 |
Айнур Флор, експерт зі свинарства |
Мікрофлора шлунково-кишкового тракту (ШКТ) поросят «дозріває» упродовж перших двох місяців життя (рисунок 1). Та оскільки найстресовіші моменти (опорос, відлучення) вони переживають упродовж першого місяця, на цей період припадає найвищий відсоток падежу. Згідно з дослідженнями (розтин 1364-х поросят-сисунів віком 0-4-и дні з 30-и свиногосподарств), основні причини загибелі — голод, слабкість та роздушення свиноматкою. При цьому ШКТ поросят, які недоотримують молозиво й молоко в перші дні життя, практично не розвивається. Це загрожує гіршим травленням та абсорбцією поживних речовин і, як наслідок,—слабкістю й меншими приростами. До того ж таким поросятам складніше утекти від свиноматки, коли вона лягає, а отже, може їх роздушити. Тому оптимальний розвиток мікрофлори кишечника—запорука подальшого росту тварини.
«Ми те, що ми їмо»
Це правило стосується і тварин, адже неправильна годівля — перший крок до проблеми зі здоров’ям кишечника і, як наслідок, — всього організму.
Склад мікрофлори у тонкому та товстому відділах кишечника свиней різниться: у першому переважають протеобактерії, у другому —фірмікути. Крім позитивних бактерій, присутня й патогенна мікробіота, яка у незначній кількості не становить загрози здоров’ю тварини. Утім, найменше порушення балансу мікрофлори може спричинити розлади, наприклад, діарею. Підтримати його можна завдяки пробіотикам — спороутворюючим культурам, дія яких на організм свиней перевірена експериментальним шляхом. Дослід №1. Польща: свиноматки Препарат на основі спороутворюючих культур згодовували свиноматкам (10 голів у групі) і перевіряли вміст патогенних бактерій у товстому кишечнику та фекаліях (рисунок 2). Після цього спостерігали істотне зменшення шкідливої мікрофлори та розвиток позитивної, зокрема молочнокислих бактерій. Це пояснюють механізмом дії спороутворюючих бактерій: «прикріплюються» до стінок кишківника, витісняючи патогени (наприклад, E. сoli, що найчастіше є причиною діареї) та стимулюють розвиток молочнокислих бактерій, формуючи кисле середовище (нижчий рН), несприятливе для розвитку шкідливої мікробіоти. Дослід №2. Німеччина: поросята Для експерименту обрали «проблемне» господарство:поганий стан здоров’я поросят, поросні свиноматки під дією стресу через спеку тощо. 10 гнізд розділили порівну на контрольну та дослідну групи. Всі поросята споживали замінник молока з 2-го по 7-ий день життя. У випадку діареї контрольна група отримувала розчин електролітів. Поросятам дослідної групи згдовували бленд на основі молозива зі спороутворюючими культурами (10 г/гніздо) з 2-го по 5-ий день життя. У результаті вдалося вдвічі зменшити падіж поросят (з 31,3% до 16,2%) та значно покращити виробничі показники (таблиця 1).
Рішення проти клостридіозу
Додавання спороутворюючих культур до раціону свиней допомагає побороти Clostridium perfringens типу A, С та Novyi. Раніше це захворювання асоціювали зі свинями на відгодівлі, але нині у зоні ризику — свиноматки. Причому на перших порах тварини не демонструють жодних симптомів. Лише коли патоген уражає печінку і синтезує токсини, які через кровообіг розносяться організмом, спостерігають швидке погіршення стану здоров’я, блідість, здуття та раптову загибель (зокрема, у випадку Clostridium novyi). Спороутворюючі культури допомагають інгібувати ці грам-негативні бактерії та їх токсини і тим самим покращувати виробничі показники тварин. Це твердження довели європейські науковці дослідним шляхом: об’єктом експерименту стали 6400 свиноматок. До їхнього раціону додавали спороутворюючі культури та слідкували за відсотком тварин, які раптово гинули через ураження Clostridium novyi. На початку досліду падіж сягав 10 голів на тиждень, а через сім тижнів—скоротився на 50% (рисунок 3). Перелічені дослідження доводять позитивний вплив спороутворюючих культур на вирішення проблем ШКТ у поросят, і свиноматок. Вони «витискають» шкідливу мікрофлору, зокрема допомагають боротися із клостридіозами різних типів, і стимулюють розвиток корисних бактерій. У результаті покращуються показники продуктивності у свиноматок та виробничі показники у молодняка.
PigUA.info за матеріалами журналу «Прибуткове Свинарство» №51