АСУ: ознайомлення зі швецькими практиками благополуччя свиней

54469
©

Наприкінці березня представники Асоціації «Свинарі України» взяли участь у навчально-практичній поїздці у рамках міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу Еразмус+ «Стале тваринництво та добробут тварин» (SULAWE).

Поїздка була організована для групи науковців, викладачів провідних аграрних університетів і представників галузевих об’єднань для того, щоб обговорити актуальні питання благополуччя свиней, ознайомитися з їх практичним втіленням на прикладі Швеції, а також обговорити методи подачі цієї інформації як студентам, так і виробникам тваринницької продукції. Зустрічав гостей Швецький університет сільськогосподарських наук (SLU).

Візит передбачав 6-денну робочу програму, згідно з якою, крім лекцій та обговорень, відбулися зустрічі зі спеціалістами ветеринарної медицини, фахівцями, які беруть участь в аудитах щодо дотримання вимог благополуччя, а також викладачами університету.

Щодо свинарства, то основними темами для обговорення були вимоги до благополуччя на свиногосподарствах. Оскільки Швеція, на відміну від ЄС, впроваджувала їх значно раніше, починаючи з 1980 року. Так, відмовилися від обрізання хвостів, свиноматок упродовж усього репродуктивного життя утримують у групах, за винятком перші 5–7 годин після осіменіння, коли їх залишають в індивідуальних станках. Враховуючи, що такі вимоги потребують особливої уваги на боротьбу з проявами агресії (кусання хвостів, вух, бійки тощо), передбачено дотримання відповідної норми простору на одну голову. Для цього застосовують свої методи розрахунку: встановлений коефіцієнт множать на живу масу тварини і таким чином вираховують потрібну площу утримання для різних вікових груп тварин, яка б дозволила їм комфортно співіснувати. Подивитися, як це працює на практиці, змогли у дослідному центрі SLU, який крім того, що дозволяє проводити дослідження та тестувати інноваційні технології у вирощуванні свиней, працює як товарна ферма.

Окрему увагу зосередили на дотриманні вимог благополуччя свиней на етапі їх транспортування та під час забою. Зважаючи на те, що ці вимоги лише посилюватимуться (згідно з опитуваннями населення, проведеним у 2021-му році, Швеція була однією з тих країн, де найбільша кількість опитаних вказала, що хоче ще більшого благополуччя для тварин), нині активно працюють над ретельнішим контролем умов транспортування тварин. Відповідно, країна готова до того, щоб збільшити штат свого компетентного органу на таку кількість ветеринарів, яка б забезпечувала інспектування кожної партії свиней, яка буде перевозитися.

Крім того, враховуючи, що благополуччя є гармонійною частиною вимог до сталого вирощування тварин, наразі у Швеції рекомендована норма споживання червоного м’яса не перевищує 350 г на тиждень. Для порівняння в Україні, згідно з рекомендаціями МОЗ, цей показник становить 500 г.

Детальніше про це читайте у свіжому номері журналу «Прибуткове свинарство» №2 (80), квітень  2024 р.


 

Проєкт міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу Еразмус+ «Стале тваринництво та добробут тварин» (SULAWE) об’єднав науковців українських (Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Полтавський державний аграрний університет та Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти) та європейських «вищів» (Університету прикладних наук Нюертінген-Гайслінген, Шведський та Люблянський університети) з галузевими бізнес-асоціаціями (Асоціація «Свинарі України», Асоціація виробників молока, Тваринпром). У ході реалізації проєкту протягом 2023-2025 рр. представники наукової спільноти та тваринницького бізнесу матимуть змогу перейняти досвід кращих європейських університетів з підготовки молодих спеціалістів та підвищення кваліфікації фахівців тваринницьких підприємств.

Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Погляди та думки, викладені в публікації, належать виключно автору(ам) і не обов'язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейського Союзу або Виконавчого агентства з питань освіти і культури (ЕАСЕА). Ані Європейський Союз, ані EACEA не несуть за них відповідальності.