Репродуктивно-респіраторний синдром свиней (РРСС) — одна з найдорожчих хвороб сучасного свинарства у світі. РРСС, або хвороба «синього вуха» чи синдром безпліддя, швидко поширюється. Уперше її зареєстровано в 1990-х роках в США та Канаді, і на сьогодні її реєструють практично на всіх континентах із розвиненим промисловим свинарством.
Основними умовами, що сприяли стрімкому поширенню вірусу РРСС і виникненню інфекції в різних регіонах світу, є завезення в благополучні стада тварин вірусоносіїв. Вірус поширюється серед сприйнятливого поголів’я як горизонтально, так і вертикально. Найчастіше спостерігається горизонтальне передання, що стає можливим внаслідок прямого контакту з патогеном, який секреторно (включно зі спермою) та екскреторно виділяється у зовнішнє середовище.
До збудника РРСС сприйнятливі свині всіх вікових груп і порід. Однак порушення репродуктивної функції спостерігають тільки у супоросних свинок, а респіраторне захворювання — у всіх вікових групах. Заражені свиноматки можуть бути джерелом інфекції для здорових тварин протягом 99 днів. Учені вважають, що стада свиней лишаються зараженими протягом двох місяців за відсутності клінічних ознак хвороби. Чинниками передання збудника РРСС є інфіковані корми, вода, повітря, гній, транспорт, спецодяг, гризуни й інші об’єкти зовнішнього середовища, а також м’ясо хворих свиней.
Найчастіше РРСС виникає після придбання клінічно здорового ремонтного поголів’я свиней, у яких можливе вірусоносійство або безсимптомний перебіг хвороби. Загострюють прояв РРСС різні стресчинники, пов’язані зі змінами в годівлі, догляді, транспортуванням, перегрупуванням, ветеринарними маніпуляціями.
Зазвичай інфекція проявляється через 3–5 місяців після завезення племінних свиней із неблагополучних господарств. Репродуктивна патологія трапляється у 2–93% випадків. Перехворілі свиноматки приносять не більш як 37,5% благополучного поголів’я приплоду. На початку гострого перебігу інфекції загибель поросят-сисунів першого тижня життя досягає 100%, у старшому віці — 30–40%, втрати серед дорослого племінного поголів’я можуть досягати 1–3%.
У Данії РРС свиней було вперше діагностовано 1992 року. З того часу ведеться безперервна робота щодо вивчення, діагностики та шляхів викорінення захворювання на господарствах. Данська ветеринарна та продовольча адміністрації у співпраці з Данською радою із сільського господарства та продовольства, Danske Svineslagterier (галузева організація данських кооперативів і приватних скотобоєнь) та Данською ветеринарною асоціацією розробили стратегію зі с корочення РРСС в Данії. Ціль — до 2025 року 75% відгодівельних свиней до забою мають бути серонегативними до РРСС.
Як протидіяти інфекції
Незалежно від характеру хвороби дуже важливо негайно вжити заходів для зниження рівня інфекції, а потім розробити стратегію боротьби з РРСС для конкретного стада. Стратегія щодо хвороби на ранній стадії процесу передбачає: а) утримання стада РРСС-позитивним зі стабільним поголів’ям свиноматок; б) ліквідацію РРСС шляхом санації. У разі вибору першого варіанта потрібно дотримуватись запобіжних заходів для стад, інфікованих РРСС для кожної окремої групи тварин: свиноматок, кнурів, поросят, товарних свиней.
Практика показує , що причиною постійних проблем у стаді свиноматок часто є процедура введення свинок/кнурів. Їх треба привести у відповідність до статусу в стаді. Для надійної гарантії, що свинки будуть позитивними на антитіла, але більше не виділятимуть вірус, вони повинні бути старшими від п’яти місяців після прибуття. Помістіть їх у повний карантин щонайменше на вісім, а краще на 12 тижнів до переміщення в секцію свиноматок.
Під час вакцинації проти РРСС важливо зосередитись на вакцині, що працює проти типу РРСС, виявленого у стаді. Вакцини слід використовувати з обережністю, бо вони є живими (містять живий, але ослаблений вірус РРСС).
Санація поголів’я свиней може бути повною або частковою. Повна санація передбачає регулярну SPF-чистку, під час якої визначають усіх інфікованих тварин, після чого секцію ретельно миють і дезінфікують. Нові тварини, вільні від РРСС, можуть бути розміщені через три тижні.
Принцип часткової санації полягає у звільненні тільки тих частин стада, де спостерігається постійне зараження молодняку. Часткову санацію добре протестовано в Данії, ймовірність успіху становить 80–90% за правильної підготовки. Перший етап передує фактичній реабілітації та спрямований на те, щоб РРСС прижився у секції для свиноматок. Найважливішим інструментом є набір нових племінних тварин й оптимізація робочих процедур, а також подальший постійний серологічний моніторинг.
Щоб лікування було успішним, свиноматка має бути імунологічно стійкою до РРСС. У стабільному за РРСС стаді свиноматок у поросят-сисунів і відлучених поросят відсутні ознаки РРСС. Ось чому зразки крові свиней використовують для оцінювання стабільності стада свиноматок.
Для стабілізації стада свиноматок можна використовувати експрес-вакцинацію всіх племінних тварин живою модифікованою вакциною або метод завантаження-закриття-гомогенізації. Експрес-вакцинацію можна повторити через три-чотири тижні для досягнення єдиного імунітету в усьому стаді. Після експрес-вакцинації буде продовжено вакцинацію молодняку.
Завантаження-закриття-гомогенізація (Load-Close-Homogenise L-C-H) — це американська стратегія, яку було протестовано на деяких стадах у Данії. У стадо протягом місяця закупають ремонтне поголів’я (Завантаження), після чого стадо повністю закривається щонайменше на 200 днів (Закриття). Доки стадо закрите, буде проведено експрес-вакцинацію модифікованою живою вакциною проти РРСС для досягнення однорідного імунітету (Гомогенізація). За стадом спостерігають за допомогою аналізів крові, і коли встановлено, що вірус РРСС більше не секретується в стаді, вводять РРСС негативних племінних тварин.
Надалі слід провести санацію секцій, у яких відбувається активне поширення інфекції. Після звільнення, очищення та дезінфекції інфікованих секцій серонегативних тварин треба ввести в стадо. Потім у цих тварин можна провести аналізи крові, щоб побачити, чи вони реагують.
Важливо зазначити, що перелічене вище — загальна інструкція з боротьби з РРСС, для кожного окремого господарства програму заходів розробляють індивідуально з урахуванням особливостей ферми, її поголів’я, статусу здоров’я, біобезпеки, економічної ефективності, розміру втрат через зниження репродуктивності свиноматок тощо.
Оновлення стада
Як бачимо, боротьба із цим захворюванням є непростим завданням, але можливим. Однією з основних пр облем є введення у стадо ремонту. Однак рішення є!
Danish Genetics — унікальна 100% РРСС-негативна племінна програма. Всі ферми походження тварин мають найвищий статус здоров’я й беруть участь у данській програмі контролю здоров’я. Статус ферм, з яких постачають племінне поголів’я, — Червоний SPF. Політика компанії націлена на постачання генетики найкращої якості, тому всі ферми, нуклеуси, мультиплікатори, станції штучного осіменіння — PРСС-негативні. Транспортування тварин SPF-статусу здійснюється спеціально обладнаним автотранспортом із повною фільтрацією й обеззараженням повітря для запобігання зараження під час перевезень між фермами та до покупця.
Брідерс Україна:
м. Житомир, вул. Героїв Чорнобиля, 6
097 9000 288 / 097 763 55 76
