ТЕПЛОВИЙ СТРЕС: МЕХАНІЗМ ВПЛИВУ НА ОРГАНІЗМ
Свині чутливіші до високих температур навколишнього середовища, ніж інші сільськогосподарські тварини. В їхньому організмі немає функціональних потових залоз, натомість є ізолюючий жировий шар, який не дозволяє позбутися надлишкового тепла. Це спричиняє зниження виробничих показників на всіх етапах вирощування.
Ризик теплового стресу в нинішніх умовах лише зростає. По-перше, треба ураховувати глобальне підвищення температури навколишнього середовища. За останнє десятиліття середньорічна температура в країнах європейського континенту збільшилася на 1,6–1,7°C. По-друге, нові генетичні лінії свиней, які мають вищу швидкість росту та покращення якості виділяють майже на 20% більше тепла, ніж тварини на початку 1980-их. Як наслідок, знижується їхня стійкість до теплового стресу і відповідно погіршуються прирости, конверсія корму та якість туші, а також знижується продуктивність свиноматок та якість гнізд, натомість зростає рівень вибраковування та падежу тощо. Отже, у період літньої спеки господарства України зазначають значних економічних втрат.
Тепловий стрес має такі негативні комплексні наслідки через те, що для нормальної життєдіяльності тварина повинна підтримувати температуру тіла в дуже вузькому діапазоні (близько 39°C), незалежно від інтенсивності виділення тепла організмом і теплових умов навколишнього середовища. Комфортна температура довкілля залежить від статево-вікової групи, віку та фази вирощування. Наприклад, продуктивність свиноматок знижується вже при температурі вище 22°C, а виробничі показники свиней на відгодівлі—за 25°C (за відносної вологості повітря 40–70%). Випадки теплового стресу починають спостерігати вже на початку літа, навіть коли ще не надто спекотно, а його вплив відчутний упродовж літніх місяців–початку осені.
Негативна реакція свиней на тепловий стрес (рисунок 1) спричинена фізіологією так званого «самозахисту організму та його прагнення повернутися у стан комфорту», коли задіюються механізми, що беруть участь у підтриманні гомеостазу.
Фізіологічні процеси, які відбуваються в організмі тварини за умов теплового стресу, не дозволяють реалізувати генетичний потенціал повною мірою. Адже фокус пріоритетів у функціонуванні всіх систем і органів зосереджений на виконанні інших важливіших на цей момент завдань життєдіяльності.
У таблиці 1 наведено тенденції зміни продуктивності свиноматок та виробничих показників свиней у період відгодівлі під впливом теплового стресу. Яскравим сигналом про початок таких змін є погіршення споживання корму. Як наслідок у свиней на відгодівлі знижуються середньодобові прирости, а в лактуючих свиноматок—молочність. Оскільки свиноматки не здатні забезпечити необхідну кількість молока для вигодовування поросят, погіршується якість гнізд і зростає падіж до відлучення. Для мінімізації цих наслідків критично важливо застосувати заходи протидії тепловому стресу.
ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ
1. Перевірка основних точок контролю впродовж літнього періоду
Головне правило у боротьбі з тепловим стресом—комплексний підхід до вирішення проблеми (рисунок 2), який передбачає:
- Контроль мікроклімату: правильне налаштування вентиляції, що гарантує безперебійне надходження чистого повітря в приміщення, достатній повітротік; перевірка цілісності ізоляції даху тощо.
- Щільність утримання тварин: достатній простір для відпочинку (немає контакту з іншими тваринами).
- Доступ до води: достатня кількість поїлок та якість води,відрегульована швидкість току води (правильно налаштований тиск у системі водопостачання).
- Переміщення та інші маніпуляції з тваринами краще організовувати у прохолодніший час (ввечері або зранку).
- Контроль поведінки поросят у станках для опоросу, вчасне вимкнення ламп чи килимків для обігріву.
- Частота й час годівлі: збільшення кратності годівлі,зменшення разової даванки, відмова від годівлі в найспекотніші години доби.
2. Дотримання «літньої» програми годівлі
Важливо у період, коли ризик розвитку теплового стресу високий, підтримувати організм тварини. Для цього треба забезпечити баланс нутрієнтів відповідно до її фізіологічних потреб. Так, у рецептурах корму для лактуючих свиноматок та свиней на відгодівлі варто знизити рівень протеїну, водночас підвищивши перетравність амінокислот.
