Конгрес охопив дві паралельні секції: «Управління та технології» і «Здоров’я та ветеринарна медицина». У межах кожної відбулися робочі панелі, присвячені ключовим аспектам галузі — від державної політики і ринкової аналітики до ветеринарної безпеки та інновацій у годівлі й утриманні тварин.
У рамках секції «Управління та технології» Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» учасники обговорили ключові аспекти розвитку галузі — від державної політики і ринкової аналітики до новітніх технологій утримання та годівлі. Головними викликами залишаються обмежене фінансування тваринництва у воєнних умовах, впровадження стандартів благополуччя тварин з 2026 року та зміни у регуляторній базі, зокрема новий закон «Про ветеринарну медицину». Важливою темою стала і боротьба з африканською чумою свиней, для якої запропоновано концепцію зонування, що наближає українське законодавство до європейських вимог.
Дискусія почалася з огляду ключових аспектів державної політики. Представники Міністерства аграрної політики відзначили, що у воєнний час більшість ресурсів спрямовується на оборону, проте частина коштів все ж спрямовується на підтримку агросектору.
«Зі запланованого мільярда гривень на підтримку тваринництва наразі є лише 670 мільйонів. Наступного року очікуємо близько 500 мільйонів і ці кошти спрямовуватимуться на племінну справу та капітальні витрати», — зауважила Ірина Сагановська, начальник відділу розвитку галузей тваринництва управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Не менш гострою постала тема євроінтеграції та адаптації до стандартів ЄС. Вже з 2026-го року нові підприємства повинні відповідати вимогам благополуччя тварин, а тим, хто вже функціонує, надано перехідний період до 2030-го.
«Йдеться не лише про групове утримання свиноматок, а й про освітлення, вентиляцію, навчання персоналу. Це комплексна трансформація, на яку потрібно щонайменше 12 мільярдів гривень інвестицій, і ми повинні розуміти, що це завдання державної ваги», — підкреслила президент Асоціації «Свинарі України» (АСУ) Оксана Юрченко.
У блоці, присвяченому аналізу тенденцій та прогнозам ринку свинини та кормової сировини, аналітики поділилися очікуваннями достатньої пропозиції зернових та олійних культур, що ймовірно сприятиме зниженню цін у найближчі місяці. Водночас, ситуація на ринку свинини є стабільно оптимістичною. Керівник аналітичного відділу АСУ Олександра Бондарська відзначила:
«Середня ціна за вісім місяців склала понад 86 гривень за кілограм з ПДВ, а останні тижні вона тримається на рівні 97–102 гривні. Проте кількість операторів скоротилася до 875, а виробництво поступово концентрується у західних регіонах. Важливо, що попри просідання за обсягами, рівень самозабезпечення країни свининою залишається на високому рівні».
Окремий блок дискусії присвятили технологічним рішенням. Іван Салата, експерт у царині будівництва і обладнання свинокомплексів, презентував сучасні станки для опоросу та осіменіння, які відповідають європейським вимогам, а також системи автоматизації — камери для контролю тварин та електронні системи годівлі. Олег Архипченко акцентував увагу на досвіді європейських господарств, зокрема навів приклад ферми у Німеччині з 1600 свиноматками, де падіж не перевищує 6% завдяки впровадженню групового утримання.
Олена Василевич, експертка у царині генетичних ресурсів у свинарстві, представила результати роботи генетичної компанії, завдяки яким вітчизняні господарства досягають зростання багатоплідності.
Важливе місце у секції посіло питання годівлі. Сергій Добрянський, експерт з годівлі продуктивних тварин, підкреслив, що помилки у підходах до формулювання раціонів для ремонтних свинок можуть дорого коштувати виробникам, і наголосив на важливості використання транзитних кормів перед опоросом для підвищення споживання у період лактації.
Практичний досвід представив Сергій Генсецький, територіальний керівник виробництва ТОВ «Ґудвеллі Україна», який повідомив, що на їхніх фермах вдалося досягти показника у 40 відлучених поросят на свиноматку на рік та пояснив:
«Такий результат — це не лише генетика і корми, а передусім стабільний колектив і чітке дотримання технології».
