Найбільшою інтригою останніх кількох тижнів стане підписання чи зрив Угоди про Асоціацію України з Європейським союзом під час Вільнюського саміту Східного партнерства 28 — 29 листопада цього року. Адже крім певних політичних дивідендів Угода містить певні економічні переваги у вигляді Зони вільної торгівлі з ЄС. Однак, скористатися цими перевагами в повній мірі зможуть не всі галузі. Про перспективи розвитку свинарства після Вільнюського саміту Agravery розповів президент Асоціації свинарів України Артур Лоза.
— Артуре Анатолійовичу, які перспективи розвитку має галузь свинарства, враховуючи обидва сценарії — підписання Угоди про Асоціацію у Вільнюсі і перенесення цього на невизначений час?
— Підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом має свої ризики для вітчизняного свинарства, і водночас дає нові можливості. У першу чергу це стратегічні можливості, з огляду на те, що галузь може піднятися на новий якісний рівень. Хоча, певний час матиме місце досить серйозний конкурентний тиск. Я маю на увазі збільшення конкурентного тиску на галузь з боку європейських виробників. Але, як на мене, таким чином вдасться пришвидшити вдосконалення галузі, бо стратегічно будуть виживати ті підприємства, які провели модернізацію, реінжиніринг. Водночас, нові підприємства вже будуть орієнтуватися на стандарти ефективності і якості європейського зразка. І будуть дотримуватися тих правил і того рівня ефективності, які є в Європі.
Якщо угоду не підпишуть, галузь розвиватиметься тим же шляхом, що й дотепер. Можливо навіть повільніше, з огляду на те, що підписання Угоди про Асоціацію могло б надати певний притік інвестицій в Україну і полегшити можливе інвестування для модернізації. Бо потенціал галузі в Україні є. Але для того, щоб він був реалізований, необхідно вкладати значні кошти в галузь.
— На скільки зросте експорт свинини в ЄС у разі підписання Угоди, і від чого це залежить?
— В Угоді є певні пільги для галузі свинарства. В разі її підписання діятиме експортна квота 20 +20, тобто йдеться про 40 тис. т свинини. До цього Україна найбільше експортувала 25 тис. т до Росії.
Варто згадати, що Україна сама ще зовсім недавно імпортувала свинину. Тому під питанням, чи вдасться поставити ті 40 тис. т, які передбачені квотою ЄС, бо на ринок Європи буде допущена лише та свинина, яка вироблена за відповідними нормами, правилами і регламентами Європейського Союзу. У першу чергу це стосується стандартів забою, бо в нас на сьогодні є лише декілька м’ясопереробних підприємств, які за своїм рівнем відповідають європейським нормам і європейським стандартам. Тобто, квоту буде надано одразу після підписання Угоди, але скористатися нею в повному обсязі спершу наші виробники не зможуть.
Також потрібно враховувати економічний фактор, адже ціна на свинину на внутрішньому ринку сьогодні вища, ніж на європейському. Тому немає економічних передумов експортувати свинину до Європейського Союзу. З іншого боку, якщо говорити про ті мита, які є на певні продукти свинарства, то лише частина їх вступить одразу. А по більшості позицій передбачено семирічний термін зменшення. Тож входження галузі в Європейську зону відбудеться не одразу, а поступово, впродовж 5 — 7 років. Такий термін передбачено для обмеження мит, для адаптації галузі до вимог Європейського Союзу.
До речі, живе обговорення щодо того, яких переваг і викликів слід чекати українським сільгоспвиробникам після підписання Угоди, а також що чекає українського аграрія, якщо цей процес відтермінують, відбудеться 27 листопада в Києві у рамках Міжнародного конгресу «Аграрний Олімп».