Яким став 2013 рік для українських аграріїв, і на що сподіватися в 2014 році, аgravery.com розповів заступник Голови Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Лабазюк.
― Сергію Петровичу, з якими досягненнями завершує цей рік Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради? Які важливі законопроекти вдалося прийняти?
― Якщо говорити про Комітет, то в нас на початку роботи було більше політики, ніж вирішення проблем. Бо в Комітет входять депутати з різних політсил. Лише після 4−5 місяців «притирки» вдалося розпочати нормальну роботу. Наш Комітет став одним з кращих в плані конструктивної співпраці більшості депутатів від різних політичних сил.
Члени Комітету розглянули і змінили цілу низку бізнесових підходів, які стосуються сертифікації складів, проходження держтехнагляду сільськогосподарською технікою і низку інших важливих законопроектів. Частина з них уже прийняті, але є й такі, які лише направлені на розгляд Верховної Ради, чи пройшли перше читання. Тому, більшість із них розглядатимуть і прийматимуть у першій половині 2014 р.
― Оскільки в останній час точаться дискусії довкола питання про можливе зняття мораторію на продаж землі в 2015 році, як до цього ставляться в профільному парламентському Комітеті? Чи можна очікувати чергового продовження мораторію і на який час?
― Якщо буде політична воля, то мораторій можуть відмінити. Хоча, з точки зору результативності сільського господарства, його обов’язково потрібно продовжити. На який термін? Можна судити по-різному. Якщо перед Верховною Радою буде поставлене завдання, пролобійоване аграрними інтересами, що рано чи пізно ринок землі повинен запрацювати. Бо це більш привабливо для інвесторів.
На мою думку, мораторій на землю має перспективи бути продовженим за умови, якщо Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради буде працювати, як мінімум, у такому складі, як сьогодні.
В тій формі, в якій нині знаходиться земельне законодавство, знімати мораторій і розпочинати продаж землі не можна. Є чимало неузгоджених законодавчо пунктів і норм.
Зокрема, стосовно того, як має продаватися земля, чи як вона має вводитися в обіг. Швидше за все, в 2014−2015 рр. питання мораторію на продаж землі буде політичною темою. Але, сподіваюся, вдасться відстояти думку, що скасовувати його ще зарано.
― Які галузі сільського господарства найбільш законодавчо незахищені?
― Сільське господарство в цілому сьогодні не захищене. Найбільше це відчувається в тваринництві. Якщо в рослинництві є низка експортоорієнтованих культур, і наші трейдери та виробники звикли адаптуватися до різних проблем, то тваринництво чи сільгоспмашинобудування адаптувати складніше. Говорити про якісь стратегічні напрямки у садівництві чи будівництві тваринницьких комплексів, практично неможливо.
Зокрема, якщо поглянути на вівчарство, за роки переходу до ринкових відносин загальне поголів’я овець скоротилося більше, ніж у вісім разів. Тому необхідно терміново вирішити основне питання: як зберегти овець, що залишилися, в зонах традиційного їх розведення. І в першу чергу зберегти унікальний генофонд вітчизняних порід.
Схожа ситуація із сільгоспмашинобудуванням. Виробники сільськогосподарської техніки не мають жодних пільг в оподаткуванні, вони не мають кредитування. У нас є ціла низка державних програм, і жодна з них в 2013 р. не працювала.
Минулого року кредиторку оформили, але нікому не виплатили відшкодування банківських відсотків.
У розвитку садівництва і хмелярства є чітко прописана програма, згідно з якою певний відсоток з акцизу має йти на фінансування галузі. В 2013 р. ні копійки жодне підприємство не отримало. І так можна говорити практично про кожну галузь сільського господарства.
― Враховуючи те, що у квітні 2015 р. буде відмінено Директиву ЄС «Про квотування виробництва молока», українські молочарі побоюються експансії дешевшої продукції на наш ринок. Чи плануються якісь законодавчі кроки для підтримки вітчизняного виробника і які саме?
― Якщо б була підписана Угода про Асоціацію з ЄС, то можливо довелося б приймати якісь закони, які б жорстко захищали нашого виробника. Хоча, це також було б складно, враховуючи умови Угоди.
Попри те, що підписання Угоди відклали, обов’язково необхідно створити механізм захисту наших виробників. Адже, коли квотування буде відмінене, імпортна молочна продукція потраплятиме і на український ринок. При цьому 80% наших виробників не готові до конкуренції з європейськими підприємцями. У молочарів з ЄС сучасніші технології. Крім того, потрібно враховувати споживання кормів, кількість людей, які доглядають худобу. Усі ці моменти впливають на ціноутворення, тому вартість молока сьогодні в Україні вища, ніж в Європі.
З іншого боку, наші виробники мають зрозуміти, що ринок це ринок, нікуди не дінешся від потреби провести модернізацію своїх підприємств та галузі в цілому, щоб бути конкурентом на європейському ринку.
