Племінна справа — наріжний камінь тваринництва. Хоча Україну вважають потужною аграрною країною, вітчизняна селекційна робота залишає бажати кращого. Щоб вийти на світовий рівень із власним племінним поголів’ям, нашій державі треба змінити низку аспектів: починаючи із законодавства і завершуючи розподілом функцій (між державою та виробниками). Думками, як налагодити племінну справу в Україні поділився директор департаменту тваринництва Мінагрополітики Андрій Гетя, під час спільних зборів з представниками Держветфітослужби та «Укрветсанзаводу», які відбулися днями. Ініціатором та організатором зустрічі виступила Асоціація свинарів України за підтримки Проекту USAID Агроінвест.
За словами пана Геті, щоб налагодити селекційно-племінну роботу в Україні потрібно чимало сил. Насамперед варто внести зміни до базового законодавства. «Без зміни базового законодавства докорінно щось змінити не вдасться. Говорити, що хтось не хоче працювати, чи працює неправильно — непродуктивно. Без зміни закону, замість одних прийдуть інші, і робитимуть те ж саме», — зауважив директор департаменту.
Високопродуктивні тварини означають більші прибутки, відтак племінна справа має бути цікавою насамперед виробникам. На жаль в Україні вони відсторонені від такої роботи, з причини:
- Законодавчої відстороненості. У діючому законі серед суб’єктів племінної справи не вказано приватний сектор. Усі функції та завдання покладено на Мінагрополітики.
- Розробку та укладення селекційних програм передали науковцям.
- Відстороненості від надання племінних статусів.
«Традиційно Міністерство звинувачують, мовляв, нічого не робите. Так ми нічого і не зробимо, оскільки фактично нам не дають правильно організувати роботу. De jure Мінагрополітики працює уже 24 роки, але de facto — кому ми продали племінну худобу останнім часом? Крім того, селекційно-племінна робота — дороге задоволення, і не кожен виробник готовий витрачати на це кошти. В основному всі чекають дотацій від держави: коли фінансів немає, ніхто і не працює. Тут очевидний конфлікт на законодавчому рівні. Конфлікт, який не дає рухатися далі», — переконаний Андрій Гетя.
Наприклад, у Європі давно зрозуміли, що залучення держави до племінної роботи сповільнює впровадження селекційних новацій. Відтак, за кордоном цими питаннями відають виробники та профільні асоціації.
«В Європі, всі без виключення країни зменшують державні дотації на племінну справу і тваринництво в цілому. Нам потрібно зрозуміти, що така тенденція може чекати і нас. Відтак, головною дієвою особою стає виробник. Він сам вирішує чого він хоче. Можливо, це не всім сподобається, але Європа вже пройшла цей шлях», — пояснив пан Гетя.
Якщо держава не дає дотації, то фінансування лягає на виробників. В Українських реаліях це зробити складно. Наразі на вітчизняні аграрії переживають непрості часи і навантаження на них занадто велике. Відтак, більшість функцій, як то створення реєстрів племінних тварин, суб’єктів племсправи та ін. мають перебрати на себе профільні організації. Тоді, державі залишиться лише дві функції: законодавча ініціатива та здійснення інспекцій.
«Кожне окреме господарство не повинне працювати саме не себе — це нелогічно. Питання організації роботи напряму пов’язане з функціонуванням тваринницьких об’єднань. Без них важко буде щось організувати. Існують навіть такі асоціації, де внески на племінну роботу платять навіть ті, хто нею напряму не займається, проте використовує її досягнення», — зауважив директор департаменту.
Асоціація свинарів України — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 28 господарств, маточне поголів’я яких становить 30% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.
Нагадаємо, що у квітні 2013-го АСУ виграла грант від проекту міжнародної технічної допомоги «Агроінвест в Україні», який фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), одним із завдань якого є «Створення постійно діючих робочих груп при МінАПП із перегляду існуючих нормативно-правових актів, що контролюють галузь свинарства в Україні». Термін дії гранту: 20 місяців (від 23.07.2013 до 23.03.2015).
