Однією з головних змін стало скорочення частки Китаю у світовому імпорті свинини та субпродуктів — із 43% у 2021 році до 23% у 2025-му. Це пов’язано з відновленням внутрішнього виробництва після АЧС та уповільненням зростання споживання.
Водночас Мексика стала найбільшим у світі імпортером свинини без урахування субпродуктів. Зростає значення й ринків Південно-Східної Азії, зокрема Філіппін і В’єтнаму, де імпорт підтримують проблеми зі здоров’ям тварин та обмежені можливості внутрішнього виробництва.
Конкуренція між експортерами посилюється
Європейський Союз поки зберігає лідерство у світовому експорті свинини, однак розрив зі США скорочується. Rabobank зазначає, що жорсткіші екологічні та ветеринарно-благополучні вимоги, а також вищі виробничі витрати в ЄС можуть посилити позиції США.
Бразилія вже стала третім найбільшим експортером свинини у світі, випередивши Канаду. Після скорочення китайського попиту країна активно диверсифікувала поставки. Зокрема, Філіппіни стали її головним ринком збуту, а експорт туди у 2025 році зріс більш ніж на 30%.
Регіоналізація стає важливішою
Rabobank також відзначає поширення принципу регіоналізації, коли імпорт може продовжуватися з вільних від хвороби зон навіть у разі спалахів в інших частинах країни. Серед прикладів — домовленості між Китаєм та Іспанією, Японією та Францією, а також Філіппінами та Польщею.
АЧС при цьому залишається одним із головних ризиків для світового ринку. Її вплив на торгівлю в Китаї зменшився, але хвороба продовжує впливати на виробництво та імпорт у Філіппінах і В’єтнамі та залишається викликом для Європи.
Додаткову нестабільність створюють мита, ветеринарні обмеження, логістичні перебої та геополітична напруга.
На думку Rabobank, у нових умовах конкурентоспроможність дедалі менше залежатиме від орієнтації на один великий ринок. Ключовими стають диверсифікація напрямків збуту, контроль витрат, диференціація продукції та здатність отримувати й утримувати ветеринарний доступ до ринків.
PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com