Професор JCVI Санжай Ваші, один із авторів дослідження, наголосив на важливості цієї розробки для боротьби з вірусом.
«Створення системи зворотної генетики на основі синтетичної геноміки не лише дозволяє нам краще зрозуміти вірус АЧС, але й відкриває можливості для розробки нових інструментів боротьби з іншими вірусними загрозами. Це дослідження може значно зменшити економічні втрати в глобальній свинарській галузі, надаючи необхідні рішення для контролю та запобігання поширенню хвороби», — зазначив він.
Розроблена система зворотної генетики дає змогу швидко створювати генетично модифіковані версії вірусу АЧС. Процес включає кілька етапів: спочатку вчені створюють синтетичну ДНК, яка є лабораторною копією генетичного матеріалу вірусу. Фрагменти АЧС модифікуються та збираються у повноцінні геноми за допомогою механізмів рекомбінації у клітинах дріжджів. Далі отримані геноми переносяться в бактерії E. coli, що дозволяє виробляти їх у великих кількостях.
Синтетична ДНК потім вводиться у клітини-господарі, які заражаються допоміжним вірусом. Цей вірус є модифікованою версією АЧС, зміненою за допомогою технології CRISPR/Cas9, яка дозволяє здійснювати точкові редагування геному. Завдяки цим модифікаціям вірус не здатний до самостійного розмноження, але забезпечує необхідні білки та молекулярні механізми для реплікації та збирання нових вірусних частинок.
У результаті цього процесу вчені отримують живі рекомбінантні віруси з цільовими генетичними модифікаціями. Такі віруси можуть використовуватися для подальших досліджень або розробки вакцин.
Хусейн Абкало, дослідник ILRI і співавтор роботи, зазначив, що нова платформа дає надію на створення ефективних вакцин проти АЧС.
«У всьому світі спалахи АЧС завдали нищівних економічних збитків на мільярди доларів, серйозно впливаючи на свинарську галузь, продовольчу безпеку та засоби до існування. В Африці ситуація особливо загрозлива через наявність численних генотипів вірусу та відсутність належної біобезпеки. Ця розробка може стати ключовим кроком у боротьбі з хворобою», — наголосив він.
Нова система може бути застосована не лише для боротьби з АЧС, а й для дослідження інших вірусів з неінфекційними геномами, що відкриває значні перспективи у сфері вірусології та вакцинології. Наприклад, її можна використати для вивчення вірусу нодулярного дерматиту великої рогатої худоби, який також є дволанцюговим ДНК-вірусом і завдає значних економічних збитків у тваринництві.
Методологія також може бути адаптована для дослідження нових вірусів РНК, таких як віруси Зіка, Чикунгунья, Майяро та Ебола, що спричинили значні спалахи у різних регіонах світу. Завдяки синтетичній геномиці науковці можуть швидше розробляти інструменти для вивчення цих патогенів та створення ефективних вакцин і терапевтичних засобів.
Серед авторів дослідження також були доктор Люсілла Стейна (ILRI), доктор Вальтер Фукс (FLI) і Накіра Ассад-Гарсія (JCVI). Дослідження фінансувалося Міжнародним центром досліджень у галузі розвитку (IDRC) у межах програми Livestock Vaccine Innovation Fund (LVIF), етапи I та II.
PigUA.info за матеріалами www.ilri.org