Саме цю проблему спробували вирішити дослідники PIC разом із партнерами. Вони запропонували оцінювати ефективність свиноматки в лактації не тільки за споживанням корму і приростом гнізда, а й з урахуванням того, що відбувається з її тілом у цей період: чи втрачає вона шпик, м’язову тканину і живу масу, чи, навпаки, зберігає кондицію. Ідея проста: реальна ефективність — це не лише здатність «нагодувати гніздо», а й зробити це без надмірного виснаження організму.
Для оцінки використали дані 899 тварин на великій комерційній фермі в Айові. Це були і ремонтні свинки, і дорослі свиноматки. На фермі працювали автоматизовані годівниці, тому дослідники мали щоденні індивідуальні дані про споживання корму. Крім цього, від опоросу до відлучення оцінювали живу масу, товщину шпику, глибину найдовшого м’язу спини та показники росту гнізда.
Дослідники виходили з міркувань, що у свиноматки під час лактації є два головні джерела енергії: корм і резерви тіла. Основний «вихід» цієї енергії — молоко, через яке вона переходить у приріст поросят. Якщо свиноматка їсть мало, але гніздо росте добре, це ще не означає, що вона економна або генетично «сильна». Можливо, вона просто втратила багато жиру і м’язової тканини, щоб утримати високу молочність.
Дослідники перевірили, наскільки добре розрахункові моделі відображають реальні зміни тіла. Для шпику відповідність була хорошою: втрата жирових резервів досить добре співпадала з розрахунками. А от для білка тіла ситуація виявилася слабшою: зміни м’язової тканини сучасних свиноматок старі моделі описують не дуже точно. Це важливий висновок для практики: у сучасної генетики проста втрата живої маси вже не може вважатися надійним показником того, що саме втратила свиноматка — жир, м’язи чи і те, і інше.
На основі поєднання молочності та змін складу тіла автори запропонували ділити тварин на чотири типи. Перший — «Super»: свиноматка дає високий вихід молока і при цьому не втрачає надмірно власні резерви. Це найбажаніший варіант. Другий — «Martyr» («мучениця»): гніздо росте добре, але це досягається ціною значного катаболізму, тобто свиноматка буквально «лактує за рахунок себе». Третій — «Selfish» («егоїстична»): тварина відносно добре зберігає свої резерви, але молочність і приріст гнізда нижчі, ніж хотілося б. Четвертий — «Inefficient» («неефективна»): і гніздо росте слабше, і резерви тіла втрачаються.
Практично це означає, що дві свиноматки з однаковим приростом гнізда можуть бути зовсім різними за біологічною ціною такого результату. Одна може бути справді ефективною і тримати кондицію, а інша — витягувати лактацію за рахунок жиру та м’язів. Якщо користуватися тільки класичним показником LFE (ефективність годівлі в лактацію), обидві можуть виглядати «однаково хорошими», хоча насправді це не так.
Один із найцікавіших результатів стосувався ремонтних свинок. Саме вони виявилися найуразливішою групою: майже 80% потрапили до небажаних категорій Martyr або Inefficient. Іншими словами, у першій лактації молоді самки особливо часто або надмірно мобілізують резерви тіла, або в цілому працюють неефективно. Для виробництва це дуже важливий сигнал: ремонтна свинка — не «менша копія дорослої свиноматки», а окрема група, якій потрібен точніший контроль годівлі та кондиції.
Ще один важливий висновок: тварини типу Martyr і Super мали кращий приріст гнізда та вищу виживаність поросят до відлучення, ніж Selfish та Inefficient. Але між Martyr і Super є принципова різниця. Super робить це без великої втрати резервів, тоді як Martyr — за рахунок власного тіла. Тобто короткостроково обидві можуть дати хороший результат у гнізді, але з погляду здоров’я та довгострокового використання свиноматки це не однакові ситуації.
Водночас, в межах цього дослідження, надмірний катаболізм не дав явних короткострокових репродуктивних збоїв після відлучення. Автори не виявили суттєвих відмінностей у наступній репродуктивній продуктивності між категоріями. Але це не означає, що проблеми немає: дослідження прямо підкреслює, що довгострокові наслідки для довговічності свиноматки ще потребують оцінки.
Окремий практичний блок стосується годівлі в поросність. Дослідники посилаються на дані, які показують: якщо свиноматка в поросний період недобирає або навіть втрачає масу, це може «відгукнутися» вже в лактації. Такі тварини нерідко починають відновлювати кондицію саме тоді, коли мали б максимально працювати на молоко. У результаті, частина самок переходить у тип Selfish: вони менше віддають у гніздо і більше «працюють на себе». Отже, оцінювати лактацію окремо від поросності — помилка; це один безперервний цикл.
Для ферми з цього випливає кілька практичних речей. По-перше, класичний показник «корм/приріст гнізда» корисний, але його вже недостатньо для оцінки сучасної свиноматки. По-друге, якщо є можливість, у лактації варто відстежувати не лише споживання корму та вагу гнізда, а й динаміку живої маси, шпику і, бажано, глибину м’язового вічка. По-третє, ремонтних свинок доцільно вести окремо, з більш уважним контролем споживання корму та втрати кондиції. І по-четверте, проблеми лактації часто починаються не в станку для опоросу, а ще в поросності — коли самка входить в опорос із недостатнім запасом резервів або неправильною вгодованістю.
Головна ідея цієї роботи проста: хороша свиноматка — це не та, яка будь-якою ціною виростила важке гніздо, а та, яка зробила це з мінімальними втратами для власного організму. Саме таких тварин і має сенс шукати, відбирати та підтримувати технологічно. Тому в найближчі роки оцінка лактаційної ефективності, ймовірно, зміститься від простого обліку корму до ширшого підходу: корм + молочність + стан тіла свиноматки.
Джерело: адаптовано за Holl J., Vier C. “A new way to measure efficiency in modern sows” / матеріали PIC щодо оцінки ефективності годівлі свиноматок у лактації.
Правильні інструменти можуть допомогти вам використовувати ці важливі пункти для успішного впровадження програми годівлі свиноматок. У PIC розробили інструменти, щоб розпочати необхідні зміни. Щоб отримати додаткову інформацію, зверніться до свого менеджера у РІС або до спеціалістів технічної служби.
Геннадій Чернецький, керівник відділу продажу ТОВ «ГЕНЕТИЧНА КОМПАНІЯ»:
79 071, Україна, м. Львів, вул. В. Великого 117/40
+38 050 353 22 27
genetic.pic.ukraine@gmail.com