Упродовж поросності важливо забезпечувати потребу свиноматок у поживних речовинах. Від цього залежить розвиток ембріонів, здоров’я вимені, оптимальна кондиція на період лактації та наступної поросності. Реалізувати таку потребу можна завдяки оптимально збалансованій годівлі, контролю статусу здоров’я та належному виконанню рутинних процедур. Щоб зменшити ризики репродуктивних захворювань, для свиноматок варто запровадити програму вакцинування (таблиця 1). Після успішного осіменіння, свинок та свиноматок краще не переміщувати і/або перегруповувати, а також мінімізувати вплив стрес-факторів. Адже через 5 днів після запліднення починається період прикріплення ембріонів і наступні 3–4-и тижні — час формування плаценти, що має вирішальний вплив на розмір гнізда. Тому обов’язкові щоденні задачі в цеху очікування включають:
— клінічний огляд усіх тварин;
— перевірку поросності на 4-му та 6-му тижні після запліднення;
— контроль кондиції та менеджмент годівлі.
Контроль поросності
Тварин перевіряють регулярно, щоб зрозуміти загальну «картину» продуктивності стада, а також швидко визначити незапліднених свиноматок, яких повторно осіменяють або вибраковують. Пос-тійний контроль поросності дає змогу скоротити кількість непродуктивних днів. Добра практика — перевіряти охоту свиноматок кнуром-пробником щодня з 19-го по 28-ий день після осіменіння. Цю процедуру проводять у спокійний час доби, використовуючи «досвідченого» та активного кнура, в ідеалі — щоразу іншого. Тривалість періоду перевірки може бути продовжена на кілька днів для окремих тварин, які довше повертаються в охоту. Контроль поросності за допомогою сканера практикують на 28–42-ий день після запліднення. Перевіряють кожну свиноматку, а в разі сумнівів щодо результатів, таку тварину помічають і за тиждень повторно проводять ультразвукове дослідження (УЗД). Незапліднених свиноматок знову осіменяють або вибраковують. Перевірка заплідненості свиноматок — ключовий аспект у роботі зі стадом, тому важлива точна й ретельна фіксація результатів. Цей інструмент допомагає виявити можливі помилки у роботі, захворювання та знизити їх відсоток.
Годівля від запліднення до опоросу
Незбалансована годівля може підвищити ризик абортування. Натомість оптимальна забезпечує нормальний розвиток ембріонів та швидше відновлення кондиції свиноматки після опоросу та впродовж лактації. Крім того, до раціонів поросних свиноматок рекомендовано додавати багаті на клітковину інгредієнти. Приміром, можна забезпечувати тварин соломою, так вони стають спокійнішими. Ключові принципи годівлі у цеху опоросу:
— Свиноматки, які значно втратили у масі під час попередньої лактації, споживатимуть більше кормів. Тому бажано покращити кондицію у перші 4–5 тижнів після запліднення.
— Свинок краще не годувати досхочу у перші 4-и тижні після запліднення. Згідно із дослідженнями, велика маса на перших порах поросності підвищує ризик абортів. Тому тварин краще годувати дозовано — меншим свинкам краще згодовувати 2,2 кг кормів/доба, а важчим — 2,4 кг/ доба.
— Мікроклімат (температура, вологість, протяги) у виробничому приміщенні має значний вплив на споживання кормів. Мета — забезпечити оптимальні умови для тварин.
— Для досягнення оптимальної маси на момент опоросу, варто звернути посилену увагу на годівлю упродовж 4-ох тижнів перед опоросом. Поросних свиноматок потрібно годувати відповідно до індивідуальних потреб організму. Тому в разі групового утримання треба подбати про:
— групування свиноматок, залежно від кондиції;
— годувати худих тварин окремо;
— забезпечувати однорідність кондиції свиноматок кожної групи.
Оцінка кондиції
Застосовують кілька методів:
— візуальна оцінка — «на око»;
— пальпація — промацують руками;
— вимірювання товщини шпику.
Оцінюючи кондицію свиноматки, найкраще комбінувати кілька методів, не покладаючись лише на візуальний огляд. Стан тварин оцінюють кілька разів: перед заплідненням, під час контролю поросності, після 70-го дня та перед опоросом. Перша оцінка допомагає обрати вірну стратегію годівлі впродовж поросності, а подальші — перевірити правильність підібраних раціонів та/чи скоригувати їх за потреби. Фінальний огляд дозволяє переконатися у коректності обраної стратегії для кожної свиноматки. В ідеалі, на момент опоросу більшість тварин повинні мати товщину шпику 16–19 мм.
*Щодо бешихи, варто зважити «за» та «проти» імунізації молодих тварин під час карантину, зокрема щоб не навантажувати імунну систему. **У деяких стадах поголів’я імунізують на момент відлучення. Втім, якщо проблеми з ЦВС-2 повертаються, варто розглядати вакцинування свиноматок та кнурів. У такому випадку вносять зміни до програми вакцинування, обов’язково під наглядом ветеринара. *** У разі використання активованих/живих вакцини проти РРСС, вакцинування варто проводити один раз на початку карантину. Після такої імунізації карантин має тривати щонайменше 12 тижнів.
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове Свинарство» №57