За його словами, пріоритетними напрямами фінансування у проєкті бюджету на 2026 рік мають стати зрошення та меліорація, особливо для південних регіонів, доступ до дешевих кредитів і грантів, а також підтримка логістики та експортних маршрутів.
«Аграрний експорт залишається основним джерелом валютної виручки для держави. Тому держава повинна підтримувати ті напрями, які допомагають фермерам працювати стабільно й конкурентно», — наголосив Чернявський.
Він додав, що окремий блок бюджету необхідно передбачити для компенсації відсоткових ставок за кредитами та підтримки таких галузей, як садівництво, тваринництво і насінництво. Також Мінекономіки готує запуск програми агрострахування для зернових культур, яка має допомогти агровиробникам захиститися від ризиків загибелі посівів.
Окремо розглядається запровадження грантової програми для будівництва овочесховищ на суму близько 200 мільйонів гривень на рік. Гранти покриватимуть до 30% вартості проєкту, але не більше 20 мільйонів гривень, за умови співфінансування з боку отримувача.
Щодо компенсації збитків від цьогорічної посухи, яка найбільше вдарила по аграріях Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської та Херсонської областей, Чернявський повідомив:
«Станом на липень зафіксовано втрату посівів на площі понад 386 тисяч гектарів. Для відшкодування збитків аграріям потрібно близько 1,8 мільярда гривень. Зараз уряд опрацьовує механізми та джерела фінансування цієї допомоги».
Він також підтвердив, що у 2026 році планує наполягати на продовженні державної програми підтримки вирощування бавовни, яка запрацювала у 2025 році, та на розширенні фінансування для промислової переробки конопель — перспективної для України ніші.
Чернявський підкреслив, що особливої уваги потребують прифронтові території. У 2025 році на підтримку аграріїв у цих регіонах було передбачено дотації у розмірі 1000 гривень на гектар, а також гранти на розвиток садівництва й тепличного бізнесу.
«Це повинні бути не поодинокі заходи, а частина цілісної стратегії розвитку прифронтових територій, де агросектор є одним із ключових елементів економічного відновлення», — зазначив депутат.
Окрім цього, аграрний комітет готує пропозицію щодо відновлення фінансування малокомплектних сільських шкіл, а також наполягає на подальшій цифровізації галузі, створенні агрохабів для розширення експорту та виході на нові ринки в Азії, Африці та Латинській Америці.
«Аграрний сектор сьогодні працює в умовах надзвичайних викликів — від війни та кліматичних змін до логістичних проблем. Але саме завдяки злагодженій роботі парламенту, уряду та бізнесу ми зможемо зберегти продовольчу безпеку та зробити аграрний сектор справжнім локомотивом відновлення економіки», — резюмував Чернявський.