Мета конкурсу — спонукати сільськогосподарські підприємства активніше займатися питаннями екології. За даними екологічних організацій, близько 60% азоту і 50% фосфору надходять у Балтійське море саме внаслідок діяльності селян. Тим більше дивно, що найкращим від Латвії на цей раз обраний свинокомплекс.
"Вести Сегодня" не раз писали про те, як навколишні жителі протестують проти будівництва свинокомплексів в різних регіонах Латвії — йде сильний сморід. У Улброці картина інша.
— Господарство з'явилося ще в 1972 році, - розповідає нам його директор Айварс Коктс. - Тоді це був радгосп Улброка. Я тут працюю з 1987 року. Ніхто не змушував, але ми хотіли, щоб навколишні жителі відчували себе комфортно. Та й самим неприємно працювати, коли навколо важкі запахи.
За три роки на підприємстві встановили особливі фільтри по очищенню повітря та збору аміаку. Обладнання дороге, іноваційної. Закуповували за олдин раз, а поступово.
... За словами директора, такого обладнання поки що немає ніде в Східній Європі.Навіть на Заході воно почало з'являтися лише в останні п'ять років. Правда, при будівництві нових ферм у Голландії, Німеччини без нього вже не можна отримати дозвіл на зведення комплексу.
— Тваринництво відноситься до головних забруднювачів навколишнього середовища, тому я вважаю своїм обов'язком зробити свій бізнес максимально екологічним, - продовжує глава SIA Ulbroka. — Зрозуміло, інвестиції були великими, і спочатку я сумнівався - чи варто витрачатися? Однак сьогодні переконаний — варто.
Але чи ефективно взагалі сьогодні вкладати кошти в свинарство? Днями ми писали, що віддача все нижче — за словами голови Асоціації свинарства Латвії Дзінтарі Вейде, галузь збиткова. І якщо в Західній Європі господарствам доплачують різницю в ціні за рахунок інших програм, наші фермери та виробники кинуті напризволяще. А латвійські великі мережі воліють закуповувати свинину, яка дешевше, — імпортну.
Директор же SIA Ulbroka вважає, що перспективи у латвійського свинарства є.Головне — м'ясо користується попитом у вітчизняного споживача. Виробничі показники на тій же Улброці і в деяких інших вище, ніж на багатьох комплексах Західної Європи — ті будувалися в 1970-1980-ті, а наші реконструювали в 2000-х.Головна проблема — нерівні субсидії.
— Живемо ж в одній системі — в ЄС, - продовжує співрозмовник. — Кордони відкриті. Як можна нормально конкурувати, якщо у одних субсидії на порядок більше? Кращим виходом було б навіть не збільшення нам субсидій — адже їх знову в когось заберуть або дадуть за рахунок збільшення податків, а зниження субсидій в Західній Європі.Нехай і у них ріжуть — це буде чесно й правильно.
Багато латвійськх свинарських комплексів орієнтуються на Росію — відправляють туди живих свиней. Ulbroka повністю розраховує на латвійський ринок — 60% продукції йде до столиці, 40% — в Відземе. На переробні підприємства свинина майже не надходить, свіже м'ясо можна купити в м'ясних магазинах, в деяких мережах.
— Не думаю, що будувати виробництво з розрахунком на російський ринок далекоглядно, - вважає Коктс. — Росіяни захищають свій ринок і показують приклад, як потрібно працювати. Якщо в 1990-ті вони ввозили зерно, то зараз стали третім у світі експортером. Забезпечили себе птахом. Те саме буде і зі свининою.
Конкурс "Фермер року в регіоні Балтійського моря - 2011" проводить Всесвітній фонд природи, в ньому беруть участь 9 країн Балтики. Головний переможець буде названий в листопаді в Стокгольмі. Якщо переможе Ulbroka, підприємство чекає премія у розмірі 10 000 євро. А отже, знову з'явиться можливість для інвестицій в ту ж екологію.
— Робити ще є що, - каже директор.
МАСШТАБ
На свинокомплексі в Улброці — 16 тисяч голів. За латвійським мірками зовсім не велике підприємство — потужності вважають за кількістю свиноматок, а їх тут всього 1000. Зайнято на виробництві 50 осіб.