На територіях поблизу лінії фронту багато виробників втратили врожай і техніку. Водночас державна підтримка на гектар залишається недостатньою, щоб покрити витрати.
"Сьогоднішні виплати у розмірі 2000 гривень на гектар не враховують підвищених ризиків і вартості ресурсів. Аграрії працюють в екстремальних умовах, ризикуючи не лише врожаєм, а й життям. Ми бачимо, що багато хто навіть не має можливості акумулювати врожай через постійні обстріли. Держава має переглянути норми виплат, щоб виробники могли продовжувати свою діяльність.", — підкреслив Денис Марчук.
Відкритим питанням залишається проблема кредитного навантаження на аграріїв. Багато фермерів взяли кредити до початку повномасштабного вторгнення, але втрата господарств і врожаю унеможливила виплати за зобов’язаннями.
"Вже третій рік війни, а проблема кредитів для аграріїв з тимчасово окупованих територій досі не вирішена. Люди, які втратили свої господарства, техніку і врожай, залишаються із зобов’язаннями перед банками. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає замороження цих кредитів, і його підтримали 55 народних депутатів. Але нам важливо ухвалити його ще до кінця року, щоб аграрії з 2025 року відчували реальний захист держави", — наголосив заступник голови ВАР.
Ще однією серйозною проблемою є доступ до кредитів у так званих "червоних зонах", де банки неохоче надають фінансування через високі ризики.
"Банки відмовляються працювати із фермерськими господарствами у прифронтових регіонах, оскільки оцінюють ризики заставного майна як занадто високі. У цій ситуації держава повинна виступати гарантом, забезпечуючи фінансові гарантії перед банками. Це дозволить аграріям отримувати кредити навіть у складних умовах", — додав Денис Марчук.
Питання бронювання працівників залишається одним із найболючіших для аграріїв. Процес було фактично призупинено, і це ускладнює планування та виконання сезонних робіт.
"З жовтня місяця бронювання працівників було припинено, що створює серйозні проблеми для аграрного бізнесу. Раніше ми могли бронювати до 50% працівників, що забезпечувало безперервність виробничого циклу. Аграрна робота — це постійний процес, від планування осінньої посівної до збору врожаю. Сьогодні аграрії не знають, чи будуть їхні працівники доступними у ключові моменти посівної кампанії, тому ми очікуємо від уряду нової постанови, яка дозволить розв’язати цю проблему", — заявив заступник голови ВАР.
Денис Марчук також акцентував увагу на важливості продовження програми пільгового кредитування «5-7-9». Цей інструмент допоміг багатьом аграріям перекредитуватися в умовах втрат, спричинених війною. Однак існує ризик, що програма завершиться у березні 2025 року.
"Програма «5-7-9» стала рятівним колом для багатьох товаровиробників, які втратили техніку, врожай і ресурси. Вона дозволяє перекредитуватися та продовжувати виробництво навіть у складних умовах. Є ймовірність, що програма не буде продовжена у 2025 році, тому важливо вже зараз закладати основи для її пролонгації. Крім того, необхідно збільшити кредитний ліміт із 90 до 150 мільйонів гривень, адже витрати на виробництво зросли, і нинішні обсяги фінансування вже не відповідають реаліям", — підкреслив він.
Підтримка аграріїв на прифронтових територіях є не лише економічним, а й стратегічним питанням. Ці регіони відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки України, тому їхня підтримка має бути пріоритетом для уряду.
"Наші фермери щодня демонструють героїзм і патріотизм. Вони працюють на благо країни, незважаючи на ризики для життя. Ми маємо відповісти їм реальними діями, а не словами — забезпечити замороження кредитів, збільшення виплат, повернення бронювання та доступ до фінансування", — підсумував заступник голови ВАР.