Секція завершилася обговоренням стратегічних тем: застосування пробіотиків для підвищення імунітету, переваг рідкої годівлі, що дозволяє знизити собівартість на 8–12%, застосування ензимів для підвищення ефективності кормів. Окремо презентували проєкт автоматизованого комбікормового заводу з пневматичною подачею, а також успішні кейси впровадження біогазових установок і сонячних електростанцій, які дозволяють підприємствам знижувати витрати та досягати енергетичної незалежності.
Зважаючи на умови, в яких нині працюють вітчизняні підприємства, важливою була дискусія щодо резервів підвищення рентабельності свинарського бізнесу, у якій спікери зосередилися на ключових напрямах підвищення ефективності: оптимізації годівлі, впровадженні енергоощадних рішень, модернізації виробничих потужностей та застосуванні інноваційних технологій утримання тварин. Експерти відзначили, що саме ці інструменти допоможуть господарствам скорочувати витрати й водночас підвищувати продуктивність..
Спеціалізована секція «Здоров’я та ветеринарна медицина» об’єднала провідних ветеринарних експертів, науковців і практиків для обговорення найактуальніших проблем ветеринарії та обміну передовими методами діагностики, лікування та профілактики хвороб свиней.
Експерти з питань здоров’я свиней Томаш Трела, д.в.н., разом з українським колегою Віталієм Піотровичем підняли тему цирковірусу свиней — однієї з найпоширеніших інфекцій у сучасному свинарстві, зосередившись на новітніх підходах до вакцинації та економічному впливі цієї хвороби.
Моніка Сагрера, представник лабораторія Cresa (Іспанія) та Ольга Бех, експерт з питань здоров’я свиней, представили актуальні дослідження поширення PCV-2 та Mycoplasma hyopneumoniae в європейських країнах та наголосили на важливості стратегічного підходу до їх профілактики у стаді.
Дмитро Масюк, директор Науково-дослідного центру біобезпеки ДДАЕУ Biosafety Center, презентував революційні досягнення в діагностиці хвороб свиней, включаючи метагеномне секвенування та діагностику повітря.
Окремі питання профілактики хвороб свиней та недопущення їх поширення на господарстві розкрили експерти у царині свинарства: Євген Барановський поділився нутрітивними стратегіями зміцнення імунітету, а Віталій Соколов розкрив сучасні принципи біобезпеки свиногосподарств.
Особливий інтерес у гостей викликала панельна дискусія щодо переходу на виробництво свинини без антибіотиків, зважаючи на світовий масштаб цієї проблеми.
«Варто розуміти, що нині процес утворення, трансформації і передачі генів антибіотикорезистентності від коменсальних, сапрофітних і патогенних мікроорганізмів на майже 45% зосереджений у сфері виробництва продукції тваринництва, близько 15% — у сфері захисту рослин, незначна частина — у сфері очищення води, решта — у лікуванні людей. Тому питання антибіотикорезистентності — це глобальний виклик, який вимагає кардинальної зміни підходів до ветеринарної медицини», — підкреслив Віталій Башинський, експерт ФАО ООН з питань ветеринарної медицини.
З огляду на це, експерти обговорили необхідні зміни до вітчизняного законодавства з питань застосування протимікробних ветеринарних препаратів, ураховуючи європейський досвід, та методів і процедур контролю їх використання. Крім того, Експерти з питань здоров’я свиней Ольга Бех та Олексій Шептуха поділилися порадами щодо перегляду ветеринарних практик свиноферм з метою боротьби з антибіотикорезистентністю. Зокрема йшлося про підходи до профілактики хвороб свиней та підвищення здоров’я стада завдяки покращенню біобезпеки, менеджменту, вакцинування та застосування кормових альтернатив протимікробним препаратам.
Крім того, Сергій Генсецький, територіальний керівник виробництва ТОВ «Ґудвеллі Україна», розповів про досвід підприємства та данські настанови щодо відмови від профілактичного застосування антибіотиків та підтвердив, що незалежно від розміру господарства перехід на виробництво свинини «без антибіотиків» можливий.
Загалом конгрес «Прибуткове свинарство» підтвердив свою роль головного комунікаційного та освітнього майданчика галузі. Він дозволив учасникам обмінятися практичним досвідом, отримати експертні поради й окреслити спільні кроки для розвитку українського свинарства в умовах нових викликів.