Захід об’єднав науково-педагогічних працівників, експертів галузі та фахівців-практиків для ознайомлення із поточним станом свинарства в Україні та ключовими аспектами благополуччя свиней на промислових фермах. Серед спікерів курсу науковці Національного університету біоресурсів і природокористування України, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій мені С. З. Ґжицького та Шведського університету сільськогосподарських наук. Розпочала обговорення сучасних викликів та інновацій у свинарстві президентка Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко.
Після стислого огляду основних тенденцій ринку свинини та події, що мали визначальний вплив на поточний стан галузі, пані Юрченко розказала про сучасні цифрові рішення, запроваджені на українських фермах: про системи дистанційного моніторингу тварин та їх життєвих показників, що дозволяють оцінити кондицію тварин, їх поведінкові зміни, споживання корму та широкий спектр інших параметрів, про системи автоматичної інвентаризації тварин та рішення для оптимізації процесу запліднення тощо.
«Окрім закордонних розробок, з якими підприємства знайомляться на міжнародних виставках та запозичують, українські свиногосподарства працюють із власними запатентованими діджитал-рішеннями, наприклад, зважування тварин за допомогою камер», — підкреслила президентка Асоціації.
Пані Юрченко розказала і про цифрові рішення для посилення заходів біобезпеки, зокрема роботизоване миття та дезінфекцію виробничих приміщень, а також про пристрої для відстеження якості проходження санпропускника персоналом ферми.
«Біобезпека для сучасних свиногосподарств має стати способом життя, адже це не тільки дає шанси на «виживання», а є виявом поваги до решти галузі: дотримання правил кожним знизить ризики для всіх», — зауважила пані Юрченко.
Окресливши основні засади біобезпеки та навівши приклади кращих практик, які використовують українські свиногосподарства, експертка підсумувала, що запровадження розумних рішень для зниження епізоотичних ризиків та підвищення рівня біобезпеки тварин стане вирішальним чинником для підвищення ефективності та конкурентоспроможності свиногосподарств.
Основну увагу наступні доповідачі приділили тематиці благополуччя свиней, торкнувшись як законодавчих вимог, детально розглянули підходи до оцінки та підвищення рівня благополуччя на різних етапах вирощування та перед забоєм, використання збагачувальних матеріалів та різних технологічних рішень для його підвищення, а також залежність якості м’яса від зміни умов утримання. Крім цього, обговорили особливості підготовки спеціалістів з тваринництва та запровадження принципів благополуччя у технологію виробництва продукції свинарства залежно від регіональних особливостей.
*«Центр інноваційних технологій сталого розвитку тваринництва та благополуччя тварин» —освітній майданчик для навчання упродовж життя, створений на базі факультету тваринництва та водних біоресурсів НУБіП України у рамках реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу Еразмус+ «Стале тваринництво та добробут тварин» (SULAWE). Проєкт об’єднав науковців українських (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Полтавський державний аграрний університет та Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти) та європейських «вищів» (Університету прикладних наук Нюертінген-Гайслінген, Шведський та Люблянський університети) з галузевими бізнес-асоціаціями (Асоціація «Свинарі України», Асоціація виробників молока, Тваринпром). У ході реалізації проєкту протягом 2023-2025 рр. представники наукової спільноти та тваринницького бізнесу мають змогу перейняти досвід кращих європейських університетів з підготовки молодих спеціалістів, а фахівці тваринницьких підприємств — підвищити кваліфікацію.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Погляди та думки, викладені в публікації, належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань освіти і культури (ЕАСЕА). Ані Європейський Союз, ані EACEA не несуть за них відповідальності.