Спеціальний режим оподаткування ПДВ повинен залишатись чинним до 2018-го року. Але зараз ведуться активні дискусії щодо скасування ПДВ у зв’язку з:
— Дедалі більшим розривом між надходженнями ПДВ до бюджету та розміром вішкодування ПДВ сільськогосподарським компаніям,
— Зловживання з боку великих компаній, які не є типово сільськогосподарськими компаніями (зокрема, підприємства, які мають великі переробні потужності),
— Не завжди приводить до вищих інвестицій (що було початковою метою). Натомість, стимули інвестувати знижуються, оскільки виробники не можуть враховувати податковий кредит з ПДВ у своїх зобов’язаннях і, відповідно, отримувати відшкодування від’ємного сальдо ПДВ,
— Проциклічна природа державної підтримки: зростання випуску та експорту призводять до вищих втрат бюджетних доходів.
Окрім цього Україна має міжнародні зобов’язання перед світовими організаціями. Наприклад, зобов’язання перед СОТ включають у себе забезпечення різного ставлення до українських компаній і імпортерів щодо оподаткування. Угода про асоціацію з ЄС вимагає, щоб українські норми щодо ПДВ відповідали директиві Ради ЄС № 2006/112/ЄС та в загалом українське законодавство стосовно ПДВповинно бути гармонізовано із нормами ЄС упродовж 5 років. І звичайно, повне і вчасне відшкодування ПДВ має стати обов’язковим. Також співпраця з МВФ потребує зменшення податкових пільг.
Яка ж система ПДВ побудована у Європі? ПДВ — це основне джерело доходів бюджету у всіх країнах ЄС. Засади оподаткування в ЄС визначені у Директиві № 2006/112/ЄС про Спільну систему податку на додану вартість. Оподаткування валової доданої вартості сільськогосподарських компаній здійснюється переважно як звичайний вид бізнесу. Також частою є практика запровадження менших ставок ПДВ для сільськогосподарських та продовольчих товарів для стимулювання їх споживання. А на експортні операції застосовується нульова ставка ПДВ.
Щодо спеціального режиму ПДВ у ЄС:
— Він часто запроваджується для малих фермерів,
— Окремі країни-члени ЄС (Німеччина, Франція, Італія, Ірландія та Нідерланди) застосовують схему з фіксованою ставкою,
— Спеціальні режими ПДВ не розглядаються як частина державної допомоги,
— Компанії отримують пряму бюджетну підтримку у рамках Спільної аграрної політики.
Експерт з Німецько-українського агрополітичного діалогу Юлія Огаренко надала рекомендації для реформування українського законодавства:
— Загальна система ПДВ для великих сільськогосподарських підприємств із спеціальним режимом ПДВ для малих фермерів,
— Зміна ПДВ не може бути впроваджена миттєво, а потребує комплексних заходів: антикорупційні заходи, вчасне і повне відшкодування ПДВ при експорті, відшкодування від’ємного сальдо ПДВ, прозоре оподаткування і бюджетна підтримка.
Запропонована реформа ПДВ призведе до того, що:
— Виробники отримуватимуть вищі закупівельні ціни, що сприятиме подальшому розвитку сільського господарства,
— Підвищаться стимули для інвестування, оскільки компанії матимуть право на відшкодування від’ємного сальдо ПДВ,
— Поліпшення інвестиційного клімату через чіткіші правила оподаткування та вищі бюджетні інвестиції в інфраструктуру.
Асоціація свинарів України відвідала захід Німецько-українського агрополітичного діалогу «Внесок до аграрної політики України — здобутки Німецько-українського агрополітичного діалогу» 2 грудня 2014-го року.
Нагадаємо, що у квітні 2013-го АСУ виграла грант від проекту міжнародної технічної допомоги «Агроінвест в Україні», який фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), одним із завдань якого є «Створення постійно діючих робочих груп при МінАПП із перегляду існуючих нормативно-правових актів, що контролюють галузь свинарства в Україні». Термін дії гранту: 20 місяців (від 23.07.2013 до 23.03.2015).