На практиці цього досягають шляхом зменшення частки джерел протеїну та додаванням спеціальних добавок, які стимулюють діяльність протеолітичної групи ферментів (розщеплюють довгі ланцюгові молекули білків на коротші фрагменти (пептиди) і, зрештою,—на амінокислоти). Це дозволяє не знижувати виробничі показники, при цьому здешевлюючи вартість годівлі. Якщо ж виконати це завдання лише наполовину—знизити рівень протеїну в кормі без стимулювання ферментної активності—виробничі показники будуть нижчими.
Наступний крок—підвищення енергетичної цінності корму, насамперед за рахунок збільшення кількості жирів. Проте це слід робити зважено, враховуючи, що через надлишкову кількість жирів чи їхню невідповідну якість споживання корму погіршується. Причому єдиної загальної рекомендації щодо кількості кілокалорій, які потрібно додати до раціону, немає. Визначити її може нутріціоніст після детального аналізу програми годівлі для певної технологічної групи тварин.
Також треба знизити рівень некрохмалистих полісахаридів, насамперед у кормі для лактуючих свиноматок, адже їх перетравлення потребує додаткових затрат ресурсів травної системи й підвищує навантаження на організм. Натомість в раціон варто включати ферменти для розщеплення некрохмалистих полісахаридів.Не менш важливим кроком є корекція катіонно-аніонного балансу корму в бік збільшення кількості катіонів на 20–40 мекв (meq).
Основні рекомендації для зміни раціонів свиноматок і свиней на відгодівлі у літній період представлено в таблиці 2.
3. Стимулювання споживання корму
Це новий інноваційний підхід у боротьбі з тепловим стресом. Доведено, що вплив на TRPV1* рецептори в організмі тварини запускає низку фізіологічні реакції, які стимулюють тварину споживати більше корму.
Дослідження продемонстрували, що стимулювання TRPV1 рецепторів певними природніми кормовими компонентами покращує апетит у свиней за рахунок активнішої секреції травних ферментів і слиновиділення. Додатковий ефект, якого досягають у такий спосіб,—зменшення запальних процесів у тонкому кишечнику та слабка знеболювальна дія.
Таким чином, «активізація» TRPV1 (рисунок 3) дозволяє регулювати рівень споживання корму, підтримуючи обмінні процеси в організмі, необхідні для досягнення високих виробничих показників.
Водночас треба підтримувати позитивну реакцію організму на активність лептину та греліну (рисунок 4). Це два гормональні фактори впливу, які дають сигнал головному мозку про початок/припинення споживання корму.
Часто недотримання схеми годівлі свиноматок у період лактації через стресові фактори є причиною порушень взаємної роботи травної системи і головного мозку. Наслідок—розлад кормової поведінки. Якщо додати до цього ще навантаження, спричинене активним секретуванням молока, є ризики погіршення продуктивності через «збої» в обмінних процесах. Це загрожує інсулінорезистентністю та втратою м’язової тканини.
Так, часто спостерігають випадки, коли свиноматка має нормальну кондицію (або на один пункт вище норми), проте її рівень молочності значно нижче від середнього показника в групі. У свиней на відгодівлі порушення метаболізму спричиняє погіршення добових приростів та якості туші. Тому споживання повної добової норми корму згідно з графіком годівлі є важливим фактором впливу на загальну ефективність виробництва.
ВИСНОВКИ
1. Тепловий стрес свиней в умовах України є об’єктивнимчинником, на який треба реагувати для покращеннядобробуту тварин та уникнення значних економічнихзбитків господарства.
2. Для зниження негативного впливу теплового стресу варто запровадити комплексну систему основних точокконтролю, яка включає рішення щодо мікроклімату іменеджменту ферм.
3. Перед початком літнього сезону для свиней треба скоригувати програму годівлі.
4. Інноваційне рішення в годівлі, пов’язане з впливом на TRPV1 рецептори свиней, продемонструвало високуефективність у боротьбі з тепловим стресом і може застосовуватися у раціонах свиноматок і свиней на відгодівлі.
PigUA.info за матеріалами журналу "Прибуткове свинарство: воєнний дайджест" № 3 (69), червень 2022-го.