За його словами, після початку повномасштабної війни були запроваджені обмеження на ввезення продукції, яка потенційно може містити вибухонебезпечні речовини. У липні 2025 року перелік таких товарів було розширено, і під заборону потрапили також окремі види азотних та комплексних добрив. Таким чином аграрії входять у фазу активної підготовки до сівби ярих культур в умовах потенційного дефіциту добрив.
«Ми знаємо властивості аміачної селітри — вона дійсно може нести загрозу, і тому рішення про її обмеження було зрозумілим. Але вапняково-аміачна селітра є вибухобезпечною і не несе жодної загрози, що підтверджено експертними висновками. Попри це, питання її імпорту не вирішується вже тривалий період часу. Фактично ми маємо ситуацію, коли безпечний продукт не може зайти на ринок у критичний для аграріїв момент напередодні весняної посівної».
За словами Марчука, виробництво добрив в Україні суттєво скоротилося після початку повномасштабної війни: якщо раніше обсяги виробництва аміачної селітри сягали близько 2 млн тонн, то нині — трохи більше 1 млн тонн.
«ВАР оцінює, що за умови дії чинних обмежень і неможливості вчасного імпорту дефіцит вапняково-аміачної селітри може скласти до 200 тисяч тонн. Це суттєві обсяги з огляду на площі обробітку в Україні. Аміачну селітру повноцінно замінити неможливо, але аграрії, які будуть мати змогу внести хоча б вапняково-аміачну, суттєво покращать перспективи майбутнього врожаю».
В зоні ризику насамперед ярі культури — яра пшениця, кукурудза та соняшник, які формують основу українського експорту. За попередніми оцінками, втрати врожаю можуть сягати до 20%, що в грошовому еквіваленті означатиме десятки мільярдів гривень недоотриманої виручки..
«Невчасне отримання валютної виручки дестабілізує валютний ринок і посилює інфляційні ризики. Аграрна продукція формує 56–60% українського експорту, і від цього залежить економічна спроможність держави. Тому питання імпорту безпечних добрив — це питання не лише аграріїв, а всієї економіки країни».
ВАР разом із партнерами вже звернулися до Міністерства економіки щодо врегулювання ситуації. За словами Марчука, аграрні асоціації подали повний пакет документів, включно з експертними висновками про безпечність продукту, та запропонували механізм імпорту вапняково-аміачної селітри через малі і великі порти з обов’язковим безпековим паспортом на продукцію.