Учасники панельної дискусії — представники ГС «Борошномели України», Асоціації «Свинарі України», Спілки молочних підприємств, Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» та Асоціації «Союз птахівників України» — розглядали три ключові питання:
- Стійкість галузей, враховуючи виклики для агровиробників під час війни.
- Євроінтеграційні настрої та діалог з ЄС.
- Забезпечення розвитку агросектору: завдання держави і бізнесу.
У ході обговорення було зазначено, що свинарство, на відміну від інших галузей, не є експортоорієнтованим і максимально залежить від внутрішнього споживача. Це спричинено не недостатньою роботою в цьому напрямі, а неконтрольованим поширенням африканської чуми свиней Україною. Зважаючи на це, потенціал галузі щодо внутрішньої переробки зернових обмежений — присадибний і промисловий сектори разом споживають майже 3 млн т зернових.
«Підвищувати цей показник без можливості експортувати продукцію свинарства не зможемо, адже лімітований внутрішній попит не дозволяє нарощувати поголів’я. Попри те, що виробники встояли та навіть трішки збільшили потужності після втрат, які понесли через довоєнну кризу і початок війни, значного зростання виробництва не спостерігаємо. Оператори ринку лише намагаються заповнити той дефіцит, який утворився унаслідок втрат під час війни», — зазначає Президент АСУ.
Щодо євроінтеграції, то якщо інші галузеві об’єднання ведуть перемовини щодо можливості поставок на європейський ринок, свинарі вивчають тенденції розвитку тваринництва у ЄС. Адже сьогодні ця галузь отримує негативне «забарвлення»: якщо раніше тваринництво розглядали з погляду забезпечення необхідним для здоров’я людини тваринними білками, зараз на нього дивляться крізь призму шкідливого впливу на довкілля тощо. Тому спілкування представників галузі з ЄС переважно полягає у тому, щоб зрозуміти, які перспективи галузі з точки зору дотримання принципів сталого виробництва та добробуту тварин. Наразі вони не дуже оптимістичні: стандарти виробництва посилюються щодо вимог до благополуччя, що свого боку значно збільшує собівартість; вимоги до застосування різних кормових добавок, ветеринарних препаратів стають дуже суворими; підхід до зеленої енергетики і зменшення впливу на довкілля максимально загострюється. Водночас, вітчизняні виробники рано чи пізно будуть змушені все це імплементувати у себе. Це й визначає подальші завдання бізнесу та держави щодо розвитку галузі.
«Завдання бізнесу не лише вижити у тих умовах, які щодень ускладняються новими викликами — відключення електроенергії, мобілізацією та іншими, — а й усвідомлювати, що якщо ми хочемо розвиватися не лише сьогодні, а й завтра, то всі ці євроінтеграційні норми є неминучими. Головним завданням держави, крім регуляторного впливу, має бути допомога та захист бізнесу. Зокрема сектор дуже сподівається, що скоро вдасться повернутися до програм держпідтримки як додаткового інструменту, який дозволить забезпечити подальший розвиток агровиробництва», — коментує Оксана Юрченко.
Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація, заснована вітчизняними виробниками свинини. Головні цілі об'єднання — представництво і захист прав та інтересів господарств об'єднання, сприяння розробці та впровадженню нових технологій ефективного виробництва свинини, розширення ринків збуту, захист внутрішнього ринку збуту.