Відлучення поросят — час, коли маленьким тваринам найважче, адже мами біля них більше немає, а звичну їжу, молоко, замінили на сухі корми. Нерідко у щойно сформованих групах відбуваються конфлікти, поросята неспокійні, стривожені. Це негативно позначається на виробничих показниках тварин та їхньому розвитку. Тому під час відлучення важливо мінімізувати всі можливі стрес-фактори. Головне завдання технолога — створити такі умови, щоб поросята безболісно ввійшли в «доросле» життя. Увагу, передовсім, треба звернути на чисельність поголів’я у станку, температуру повітря та мікроклімат. А ще потрібно забезпечити вільний доступ до кормів і води та підтримувати чистоту так, щоб оператор мінімально турбував поросят. Не менш важливим є вибір підлоги для відділення дорощування. На цьому й зосередимось.
Ще раз про якість
Українці славляться тим, що постійно намагаються заощадити. Проте, обираючи пластикову щілинну підлогу для відділення дорощування, не дивіться лише на ціну, а переконайтеся в якості сировини, з якої її зробили. Якщо виробники використали вторинну сировину (ящики, пляшки тощо), то структура пластику вже зруйнована, він стає крихким, втрачає пружність і, як наслідок, ламається від навантажень й ударів (фото 1). Це те саме, що двічі зварити ті ж макарони: хоча вони залишаться продуктом із борошна, проте стравою це вже не назвеш і вам точно не захочеться їх їсти! Крім того, вироби з вторинної сировини дуже чутливі до ультрафіолету та зміни температур. Усіх цих проблем можна уникнути, якщо пластикову решітку виготовляти з первинної сировини — гранул поліпропілену. Така решітка відрізняється візуально (не має глянцевого блиску) і злегка, без потріскування, прогинається під вагою людини (якщо розрахована для поросят на дорощуванні — 60–70 кг).
Прагнення заощадити часто «вилазить боком», а твердження, що, мовляв, хто виробник решіток — не має значення, також хибне. До того ж рахувати треба розумно: навіть якщо інвестиції будуть на 10–15% більші, але ви впевнені в якості продукту, ці гроші швидко повернуться. Невиправдана ж економія часто спричиняє значно більші витрати (фото 2–4).
Резульат експлуатації решіток з некісної сировини
Де втрачає свинар, якщо решітчаста підлога неякісна?
Насамперед це вимушена заміна зламаних решіток. Сюди може додатися ще й вартість поросят, які через це провалилися в каналізацію й загинули. У станку для поросят на дорощуванні потрібно комбінувати модулі з різним відсотком щілин (цього виробники неякісних решіток, чий асортимент зазвичай зводиться до однотипних елементів, запропонувати не можуть). У зоні відпочинку варто встановлювати 10-відсоткові щілинні модулі, тоді поросята не перевитрачатимуть тепло (холод, як ви знаєте, негативно позначається на здоров’ї та приростах тварин). Крім того, якщо у станках скрізь установлена звичайна решітка (50% щілин), можете отримати ще одну проблему: поросята, намагаючись зігрітися, душитимуть одне одного, особливо якщо господарство заощаджує на опаленні та вентиляції.
Комбінація елементів підлоги
Є кілька варіантів, й усе зале-жить від побажань фермера:
Бюджетний варіант: у зоні дозвілля встановлюють 10-відсоткову щілинну підлогу, а в зонах дефекації та годівлі — звичайну (50% щілин).
Класичний, коли в зону відпочинку додають панелі підігріву. Зупинившись на цьому варіанті, потрібно одразу вирішити, якими будуть ті панелі — водяного чи електричного підігріву. Переваги водяного в тому, що для такої системи не потрібно багато води, а джерелом енергії може бути як електромережа, так і газ, дрова, солома тощо. Електричні ж панелі працюють тільки від електроенергії, проте дають можливість швидше регулювати температуру. Найбільший їхній недолік — коли навіть одна панель виходить з ладу, гріти перестають усі, з якими вона з’єднана в електричний ланцюжок.
Так званий японський метод комбінування елементів підлоги. Таку назву отримав тому, що саме в Японії вперше почали в шаховому порядку чергувати водяні панелі підігріву та модулі з 10-процентною решіткою в зоні відпочинку поросят. В Україні цей метод застосовують із 2010-го року (технологію вперше впровадила компанія «Ікадан»).
Найпоширеніший варіант підлоги — класичний: перший ряд — панелі підігріву, другий — 10-відсоткові щілинні елементи, решта — звичайна пластикова підлога з 50% щілин (фото 5). Саме його використовує більшість данських свиногосподарств.
Фото 5. Найпоширеніший варіант комбінування елементів пластикової підлоги у загоні дорощування
Часто фермери встановлюють суцільні елементи біля годівниць, щоб корм не потрапляв у гноєзбірну ванну, коли поросята вигортають його з годівниць. Це неправильно, бо корм, який потрапив на підлогу, стає брудним (поросята по ньому ходять, змішуючи з екскрементами), а значить, перетворюється на джерело захворювань. Також зверніть увагу: якщо тварини мають вибір, який корм з’їсти — брудний із підлоги чи чистий із годівниці, у більшості випадків вони віддадуть перевагу останньому.
Ще одна проблема суцільної підлоги в зоні годування — під годівницею корм закисає і стає потенційним місцем розмноження личинок. А від цього, знову ж таки, можуть постраждати поросята (особливо якщо працівники ферми, які відповідають за дезінфекцію, виконують свою роботу несумлінно). Щоб цього уникнути, потрібно встановити якісні годівниці й щілинну підлогу під ними (50% щілин).
Розрахунок вартості підлоги
Типова помилка: розраховуючи вартість пластикової щілинної підлоги, запитувати постачальника про вартість квадратного метра. Ціна, насправді, залежатиме від багатьох чинників. Наприклад, від розмірів модулів. Найпоширеніші — 60х40 см. Проте, використовуючи решітки 120×60 см, можна суттєво заощадити на несучих скловолокнистих лагах. Тому, щоб порахувати інвестиції, надайте постачальнику всю необхідну інформацію: розміри гноєзбірних ванн, чи потрібні панелі підігріву, розміри загонів тощо. Так ви отримаєте повну вартість проекту, тобто всього, що стосується підлоги і впливає на ціну, а не окремої її частини.