Тому актуальними є препарати, які підвищують поживну цінність кормів та покращують їх конверсію. Результати недавніх досліджень свідчать: ферментоутворювальні мікроби підвищують засвоюваність протеїнів, що дає змогу заощадити на дорогих його джерелах.
Можливість добитися високої продуктивності свиней, використовуючи меншу кількість протеїну, недавно довели вчені Кільського університету імені Крістіана Альбрехта (Німеччина).
Управління мікрофлорою шлунково-кишковоготракту і вплив на засвоюваність кормів
Відтоді, коли 2006-го року в ЄС заборонили антибіотичні стимулятори росту, особливо для годівлі молодняка, актуальним стало використання кормових добавок — наприклад, пробіотичних культур, що позитивно впливають на мікрофлору шлунково-кишкового тракту і витісняють із неї небажані мікроби. Пробіотики — це живі мікроби, які у відповідній дозі позитивно впливають на здоров’я господаря.
У зв’язку з тим, що спороутворювальні бактерії роду Bacillus не піддаються впливу зовнішнього середовища, використовувати їх у кормовиробництві зручніше. Це один із основних фактів, який вплинув на те, що спороутворювальні бактерії у тваринництві й птахівництві використовують активніше, порівняно з дріжджовими продуктами чи лактобактеріями. Також мікроби штамів Bacillus licheniformis DSMz 5749 і Bacillus subtilis DSMz 5750 можуть продукувати в шлунково-кишковому тракті тварин ферменти (наприклад, протеази, амілази та ліпази), цим самим підвищуючи засвоюваність поживних речовин.
Результати багатьох досліджень останніх двадцяти років доводять, що використання ферментоутворювальних мікробів покращує надходження до організму поживних речовин, зменшує втрати ваги у лактуючих свиноматок, а також підвищує збереженість поросят-сисунів. Крім того, більш ніж сорок досліджень на поросятах на дорощуванні показали покращення показників приросту та конверсії корму.
Новітні дослідження на свинях на відгодівлі з використанням ферментоутворювальних мікробів засвідчують: така добавка економічно вигідна. Дедалі частіше для свиней на відгодівлі використовують раціони з біднішим умістом поживних речовин, бо покращення засвоюваності корму дає додаткову економію під час розрахунку раціону.
За останні два роки в Північній Німеччині провели кілька дослідів, результати яких показали, що відгодівля свиней менш поживними раціонами може бути вигідна. Зокрема під час дослідження в Кільському університеті імені Крістіана Альбрехта вчені вивчали і довели ефективність Bacillus licheniformisDSM5749 і Bacillus subtilis DSM5750 під час годівлі відгодівельних свиней.
Умови дослідження
144 поросяти (порівну свинок і кнурців; данська генетика, порода Дюрок) поділили на три групи і розмістили в клітки по двоє. Кожну тварину зважували щотижня. Схема годівлі й раціони були наближені до стандартних данських умов.
Тривалість відгодівлі поділили на дві фази (28–58 кг — дорощування, 58–112 кг та відгодівля). Тварини контрольної групи отримували типовий комерційний комбікорм (табл. 1).
Таблиця 1. Поживність комбікормів контрольної групи (підтверджені дані агролабораторії LUFA-ITL)
| МДж ОЕ/кг | Кормова одиниця* | Сирий протеїн, % | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Гровер (до 58 кг) | 12,9 | 1,07 | 15,7 | ||
| Відгодівля (більше 58 кг) | 12,8 | 1,05 | 15,7 | ||
|
Лізин |
Метіонін (г/кг) |
Цистин (г/кг) |
Триптофан (г/кг) |
Треонін (г/кг) |
|
| Гровер (до 58 кг) | 8,87 | 2,79 | 3,05 | 1,82 | 6,12 |
| Відгодівля (більше 58 кг) | 8,97 | 2,80 | 3,37 | 1,84 | 6,28 |
*Данська кормова одиниця
Упродовж дослідження рівень поїдання кормів в одному боксі (дві тварини), а також індивідуальний приріст визначали потижнево. Також фіксували падіж, захворюваність і якість туші (метод FOM).
Високий рівень продуктивності булозафіксовано навіть у групі, якій давалименш поживний раціон
Дослідження пройшло безпроблемно і зі стовідсотковою збереженістю тварин! Показники продуктивності були високими. В середньому весь відгодівельний період поросята мали прирости не менше кілограма на добу. Під час гроверного періоду вчені помітили різницю в продуктивності, але окремі випадки не мали статистичної достовірності (табл. 2).
Таблиця 2. Показники продуктивності
Контроль |
Т1 | Т2 | |
|---|---|---|---|
| Середня | Середня | Середня | |
|
Гровер < 58 кг живої ваги; тривалість фази: 35 діб |
|||
| Середньодобові прирости (г) | 831 | 839 | 821 |
| Конверсія корму до приросту (1:) | 2,17 | 2,15 | 2,20 |
| Фініш > 58; Тривалість фази (діб) | 45,7 | 45,6 | 47,0 |
| Середньодобові прирости (г) | 1156 | 1190 | 1163 |
| Конверсія корму до приросту (1:) | 2,69b | 2,60а | 2,71b |
Весь період відгодівлі (28-112 кг)
|
|||
| Середньодобові прирости (г) | 1015 | 1037 | 1017 |
| Конверсія корму до приросту (1:) | 2,51b | 2,44а | 2,53b |
*—a, b: показники з різними індексами в одному рядку мають статистичне стандартне відхилення
Показники якості туші обох груп не мали особливих покращень за винятком приросту м’язової маси в групі Т1. Також розрахунок приросту м’язової маси й конверсії корму засвідчив покращення у групах Т1 і Т2.
Економічно та екологічно вигідно
Якщо за результатами згаданого дослідження підрахувати кількість спожитого азоту (у формі сирого протеїну), а також виділеного азоту на кожну тварину, можна зробити висновок, що підвищення продуктивності в групі Т1 й споживання раціону з меншим умістом протеїну в групі Т2 скоротили викиди азоту на 140 і 160 г на кожну тварину, порівняно з контрольною групою.
Висновки
Результати дослідження засвідчили, що за допомогою ферментоутворювальних мікробів можна досягти кращої продуктивності свиней. При цьому вчені помітили тенденцію до поліпшення таких показників, як конверсія корму, приріст ваги та рівень м’язової маси туші.
За всіма показниками продуктивності не було помічено відмінностей між контрольною й дослідною групами, що дозволяє зробити висновок: за допомогою Bacillus licheniformis DSM 5749 і Bacillus subtilis DSM 5750 можна компенсувати зменшення вмісту енергії й протеїну в кормі, оскільки згадані мікроби можуть продукувати ферменти, які поліпшують засвоюваність поживних речовин.
З другого боку, слід також зазначити, що повністю розкрити генетичний потенціал тварин за рахунок стандартного корму неможливо. Через це у групі Т1 помітили покращення показників продуктивності (зокрема збільшення м’язової маси в туші) завдяки поліпшеній засвоюваності поживних речовин. При цьому споживання протеїну із корму залишалося незмінним.
Рівень протеїну в данських кормах уже зараз на досить низькому рівні і не допускає подальшого зменшення. Але використання бактерій роду Bacillus дає змогу зменшити частку дорогого протеїну і здешевити корм. Також за допомогою бактерій можна поліпшити конверсію корму, підвищити показники продуктивності тварин, максимально використовувати їхній генетичний потенціал і тим самим збільшити прибуток.