Мешканці об’єдналися в співтовариство
Десятки людей увійшли в нову громадську організацію, яка має намір боротися проти будівництва в країні великих свинокомплексів. Установчий з’їзд пройшов в Бауска, в околицях якого данці збираються зводити ферму на 80 000 свиней на рік.
— Ця проблема стала особливо актуальна в останні роки, коли в Латвії та Литві як гриби після дощу почали з’являтися гігантські західні свиноферми, перш за все датські, — розповідає одна з ініціаторів створення товариства, фермер із Бауски Інесе Бартушевіча. — Ми не проти розвитку села, але все має мати межі. Не можна дозволяти будувати великі комплекси, щоб страждала екологія, щоб чисті форелеві річки перетворювалися на відстійне болото, щоб через нестерпний запах життя людей перетворювалася на кошмар.
Творці нової громадської організації пропонують Міністерству землеробства заборонити будівництво нових свинокомплексів без очисних споруд і фільтрів з очищення повітря, без попереднього ознайомлення з проектом місцевих жителів, без будівництва під’їзних доріг. Крім того, пропонується взагалі заборонити зведення великих комплексів.
Перша реакція чиновників на пропозиції вже пішла: ніхто з Міністерства землеробства не приїхав на установчий з’їзд, хоча був запрошений.
— Проблема дійсно існує, — каже керівник Латвійської асоціації свинарства Дзинтарс Вейде. — Не випадково в останні роки жителі різних куточків країни протестували проти будівництва під носом свинокомплексів — в Малпілсі, під Баускою, в Огрі, Лієпаї. Думаю, потрібно відмовитися від будівництва мегакомплексів — на 10 000 свиней і більше. А також вимагати від забудовників дотримання екологічних норм.
Втім, за словами співрозмовника, нинішні норми не завжди зобов’язують комерсантів будувати очисні споруди й фільтри по очищенню повітря. Зокрема, якщо об’єкт далеко від житла, скажімо, в латгальскій глибинці, то таких вимог немає. Мовляв, навіщо, фільтри, якщо в радіусі 50 кілометрів немає жителів.Проте «Вести Сегодня» вже писали, що великі свиноферми — загроза грунтовим і підземним водам.
Але є у проблеми й інша сторона медалі.
— Латвія тільки на 60% забезпечує власні потреби у свинині, — продовжує Вейде. — У нас 117 волостей, 9 округів, в яких немає жодної свиноферми. Що ж це за село? За радянських часів в кожному колгоспі була свиноферма не менше ніж на 300 голів. Тому в усьому потрібні розумні компроміси. Якщо ми залишимося без власної свинини, запевняю вас, буде те ж, що з цукром.
За словами співрозмовника, сьогодні самі латвійці практично не будують нові свиноферми. У тих, що є, висока собівартість свинини. Одна з причин — після руйнування колгоспів ферми давали на приватизацію без землі. А земля — це можливість вирощувати власне зерно для свиней, яке дорожчає.
— А європейські свинокомплекси включають в себе і зернові угіддя. Корми у них дешевші, субсидії вище. Звідси і низькі ціни на свинину. Але, повторюся, тільки до пори до часу. Як тільки ми заб’ємо останню свиню, вони будуть нам продавати зовсім за іншою ціною, — вважає глава асоціації.
Але в жителів своя логіка.
— Якщо б під Баускою данці побудували великий свинокомплекс, ми виграли б тільки в одному — 12 нових робочих місць. Натомість отримали б сморід, забруднення грунту, зруйновані дороги. Навіть зерно місцеві фермери не могли б поставляти данцям — вони б його привозили з батьківщини, — резюмує Бартушевіча.