У повідомленні відомства значиться, що типовими помилками потенційних жертв «мисливців» за чужим майном є:
- недосконалість установчих документів (Статуту);
- відсутність моніторингу за змінами в державних реєстрах;
- відсутність упорядкованого документообігу підприємства;
- несвоєчасне звернення до органів державної влади та судів.
«Зазвичай рейдерське захоплення відбувається через незаконні зміни в корпоративній структурі підприємства – затверджується статут у новій редакції та вносяться зміни до ЄДРПОУ Мінімізувати ризики, пов’язані з рейдерськими діями, можна, розставивши юридичні «пастки», які значно знизять ризики внесення незаконних змін у державні реєстри», — пояснюють в Мін’юсті.
Для представників бізнесу — це, насамперед, належне оформлення установчих документів, зокрема статутів, в яких варто передбачити антирейдерські запобіжники, наприклад:
- обов’язковість нотаріального посвідчення договору про відчуження майнових прав або частки в статутному капіталі (для всіх юридичних осіб, крім ТОВ);
- за можливості встановити умову про те, що окремі рішення загальних зборів, скажімо, щодо зміни керівника підприємства, мають підписуватися всіма присутніми учасниками (засновниками), а не тільки головою і секретарем, чи головуючим на зборах;
- визначити, що підписувати статут у новій редакції має не уповноважена особа, а учасники (засновники) товариства, які голосували за затвердження цього документу;
- прописати, що голова загальних зборів має обиратися із числа учасників (засновників) товариства.
Не зайвим також буде проведення моніторингу даних про фігурування компанії (її засновників) в тих чи інших судових процесах, оскільки будь-яке рейдерство в своїй більшості починається з отримання саме судового рішення, яке «легалізує» нового власника.