два критичні періоди максимального впливу антигенів — одразу після народження та під час відлучення. У другому випадку різкі зміни в раціоні годівлі та умов утримання можуть змінити імунну відповідь слизової оболонки. Розуміння цих взаємодій має важливе значення для розробки стратегій забезпечення здорового росту та розвитку в ці вразливі періоди.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ПІД ЧАС ВІДЛУЧЕННЯ

Після відлучення у поросят відбуваються значні зміни в кишечнику через переключення раціону та змін умов утримання, що суттєво впливає на їхній ріст і розвиток. Упродовж 24-ох годин після відлучення висота ворсинок зменшується на 75%, переважно через підвищену втрату клітин та/або зменшення продукції клітин у криптах. Це призводить до втрати зрілих клітин кишечника та зниження всмоктування поживних речовин. Крім того, зниження активності травних ферментів, таких як лактаза і пептидази, а також транспортерів поживних речовин корелює зі зменшенням висоти ворсинок.

Упродовж першого тижня після раннього відлучення активність травних ферментів, зокрема пепсину, трипсину, хімотрипсину та амілази, суттєво знижується. Це ускладнює перетравлення корму, що призводить до погіршення засвоєння поживних речовин, накопичення неперетравлених залишків у кишечнику та надмірного росту потенційно патогенних бактерій. Відлучення також призводить до порушення бар’єрної функції, що підвищує проникність і сприяє потраплянню токсинів, алергенних сполук і бактерій в організм, спричиняє запальні реакції.

Імунна система кишечника свиней досягає структури, подібної до дорослої, приблизно у віці семи тижнів. Відповідно, процес відлучення впливає також на імунну відповідь та системний розвиток як вродженого, так і набутого імунітету. Припинення отримання молока та введення нового раціону призводять до підвищеної експресії прозапальних цитокінів і оксидативного стресу, що ще більше погіршує функціонування кишечника. Контроль запальних процесів у ньому та підтримання нормального окисного стану можуть попередити подальші кишкові розлади, спричинені стресом, пов’язаним із відлученням.

Під час відлучення різкі зміни в раціоні та умовах утримання спричиняють зміни в мікробіоті кишечника з помітним зменшенням кількості корисних бактерій, таких як лактобактерії, і збільшенням кількості бактерій, що розщеплюють клітковину. Ці зміни у складі та активності кишкової мікробіоти часто корелюють з патогенними інфекціями, що підкреслює важливість менеджменту відлученців для підтримки здоров’я поросят.

СТРАТЕГІЇ ГОДІВЛІ: КОРМОВІ ДОБАВКИ

Одним з методів зменшення кишкових розладів та затримки росту, пов’язаних з відлученням, є застосування кормових та біологічно активних добавок. У раціонах для відлучених поросят часто застосовують такі кормові добавки, як протеїнові гідролізати, емульгатори, пребіотики, пробіотики, ферменти, нуклеотиди, органічні кислоти, фітогенні добавки, молозиво та адсорбенти токсинів — для стимулювання росту та підтримки здоров’я кишечника.

Біологічно активні суплементи є ефективною стратегією на фермі, що базується на синергії кількох компонентів і дозволяє швидко надати цільову підтримку. Деякі з них є водорозчинними, що особливо корисно у разі зниженого споживання корму.

Нині доступний широкий асортимент кормових від Biochem, що містять ретельно підібрані й досліджені компоненти, які пригнічують і зв’язують патогени, підтримують здоров’я кишечника, а також стимулюють імунну систему тварин, зокрема:

  • Пребіотик на основі клітинних стінок дріжджів, що містить високу концентрацію манан-олігосахаридів і β-глюканів, забезпечує синергічну підтримку для збереження здоров’я кишечника у поросят.
  • Кормова добавка на основі двох природних пробіотичних штамів Bacillus subtilis і Bacillus amyloliquefaciens, відібраних за здатність безпосередньо пригнічувати поширені патогени (зокрема E. coli та Clostridium spp.), ефективна як перед відлученням, так і після нього. Ці штами також підтримують цілісність кишкового бар’єра та сприяють покращенню морфології ворсинок кишечника. У результаті — формування міцних і однорідних за масою поросят на момент відлучення, що позитивно впливає на старт фази дорощування.
  • У разі, коли потрібно застосування через воду, ефективним рішенням є використання водорозчинних добавок накшталт продуктів із вмістом високоефективних пробіотичних штамів, бетаїну та органічно зв'язаних мікроелементів. Такий склад забезпечує цільову нутриційну підтримку здоров’я кишечника, сприяє зміцненню імунної системи, підтримує епітеліальні клітини та знижує втрати води з фекаліями, що особливо важливо в критичний перехідний період.
  • Таким чином, сучасні підходи до годівлі та підтримки здоров’я кишечника допоможуть впоратися з викликами цього етапу та розкрити повний потенціал тварин.

ТОВ «Біохем-Україна»

Тел./факс: +380 67 15 03 745

е-пошта: ukraine@biochem.net

Сайт: www.biochem.net

comments powered by Disqus