Актуальність альтернатив мінеральним добривам посилилася на тлі перебоїв на світовому ринку, спричинених кризою на Близькому Сході. У період із грудня 2025-го до квітня 2026 року ціни на азотні добрива в ЄС зросли ще на 40%, при тому що до цього вони вже були на 62% вищими, ніж у 2020 році.
Особливо вразливим є імпорт карбаміду та аміаку: на країни Перської затоки припадає близько 43% світового експорту карбаміду та 27% експорту аміаку.
У новому дослідженні JRC зазначається, що певні види дигестату, насамперед рідкі фракції після центрифугування, можуть частково замінювати мінеральні добрива без погіршення продуктивності сільського господарства та за умови дотримання екологічних вимог.
Найбільш перспективними є дигестати з низьким співвідношенням вуглецю до азоту та високим вмістом мінерального азоту. За агрономічною ефективністю вони можуть бути близькими до синтетичних добрив.
Водночас JRC наголошує на необхідності контролю екологічних ризиків, зокрема викидів аміаку та вимивання нітратів. Для цього необхідні правильний підбір сировини, відповідні технології переробки та зберігання, а також точне внесення на поля.
Дослідження підтримує положення Плану дій ЄС щодо добрив, оприлюдненого у травні 2026 року. Єврокомісія планує оцінити можливість включення окремих видів дигестату, які нині не відповідають критеріям RENURE, до цієї категорії.
У такому разі їх можна було б вносити додатково в обсязі до 80 кг азоту на гектар на рік понад стандартне обмеження у 170 кг азоту на гектар для традиційного тваринницького гною в нітратно вразливих зонах.
У JRC вважають, що ширше визнання дигестату як добрива, подібного до RENURE, може зменшити імпортозалежність ЄС, скоротити витрати агровиробників у тваринницьких регіонах та підтримати розвиток циркулярної економіки.
Водночас розширення використання потребуватиме запобіжників, зокрема заходів проти втрат аміаку, контролю забруднювачів і дотримання обмежень щодо внесення фосфору.
PigUA.info за матеріалами thepigsite.com