Як приклад, ми бачимо конкретні кроки у птахівництві, коли «Наша Ряба» везе свою продукцію в Європу. Якби Юрій Косюк (голова правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт», якому належить ТМ «Наша Ряба», ― Ред.) всю свою курятину продавав тільки на українському ринку, йому б довелося обвалити ціну, бо інакше неможливо продавати продукцію в тих об’ємах, які вони виробляють. Тому, якщо хочеш, щоб розвивалося підприємство, будеш вимушений шукати нові ринки.
― Яка доля євроінтеграційних законопроектів, які знаходяться на розгляді в Комітеті з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради? Їх будуть виносити на розгляд під час наступної сесії чи відкладуть до кращих часів?
― Навіть якщо підписання Угоди відкладеться на рік чи більше, я переконаний, що на початку 2014 р. низкою депутатів частину законопроектів буде ініційовано. Та буде продовжено їх розгляд. Це нормально, бо ми повинні розуміти, що частину законопроектів, зокрема, по сертифікації, по стандартам, нам необхідно буде прийняти. Адже вони сприятимуть покращенню якісних показників нашої сільськогосподарської та іншої продукції.
― Чи вдасться залишити фіксований сільськогосподарський податок для фермерів, враховуючи чутки, що його планують відмінити?
― Це не лише чутки, є конкретні кроки, враховуючи чергову заяву міністра доходів і зборів Олександра Клименка. У Міндоходів побачили додаткові 9 млрд грн. надходжень до бюджету внаслідок відміни фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).
Скоріш за все, роблячи такі припущення вони виходили з враження, що аграрний бізнес надприбутковий. У першу чергу через те, що в останні декілька років у аграрний бізнес ішли закордонні інвестиції, на Варшавській фондовій біржі зросло представництво наших сільськогосподарських підприємств, а дехто з керівників агрохолдингів потрапили в список 100 найбагатших людей. Усе це разом, вочевидь, послужило приводом для пропозицій про відміну ФСП.
З іншого боку, за результатами 2013 р. ми бачимо, що це далеко не так. Розвиток аграрного бізнесу має таку криву, що 2 роки він йде вгору, потім якийсь застій, потім рік — два жорсткого падіння. І знову зростання. Так повторюється вже 15−20 років. На кінець цього року аграрії, в кращому випадку, будуть на нулях.
Низка підприємств взагалі будуть збитковими. Це при умові, що вони мають фіксований податок.
Якщо сьогодні відмінити фіксований податок, і перейти на загальну систему оподаткування, коли щомісяця потрібно буде сплачувати податки з коштів, яких у аграріїв немає, то це призведе до зміни технологій і підходу до ведення бізнесу. Сьогодні більшість фермерів працюють на розвиток, і вкладають кошти з перспективою на 2—3 роки, щоб отримати добрий врожай. У разі відміни ФСП, вони перейдуть на систему мінімізації.
До чого це призведе? Якщо ми сьогодні говоримо, про потенціал України виростити до 80 млн т зерна, а зараз маємо до 60 млн т, то без ФСП повернемося до 25−30 млн т.
Про грандіозні плани стати житницею Європи всі забудуть, навпаки постане питання про імпорт, а не про експорт продукції.
Наш Комітет ініціював подання, де прописаний мораторій на відміну фіксованого податку до 2016 року з плавним переходом до нової системи. Що буде у 2014 році, спрогнозувати важко. Та, якщо державі буде необхідно покрити дирку у держбюджеті, уряд може прислухатися до рекомендацій Міндоходів та скасувати пільгове оподаткування для аграріїв. Але, це вже буде питання не стратегії, а виживання.
― Які першочергові аграрні законопроекти мають перспективу знайти підтримку депутатів у наступному році?
― Є ціла низка законопроектів, які мають перспективи. Зокрема, і законопроект підготовлений мною, щодо створення працівникам особистих селянських господарств умов для отримання пенсійного забезпечення. Хоча цей законопроект більше соціальний, але тісно пов’язаний із сільським господарством. Або, законопроект щодо спрощення процедури оформлення спадщини в сільській місцевості.
Це певною мірою популістська тема, але настільки важлива, що сьогодні жодна політична сила не дозволить собі відмовити в підтримці цього законопроекту.
Ми ж розуміємо, що сьогодні люди платять по 10−15 тис. грн за переоформлення спадщини на селі. Це неправильно, оскільки люди будувалися власним коштом, і держава до тієї спадщини жодного стосунку не мала. При цьому, буває так, що доводиться більше заплатити за переоформлення, ніж коштує сама хата.
Має перспективу проходження законопроекту, який стосується виноградарства, хмелярства і садівництва. Його підтримало 100% членів профільного Комітету ВР. Не менш важливим є законопроект про вивізне експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину, де йдеться про зменшення мита. Знову ж таки, це невеличка допомога і підтримка тваринницької галузі, де сьогодні ми працюємо в основному на ринок Росії і доводиться сплачувати 25% мита. При тому, що наша ціна і без того не зовсім конкурентна.