Першу сесію конференції, присвячену обговоренню стратегічних напрямків розвитку агросектору України, відкрили Міхаель Штальшмідт від імені Данської ради з питань сільського господарства та продовольства та Посол Данії в Україні Олє Егберг Міккельсен, які висловили свою солідарність з Україною та готовність подальшої підтримки та співпраці для відбудови та відновлення України. Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль подякував Уряду Данії за послідовну підтримку України в цілому та її агросектору зокрема. Він навів приклад агропідприємства на Миколаївщині, яке завдяки 15-річному кредиту від данських партнерів оновило парк сільськогосподарської техніки. Пан Міністр також закликав данський та український бізнес до посилення фінансової кооперації для зміцнення економіки обох країн.
Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук зазначив, що спільні інвестиції в український агросектор, особливо у галузь переробки агропродукції, дозволять покращити базові позиції для виходу такої на глобальні ринки, а ДПСС готові всіляко сприяти поглибленню двосторонньої співпраці та зовнішньої торгівлі.
Оцінку впливу війни на українське сільське господарство надав Павло Мартишев експерт з агропродовольчих ринків, аналізу та моделювання цін на сільськогосподарську продукцію, біржової торгівлі та ланцюгів доданої вартості Агроцентру Київської Школи Економіки. Він зазначив, що за перші два роки з повномасштабного вторгнення прямі сільськогосподарські збитки склали понад 10 млрд дол. США, втрати через недоотриманий дохід та збільшення собівартості агровиробників — у 6,8 раза вищі, а загальні потреби у реконструкції та відновленні упродовж наступних десяти років оцінюють у 56 млрд дол. США. Тему фінансового забезпечення роботи українського агросектору продовжила Лариса Бондарєва, заступник голови правління Raiffeisen Bank Aval, яка розповіла про державну програму доступних кредитів «5–7–9», ключові показники її функціонування та основні вимоги до підприємств, що бажають скористатися такою можливістю. Олексій Пархомчук, директор з інвестицій IFU (Данського інвестиційного фонду для країн, що розвиваються) в Україні, поділився основними підсумками роботи та цікавими заходами, які наразі фінансують. Так, за роки роботи в країні фонд фінансував проєкти п’яти свиногосподарств в Україні, три з яких наразі активні.
Своїм досвідом співпраці з українськими виробниками свинини поділилися і низка данських комерційних компаній, які завітали до України з візитом. Зокрема, компанія Linka Energy, що спеціалізується на розробці та оптимізації екологічно чистих видів енергії на основі біомаси, реалізовувала проєкт спільно з ГК «Нива Переяславщини»: на комбікормовому заводі компанії встановили автоматичний котел на соломі потужністю 2 МВт, який генерує 3 т/год пари.
Детальнішу увагу дансько-української співпраці у сфері тваринництва приділили у ході відповідної секції, яку модерувала Олександра Бондарська, віцепрезидент Асоціації «Свинарі України». Окресливши поточний стан галузі свинарства, вона підсумувала основні виклики та бар’єри для галузі «на порозі» євроінтеграції. «Попри складнощі, з якими наразі стикається свинарський бізнес, відзначаємо, що ключові гравці галузі налаштовані на відновлення втрачених потужностей та подальший розвиток. При цьому давня історія партнерства з данськими компаніями та запозичення їх найкращих підходів та досвіду істотно підтримуватиме український бізнес на шляху до євроінтеграції», — прокоментувала пані Бондарська.
Досвідом співпраці з данськими постачальниками генетики Breeders Ukraine поділився директор KSG Agro Євген Бадогін, а директорка згаданої генетичної компанії Олена Василевич окреслила шлях компанії для підвищення сталості та реалізації ESG-підходів завдяки вдосконаленню селекційних програм.
Окрему увагу в рамках роботи секції приділили молочному сектору: генеральна директорка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк поділилася історією стійкості та відновлення молочних ферми, представник компанії SKOV-SECCO розповів про кліматичні та цифрові рішення для управління молочнотоварними фермами, а виконавчий директор Асоціації «Спілка молочних підприємств України» окреслив перспективи розвитку молокопереробного сектору України.
Ще одна сесія конференції була присвячена біоенергетиці та можливостям застосування сільськогосподарських відходів для виробництва енергії. Досвідом групи компаній VITAGRO у реалізації біометанового проєкту та потенціалом для масштабування поділився керівник відділу зовнішніх інвестиційних проєктів Роман Кантаровський. У ході презентації українських компаній своїх майбутніх планів, представник компанії розповів про створення нового індустріального парку Future Industry Hub на Хмельниччині, який стане потужним хабом м’ясопереробної галузі. Відповідно до проєкту з орієнтовними загальними інвестиціями близько 1 млрд грн, що був зареєстрований Кабінетом Міністрів України восени 2024- го, на площі в 10 гектарів інвестори створять підприємства з переробки свинини та курятини, комплекс з виробництва м’ясних напівфабрикатів, ковбас і консервів, а також холодильний цех для зберігання м’яса. Свої досягнення з розвитку також представили молочний комплекс Zoryn, органічний виробник тваринницької та рослинницької продукції ТОВ «Старий Порицьк» та ТОВ «Клуб сиру».
Крім згаданих компаній та галузевих об’єднань, участь у заході взяли компанії JEMA AGRO, Lachenmeier Monsun, Cimbria та Cimbria, які презентували інноваційні технології для зберігання та транспортування зерна та обговорили вектори посилення партнерства у сесії з представниками Української зернової асоціації, ТОВ СП «НІБУЛОН» та холдингу «Астарта-Київ».
Конференція стала платформою для розгляду можливостей розвитку агропромислового сектору України, з особливим акцентом на інноваційних рішеннях та сталому розвитку, посилюючи двосторонню співпрацю українського та данського бізнесу.