Сьогодні на ринку представлено широкий вибір продуктів на основі сироватки, які використовуються для годівлі поросят. Основним матеріалом може бути солодка сирна сироватка, кисла сирна сироватка, казеїнова сироватка, сухий порошок сироватки.
Лактоза
Існує переконливий доказ того, що реакція поросят на годівлю сироваткою залежить від вмісту в ній лактози, а не білку. Вміст лактози в продуктах із сироватки досить великий, а поросята її дуже легко перетравлюють. Дослідження показали, що додавання лактози в раціон поросят упродовж перших кількох днів після відлучення є важливою для успішної годівлі поросят, особливо для тих, яких відлучили раніше, ніж у 3–4-тижневому віці. Додавання кормових інгредієнтів, які містять лактозу, сприяє легшому переходу поросят від молока свиноматки до сухої годівлі (O’Doherty et al., 2004). Окрім того, із збільшенням рівня лактози високої якості пропорційно покращується рівень продуктивності свиней. Відлучене порося має більший приріст тоді, коли протягом перших тижнів після відлучення до раціону включають від 34,5% до 45% простих вуглеводів (Mahan and Newton, 1993). Більшість важких вуглеводів, таких як, наприклад, крохмаль зернових, засвоюються поросятами гірше, ніж лактоза на початку періоду після відлучення. Крім того, дослідження групи американських вчених доводить, що лактоза є незамінною не тільки впродовж першого тижня після відлучення, але й забезпечує поросятам кращі прирости упродовж всього стартового періоду (Pierce et al., 2007). Отже, лактоза — незамінне джерело енергії для поросят, яке характеризується не тільки легкозасвоюваністю, але й діє як специфічне поживне середовище для молочнокислих бактерій (Pierce et al., 2005).
Сухе знежирене молоко
У раціонах поросят одразу після відлучення вміст сухого знежиреного молока як джерела протеїну традиційно складає від 10 до 25 % (Tokach et al., 2003). Годівля щойно відлучених поросят продуктами з вмістом молока позитивно впливає на показники приросту, головним чином через те, що вони краще засвоюють вуглеводи та білкові фракції молочного походження, ніж із кормів рослинного походження. Однак, під час годівлі сухим молоком виникає дві проблеми. По-перше, знежирене молоко є задорогим джерелом протеїну, у порівнянні з рослинним протеїном, таким, наприклад, як соєвий шрот, і, по-друге, казеїнова фракція знежиреного молока зменшує споживання корму. Тому автори дослідження не бачать жодних переваг у додаванні до раціону сухого знежиреного молока, якщо він містить відповідну кількість плазми і лактози (Dritz et al, 1994).
Знежирене молоко зазвичай містить близько 350 г/кг білку, якість якого змінюється в залежності від виробничого процесу. Так, при роликовій сушці, знежирене молоко піддається вищій температурі, ніж молоко, висушене за допомогою розпилення. Перше гірше засвоюється та має нижчу біологічну цінність. Для перегрітого сухого молока характерні слабша здатність до згортання та прискорене проходження шлунку. Відтак, зменшується час, відведений для шлункового розщеплення білку.
Взаємодія між лактозою та соєвим шротом.
Було виявлено, що деякі компоненти корму, такі як соєвий шрот, здатні завдавати шкоди слизовій оболонці кишечнику поросят. Було висунуто припущення, що при додаванні шроту соєвий білок може виступати першопричиною високої чутливості у щойно відлучених поросят, що, в свою чергу, призводить до діареї (Miller et al., 1984).
А при переході від сухого знежиреного молока на сою і кукурудзу у трьохтижневих поросят спостерігається загострення діареї та поява ентеротоксигенної кишкової палички. У праці О’Догерті (O’Doherty, et al., 2004) продемонстровано, що вища концентрація лактози у раціонах поросят після відлучення дозволяє підняти вміст соєвого шроту (> 200г / кг) без шкоди їх продуктивності чи здоров’ю. Інша група вчених (Pierce et al., 2004) виявила, що при збільшенні частки продуктів молочного походження в кормах від 100 г/кг до 300 г/кг, коли соєве борошно є провідним джерелом білку, підвищується харчова поживність корму і збільшується середньодобовий приріст та середньодобовий обсяг споживання їжі у порівнянні з раціонами, де основним джерелом протеїну виступає сухе знежирене молоко.
Було також встановлено, що при підвищенні частки молочних продуктів у кормах (86% сухого порошку сироватки, 14% соєвого борошна) поліпшується перетравність азоту. Як джерело протеїну у стартер них раціонах поросят комбінація соєвого шроту із лактозою у високій концентрації виступає достойною альтернативою протеїновим продуктам тваринного походження. При цьому вартість такого стартерного корму знижується.
На завершення варто додати, що лактоза є важливою поживною речовиною в кормовому раціоні відлучених поросят. А для свиней, відлучених у віці меншому, ніж 6 тижнів, оптимальної продуктивності можна досягнути лише шляхом використання кормів з високим вмістом лактози.